МУЛЬТИМОДАЛЬНЕ ЗНЕБОЛЕННЯ ЯК ВАЖЛИВИЙ КОМПОНЕНТ ERAS
ARTICLE PDF

Ключові слова

мультимодальне знеболення
діагностика
лікування
моніторинг під час анестезії
енергомоніторинг
седативна аналгезія
регіональна аналгезія під контролем ультразвуку

Як цитувати

ЧернійВ. I. (2024). МУЛЬТИМОДАЛЬНЕ ЗНЕБОЛЕННЯ ЯК ВАЖЛИВИЙ КОМПОНЕНТ ERAS. Клінічна та профілактична медицина, (1), 92-105. https://doi.org/10.31612/2616-4868.1.2024.12

Анотація

Вступ. Ідеологія Fast Track-Surgery (FTS), Enhanced Recovery After Surgery (ERAS) це сучасні напрямки у світовий хірургічній практиці. Продовжується створення стандартизованих протоколів періопераційного ведення пацієнтів, започаткованих професором Хенріком Келетом у 1990-х роках, які трансформовані в даний час у протоколи покращеного відновлення після операцій (ERAS). Анестезіологія розробляє ідеальні та універсальні рішення проблеми захисту пацієнта від хірургічної агресії. Обґрунтованим є мультимодальний підхід, який має на увазі багаторівневу, багатоцільову антиноцицепцію, при якій максимум ефекту поєднується з мінімумом побічних проявів.

Мета роботи. Проаналізувати проблематику мультимодального знеболення як важливого компоненту ERAS із джерел сучасної літератури для оптимізації ведення периопераційного періоду у відділі малоінвазивної хірургії.

Матеріали та методи. Бібліосемантичний, порівняльний та метод системного аналізу. Пропоновані рекомендації розроблені на даних аналізу сучасної літератури, результатах рандомізованих досліджень та мета-аналізів, власних досліджень, присвячених вивченню проблеми периопераційного болю.

Результати. Доведено, що застосування опіоїдів в анестезіологічній практиці зменшується. Опіоїди повинні бути допоміжними засобами, які використовуються під час хірургічних процедур для індукції та підтримки анестезії, що знижує частоту та тяжкість побічних ефектів, які зазвичай супроводжують вживання опіоїдів. Впроваджуються нові і сучасні методики безперервного моніторингу життєво важливих органів у пацієнтів, призначені як доповнення до класичних протоколів моніторингу, які використовуються для уникнення надмірного або недостатнього дозування анестетиків, адаптації концентрації для використовуваних речовин, зменшення ускладнень після анестезії та підвищення комфорту пацієнта. Метод периопераційного енергомоніторингу істотно доповнює «Міжнародні стандарти безпечної анестезіологічної практики», WFSA (2010), підвищує периопераційну безпеку пацієнтів за рахунок виявлення порушень метаболізму та проведення відповідної патогенетичної корекції. Настійно рекомендується післяопераційна оцінка болю в спокої і, якщо можливо, під час руху. Валідізовані шкали болю повинні бути включені до планування лікування, постійної оцінки та процесу коригування. Доведено важливість регіональної анестезії під контролем ультразвуку, управління балансом ноцицепції та антиноцицепції та вплив цих методів щодо споживання опіоїдів, задоволеності пацієнтів та післяопераційного відновлення.

Висновки. Найчастіше вживаною комбінацією препаратів для мультимодальної аналгезії рекомендовано ацетамінофен, НПЗЗ (сильна рекомендація). Доведено, що у пацієнтів у відділенні інтенсивної терапії глибока та тривала седація пов'язана з найгіршими результатами, більшою тривалістю ШВЛ, більш тривалим перебуванням у ICU та лікарні та вищими показниками таких ускладнень, як інфекції та іноді навіть смерть. Техніки регіонарної анестезії ефективні при хірургічних втручаннях у конкретній локалізації. Блокада в поперечній площині живота, блокаду квадратного м’яза попереку можна вважати методом з опіоїдзберігаючим ефектом, виявилася безпечним та ефективним методом лікування післяопераційного болю.

https://doi.org/10.31612/2616-4868.1.2024.12
ARTICLE PDF

Посилання

Rodriguez G., Whiting E., Lee J. (2023). ERAS Protocols and Multimodal Pain Management in Surgery. Pain Management - From Acute to Chronic and Beyond. Chapter. Submitted: May 7th, 2023 Reviewed: May 17th, 2023 Published: June 28th, 2023. ERAS Protocols and Multimodal Pain Management in Surgery, 1-20. DOI: http://dx.doi.org/10.5772/intechopen.111899

Н. Kehlet (2020). Enhanced postoperative recovery: good from afar, but far from good? Anaesthesia, 75, l, 1,54-e61. doi: 10.1111/anae.14860.

