Ключові слова
якість життя
міорелаксація
кінезіотерапія
голкотерапія
геміпарез
Як цитувати
Анотація
Вступ. Геморагічний інсульт викликає суттєві відхилення психо-емоційної, морально-вольової і соціальної сфери. Кінезіотерапія – відносно новий та ефективний метод, який застосовується у програмах реабілітації і фізичної терапії для постінсультних хворих із міофасціальним больовим синдромом. У цій публікації представлені результати вивчення якості життя постінсультних хворих до і в різні терміни після комплексної кінезіотерапії, а також дається характеристика відповідей, пов’язаних із якістю життя після програми комбінованої реабілітації і фізичної терапії.
Мета дослідження – обгрунтувати включення кінезіотерапії в базові програми реабілітації і фізичної терапії для постінсультних пацієнтів із міофасціальним больовим синдромом. Матеріали та методи. У дослідження включено 105 пацієнтів у віці від 57 до 64 років із верифікованим діагнозом геморагічний інсульт, ускладнений міофасціальним больовим синдромом». Для оцінки якості життя використано загальний опитувальник SF-36.
Результати. Установлено, що показники якості життя постінсультних хворих до впровадження програми реабілітації і фізичної терапії істотно знижені за більшістю шкал фізичного, психічного та соціального функціонування; профіль якості життя хворих характеризується компресією і деформацією. Проведення кінезіотерапії з голкотерапією супроводжується вираженим поліпшенням показників якості життя постінсультних хворих із міофасціальним больовим синдромом. Відповіді пов’язані з якістю життя, у вигляді поліпшення або стабілізації, зареєстровані у більшості постінсультних хворих із міофасціальним больовим синдромом після комплексної кінезіотерапії – у 96% хворих після комбінованої програми реабілітації і фізичної терапії і у 87% хворих після кінезіотерапії. Висновки. Профіль якості життя хворих на розсіяний склероз указує на його компресією та деформацією, що зумовлено суттєвим зниженням показників, які характеризують фізичну, психічну й соціальну шкали функціонування. Моніторинг таких хворих у віддалені терміни після впровадження авторської програми фізичної реабілітації вказує на стабілізацію якості життя, що проявляється вираженим поліпшенням профілю в 96% постінсультних хворих із міофасціальним больовим синдромом після комплексних та у 87% хворих у поєднанні з акупунктурою.
Посилання
Curran, M., Drayson, M. T., Andrews, R. C., Zoppi, C., Barlow, J. P., Solomon, T. P. J., & Narendran, P. (2020). The benefits of physical exercise for the health of the pancreatic β‐cell: A review of the evidence. Experimental Physiology, 105(4), 579–589. https://doi.org/10.1113/EP088220
Haque, R., Hsu, J. W., Avila, C., Olmstead, R., Carroll, J. E., & Irwin, M. R. (2021). Insomnia and susceptibility to depressive symptoms and fatigue in diverse breast cancer survivors. Journal of Women's Health (2002), 30(11), 1604–1615. https://doi.org/10.1089/jwh.2019.8135
Ho, S.-H., Lin, C. J., & Kuo, F.-L. (2016). The effects of gardening on quality of life in people with stroke. Work, 54(3), 557–567. https://doi.org/10.3233/WOR-162338
Hernandez Silva, E., Lawler, S., & Langbecker, D. (2019). The effectiveness of mHealth for self-management in improving pain, psychological distress, fatigue, and sleep in cancer survivors: A systematic review. Journal of Cancer Survivorship: Research and Practice, 13(1), 97–107. https://doi.org/10.1007/s11764-018-0730-8
Le Nguyen, K. D., Lin, J., Algoe, S. B., Brantley, M. M., Kim, S. L., Brantley, J., Salzberg, S., & Fredrickson, B. L. (2019). Loving-kindness meditation slows biological aging in novices: Evidence from a 12-week randomized controlled trial. Psychoneuroendocrinology, 108, 20–27.
Liao, Y., Song, J., Robertson, M. C., Cox-Martin, E., & Basen-Engquist, K. (2020). An ecological momentary assessment study investigating self-efficacy and outcome expectancy as mediators of affective and physiological responses and exercise among endometrial cancer survivors. Annals of Behavioral Medicine: A Publication of the Society of Behavioral Medicine, 54(5), 320–334. https://doi.org/10.1093/abm/kaz050
Lo Buono, V., Corallo, F., Bramanti, P., & Marino, S. (2017). Coping strategies and health-related quality of life after stroke. Journal of Health Psychology, 22(1), 16–28. https://doi.org/10.1177/1359105315595117
Marrie, R. A., Donkers, S. J., Jichici, D., Hrebicek, O., Metz, L., Morrow, S. A., Oh, J., Pétrin, J., Smyth, P., & Devonshire, V. (2022). Models of Care in Multiple Sclerosis: A Survey of Canadian Health Providers. Frontiers in Neurology, 13, 904757. https://doi.org/10.3389/fneur.2022.904757
Naicker, S. N., Norris, S. A., & Richter, L. M. (2021). Secondary analysis of retrospective and prospective reports of adverse childhood experiences and mental health in young adulthood: Filtered through recent stressors. EClinicalMedicine, 40, 101094. https://doi.org/10.1016/j.eclinm.2021.101094
Nortvedt, M. W., Riise, T., Myhr, K.-M., & Nyland, H. I. (2000). Quality of life as a predictor for change in disability in MS. Neurology, 55(1), 51–54. https://doi.org/10.1212/WNL.55.1.51
Rice, G., Oger, J., Duquette, P., Francis, G., Bélanger, M., Laplante, S., & Grenier, J. (1999). Treatment with Interferon Beta-1b Improves Quality of Life in Multiple Sclerosis. Canadian Journal of Neurological Sciences / Journal Canadien Des Sciences Neurologiques, 26(4), 276-282. https://doi.org/:10.1017/S031716710000038X
Tang, C.-C., Soh, S.-E., Boonstra, F., Noffs, G., Kolbe, S. C., Butzkueven, H., Evans, A., & Van Der Walt, A. (2022). Quantifying the impact of upper limb tremor on the quality of life of people with multiple sclerosis: A comparison between the QUEST and MSIS-29 scales. Multiple Sclerosis and Related Disorders, 58, 103495. https://doi.org/10.1016/j.msard.2022.103495
Ця робота ліцензується відповідно до Creative Commons Attribution-NonCommercial 4.0 International License.