ЗАХИСТ ПРАВ ПРАЦІВНИКІВ СФЕРИ ОХОРОНИ ЗДОРОВ’Я У СВІТЛІ ЄВРОІНТЕГРАЦІЙНИХ ПРОЦЕСІВ

Анотація

Мета статті полягає у ґрунтовній характеристиці прав усіх працівників сфери охорони здоров’я у відповідності до чинного законодавства України, а також визначити проблеми, які виникають у процесі захисту прав працівників сфери охорони здоров’я та запропонувати шляхи їх усунення.

Матеріали та методи. У процесі дослідження проінтер’ювовано та проанкетовано 1000 працівників сфери охорони здоров’я щодо порушення їх основоположних прав у місті Києві та лікувально-профілактичних закладах Київської області. Оцінюючи порушення прав працівників сфери охорони здоров’я з’ясовано, що кожен 5 медичний працівник відзначає порушення його прав як з боку пацієнтів, що складає 70%; з боку закладів охорони здоров’я – 25%; з боку колег – 3%; інших 2% утрималося від відповіді.

Результати. За станом на 1 січня 2024 р. у відповідності статистичних даних Національної служби здоров’я України стверджує, що з 1 січня 2022 року по 31 грудня 2023 року в Україні: на 5,2% збільшилася кількість лікарів-спеціалістів (+4667), на 4,9% (+1280) – лікарів первинної медичної допомоги (ПМД), на 6,7% (+9961) – середнього медичного персоналу (Krechetova D, 2022). Так кількість медпрацівників (лікарів, середнього та молодшого персоналу (без фармацевтів) в Електронній системі охорони здоров’я станом на 1 січня 2022 року становила понад 288000, на 1 січня 2024 року – 345000, а медичних закладів – 7393. У липні 2023 року кількість медпрацівників становила вже 396000, а медичних закладів – 6559. Тоді як у грудні кількість медпрацівників зросла майже до 520000, а медичних закладів – до 8444 [2].

Висновки. З метою удосконалення захисту прав працівників сфери охорони здоров’я необхідно впровадити на законодавчому рівні Концепцію медичного нейтралітету, який має діяти в усіх демократичних країнах не залежно від ситуацій, що виникають у суспільстві. Авторами сформульовано основні принципи медичного нейтралітету, це зокрема: захист медичних працівників, пацієнтів, закладів охорони здоров’я та інших медичних формувань, медичних транспортних засобів від нападів або від незаконного втручання; вільний доступ до медичної допомоги, зокрема лікування, а також необхідних лікарських засобів і виробів медичного призначення; гуманне ставлення до всього цивільного населення; відсутність дискримінації при лікуванні хворих чи поранених; дотримання прав пацієнтів, зокрема на збереження таємниці про стан здоров’я, на відмову від лікування.