Ferry N., Laura E. Hancock, Sandeep Dhanjal (2023). Opioid Anesthesia. In: StatPearls [Internet]. PubMed. Treasure Island (FL): StatPearls Publishing, 10, PMID: 30422551 Bookshelf ID: NBK532956

Trent O. Hall et al (2022). Central sensitization in opioid use disorder: a novel application of the American College of Rheumatology Fibromyalgia Survey Criteria. PAIN Reports, 7, 1016,1-10. www.painreportsonline.com. http://dx.doi.org/10.1097/PR9.0000000000001016

Ferry N., Hancock L. E., Dhanjal S. (2023) Opioid Anesthesia. In: StatPearls [Internet]. PubMed. Treasure Island (FL): StatPearls Publishing,10. PMID: 30422551 Bookshelf ID: NBK532956

Zajaczkowska R. et al (2018). Perioperative Immunosuppression and Risk of Cancer Progression: The Impact of Opioids on Pain Management. Pain Research and Management Volume, Article ID 9293704, 8. https://doi.org/10.1155/2018/9293704

Bennett VA, Morrison B. (2022) Adjuncts and multimodal analgesia: a narrative review. Dig Med Res, 5-17. https://dx.doi.org/10.21037/

Brown E.N. et al (2018). Multimodal General Anesthesia: Theory and Practice. Anesthesia & analgesia, 127, 5, 1246-1258. doi: 10.1213/ANE.0000000000003668.

Rogobete A.F., Sandesc D. (2022). General Anesthesia as a Multimodal Individualized Clinical Concept. Medicina, 58, 956. https:// doi.org/10.3390/medicina58070956

Rogobete A., Bedreag O., Papurica M. et al. (2021). Multiparametric Monitoring of Hypnosis and Nociception-Antinociception Balance during General Anesthesia – A New Era in Patient Safety Standards and Healthcare Management. Medicina, Vol, 57, 132. doi: 10.3390/medicina57020132

Cotae A.-M., Tiglis M., Cobilinschi C. et al (2021). The Impact of Monitoring Depth of Anesthesia and Nociception on Postoperative Cognitive Function in Adult Multiple Trauma Patients. Medicina, 57, No 5, 408. doi: 10.3390/medicina57050408.

Cherniy V.I., Denysenko O.I. (2020). Suchasni mozhlyvosti vykorystannya nepryamoyi kalorimetriyi u perioperatsiynomu enerhomonitorinhu. Klinichna ta profilaktychna medytsyna, 2, 79-89 https://doi.org/10.31612/2616-4868.2(12).2020.05

Deklaratsiynyy Patent na korysnu modelʹ №141889 vid 27.04.2020., byul. № 8. Sposib peryoperatsiynoho enerhomonitorynhu patsientiv. Denysenko Anatoliy Ivanovych; Cherniy Volodymyr Illich.

Cherniy V. I., Denysenko O. I. (2020). Dosvid vykorystannya deksmedetomidynu pry operatyvnykh vtruchannyakh u khvorykh na tyreotoksykoz. PAIN, ANAESTHESIA & INTENSIVE CARE, 92, 3, 39–48. https://doi.org/10.25284/2519-2078.3(92.211474.

Denysenko A.I., Chernіy V. I. (2021). Perioperative metabolism in patients with secondary hyperparathyroidism and methods of its correction. Pathologia, 18, 3, 321-327. DOI: 10.14739/2310-1237.2021.3.238811Original research

Chernii V., Denysenko, A. (2021). Blood cortisol concentration, hemodynamics and metabolism of patients with secondary hyperparathyroisis, possibilities of perioperative correction. PAIN, ANAESTHESIA & INTENSIVE CARE, 96, 3, 54–63. https://doi.org/10.25284/2519-2078.3(96).2021.242148

Chernii V., Denysenko A. (2022). Perioperative metabolism of patients with esophageal hiatal hernia. PAIN, ANAESTHESIA & INTENSIVE CARE, 100, 3, 2–29. https://doi.org/10.25284/2519-2078.3(100).2022.267763

Coccolini F. et al (2022). Postoperative pain management in non‑traumatic emergency general surgery: WSES‑GAIS‑SIAARTI‑AAST guidelines. World Journal of Emergency Surgery, 17, 50. P.1-15. https://doi.org/10.1186/s13017-022-00455-7

Sakshi Y. (2022). Pain Management in the Emergency Department- Newer Modalities and Current Perspective. Pain Management – From Pain Mechanisms to Patient Care. Chapter, 1-18. doi: http://dx.doi.org/10.5772/intechopen.1059

Kuczyńska J., Pawlak A., Nieradko-Iwanicka B. (2021). New studies on dexketoprofen. Polish hyperbaric research, 75, 2, 69 – 86. doi: 10.2478/phr-2021-0012

Kuczynska J., Pawlak A., Nieradko-Iwanicka B. (2022). The comparison of dexketoprofen and other painkilling medications (review from 2018 to). Biomedicine & Pharmacotherapy, 149, 112819. doi: 10.1016/j.biopha.2022.112819.

Simpson C. J., Bao X., Agarwala A. (2019). Pain Management in Enhanced Recovery after Surgery (ERAS). Protocols Clin Colon Rectal Surg, 32, 2, 121–128. doi: 10.1055/s-0038-1676477.

Chanques G. (2019). Sedation and Analgesia. ICU Management & Practice, 1. icu-management.org

Yumiao He et al. (2022). The Intraoperative Adherence to Multimodal Analgesia of Anesthesiologists: A Retrospective Study. Pain Ther., 11, 575–589. https://doi.org/10.1007/s40122-022-00367-z

Victoria A., Bennett, Morrison B. (2022). Adjuncts and multimodal analgesia: a narrative review. Dig Med Res, 5-17. https://dx.doi.org/10.21037/dmr-21-80

Anyaehie K. et al. (2022). Multimodal opioid‑sparing pain management for emergent cesarean delivery under general anesthesia: a quality improvement project. BMC Anesthesiology, 22-239 https://doi.org/10.1186/s12871-022-01780-9

Pergolizzi JV et al (2021). Can NSAIDs and Acetaminophen Effectively Replace Opioid Treatment Options for Acute Pain? Expert Opin Pharmacothe, 22, 9, 1119-1126.

doi: 10.1080/14656566.2021.1901885. Epub 2021 Jun 14.

Yeh C-Y, Chang W-K, Wu H-L, Chau G-Y, Tai Y-H and Chang K-Y (2022). Associations of Multimodal Analgesia With Postoperative Pain Trajectories and Morphine Consumption After Hepatic Cancer Surgery. Front. Med, 8, 777369. doi: 10.3389/fmed.2021.777369

Balan C., Bubenek-Turconi S.-I., Tomescu, D., Valeanu L. (2021). Ultrasound-Guided Regional Anesthesia–Current Strategies for Enhanced Recovery after Cardiac Surgery. Medicina, 57, 312. [CrossRef] [PubMed]. doi: 10.3390/medicina57040312

Hsiao-Chien Tsai et al. (2017). Transversus Abdominis Plane Block: An Updated Review of Anatomy and Techniques. Biomed Research International Volume. Article, ID 8284363, 12 pages. https://doi.org/10.1155/2017/8284363

Qi Xue et al (2022). Analgesic Efficacy of Transverse Abdominis Plane Block and Quadratus Lumborum Block in Laparoscopic Sleeve Gastrectomy: A Randomized Double-Blinded Clinical Trial. Pain Ther, 11, 613–626. https://doi.org/10.1007/s40122-022-00373-1

Hu et al. (2022). Efects of quadratus lumborum block on perioperative multimodal analgesia and postoperative outcomes in patients undergoing radical prostatectomy. BMC Anesthesiology, 22, 213 https://doi.org/10.1186/s12871-022-01755-w

Elsharkawy H., El-Boghdadly K., Barrington M. (2019). Quadratus Lumborum Block: Anatomical Concepts, Mechanisms, and Techniques. Anesthesiology, 130, 2, 322-335. doi: 10.1097/ALN.0000000000002524.

Favaro Murillo de Lima (2020). Quadratus Lumborum Block As A Single Anesthetic Method For Laparoscopic Totally Extraperitoneal (Tep) Inguinal Hernia Repair: A Randomized Clinical Trial. Scientific Reports, 10, 8526 | https://doi.org/10.1038/s41598-020-65604-x

Chin K. J., Versyck B., Pawa A. (2021). Ultrasound-guided fascial plane blocks of the chest wall: a state-of-the-art review. Anaesthesia, 76, (Suppl.1), 110–126. https://doi.org/10.1111/anae.15276

Fatma A El Sherif (2022). Pharmacokinetics and Pharmacodynamics of Dexmedetomidine Administered as an Adjunct to Bupivacaine for Transversus Abdominis Plane Block in Patients Undergoing Lower Abdominal Cancer Surgery. Journal of Pain Research, 15, 1–12. doi: 10.2147/JPR.S335806

Poniatovska H., Dubrov S. (2023). Multimodal approach to pain management in thoracic surgery. General Surgery, 1, 4, 21-27. doi http://doi.org/10.30978/GS-2023-1-21

Tiglis M., Neagu T., Niculae A., Lascar I., Grintescu I. (2020). Incidence of Iron Deficiency and the Role of Intravenous Iron Use in Perioperative Periods. Medicine, 56, 528. [CrossRef] [PubMed]. doi: 10.3390/medicina56100528

Creative Commons License

Ця робота ліцензується відповідно до Creative Commons Attribution-NonCommercial 4.0 International License.