ПОКАЗНИКИ СИСТЕМ КОАГУЛЯЦІЇ ТА ФІБРИНОЛІЗУ У ПАЦІЄНТІВ З РОЗСІЯНИМ СКЛЕРОЗОМ З ТА БЕЗ COVID-19 В АНАМНЕЗІ
ARTICLE PDF (English)

Ключові слова

розсіяний склероз
інфекція SARS-CoV-2
фактори гемостазу
коагуляція
фібриноліз

Як цитувати

Галенова, Т. І., Ракша, Н. Г., Вовк, Т. Б., Карбовський, В. Л., Шоломон, С. М., Мельник, В. С., & Савчук, О. М. (2024). ПОКАЗНИКИ СИСТЕМ КОАГУЛЯЦІЇ ТА ФІБРИНОЛІЗУ У ПАЦІЄНТІВ З РОЗСІЯНИМ СКЛЕРОЗОМ З ТА БЕЗ COVID-19 В АНАМНЕЗІ. Клінічна та профілактична медицина, (3), 36-45. https://doi.org/10.31612/2616-4868.3.2024.05

Анотація

Мета дослідження. Дослідити рівні основних коагуляційних і фібринолітичних факторів у плазмі крові хворих на РС з та без COVID-19 в анамнезі.

Матеріали та методи. У це дослідження було залучено 127 осіб, у тому числі 97 хворих на РС та 30 здорових донорів, що склали контрольну групу. Пацієнти з РС були розділені на дві підгрупи: група РС+Covid (n=41) – пацієнти з РС, у яких був лабораторно підтверджений діагноз COVID-19 за останні 3-6 місяців та група РС (n=56) – пацієнти з РС, які раніше не хворіли на COVID-19. Визначення в плазмі крові протромбіну, плазміногену, тканинного активатора плазміногену (tPA), інгібітору активатора плазміногену-1 (PAI-1), протеїну С (ПC), розчинного тромбомодуліну (TM) проводили методом імуноферментного аналізу. Спектрофотометричні методи були використані для визначення концентрації фібриногену, розчинних фібринмономерних комплексів (РФМК), а також потенційної активності плазміну та інгібуючого потенціалу α-2-антиплазміну.

Результати. Група РС характеризувалася підвищеними рівнями протромбіну, фібриногену, D-димеру, РФМК, плазмового ТМ, порівняно з групою здорових донорів (ЗД), тоді як концентрація ПC не відрізнялася між групами РС та ЗД. Рівень плазміногену, а також рівень потенційної активності плазміну в плазмі були значно знижені у пацієнтів з РС, порівняно з групою ЗД. Рівень tPA у плазмі був також знижений, тоді як рівень PAI-I, навпаки, підвищений у пацієнтів з РС, порівняно з ЗД. У пацієнтів групи РС спостерігався підвищений рівень активності α-2-антиплазміну, порівняно з групою ЗД. Слід зазначити, що більшість досліджуваних параметрів не відрізнялися між двома підгрупами РС, за винятком протеїну С, рівня розчинного ТМ та активності α-2-антиплазміну в плазмі.

Висновки. Результати нашого дослідження показали, що у хворих на РС змінені показники гемостазу; однак необхідні подальші дослідження, щоб з’ясувати зв’язок між окремими компонентами коагуляційної та фібринолітичної систем і патофізіологією РС. Крім того, наші результати продемонстрували, що інфекція SARS-CoV-2 мала обмежений вплив на параметри гемостазу у пацієнтів з РС, викликаючи зміни лише кількох параметрів, серед них рівні ТМ, протеїну С, а також активність α-2-антиплазміну.

https://doi.org/10.31612/2616-4868.3.2024.05
ARTICLE PDF (English)

Посилання

Akenami, F.O.T., Koskiniemi, M., & Vaheri, A. (2000). Plasminogen activation in multiple sclerosis and other neurological disorders. Fibrinolysis and Proteolysis, 14(1), 1-14. doi:10.1054/fipr.2000.0056

Bhaskar, S., Sinha, A., Banach, M., Mittoo, S., Weissert, R., Kass, J.S., Rajagopal, S., Pai, A.R., & Kutty, S. (2020). Cytokine Storm in COVID-19-Immunopathological Mechanisms, Clinical Considerations, and Therapeutic Approaches: The REPROGRAM Consortium Position Paper. Front Immunol, 11, 1648. doi: 10.3389/fimmu.2020.01648.

Chao, T.H., Li, Y.H., Tsai, W.C., Chen, J.H., Liu, P.Y., & Tsai, L.M. (2004). Elevation of the soluble thrombomodulin levels is associated with inflammation after percutaneous coronary interventions. Clin Cardiol, 27(7), 407-410. doi: 10.1002/clc.4960270708.

Charabati, M., Wheeler, M.A., Weiner, H.L., & Quintana, F.J. (2023). Multiple sclerosis: Neuroimmune crosstalk and therapeutic targeting. Cell, 186(7), 1309-1327. doi: 10.1016/j.cell.2023.03.008.

Cree, B.A.C, Arnold, D.L., Chataway, J., Chitnis, T., Fox, R.J., Pozo Ramajo, A., Murphy, N., & Lassmann, H. (2021). Secondary Progressive Multiple Sclerosis: New Insights. Neurology, 97(8), 378-388. doi: 10.1212/WNL.0000000000012323.

Dahlbäck, B., Villoutreix, B.O. (2005). Regulation of blood coagulation by the protein C anticoagulant pathway: novel insights into structure-function relationships and molecular recognition. Arterioscler Thromb Vasc Biol, 25(7), 1311-1320. doi: 10.1161/01.ATV.0000168421.13467.82.

Davalos, D., Mahajan, K.R., & Trapp, B.D. (2019). Brain fibrinogen deposition plays a key role in MS pathophysiology - Yes. Mult Scler, 25(11), 1434-1435. doi: 10.1177/1352458519852723.

de Andrade, S.A., de Souza, D.A., Torres, A.L., de Lima, C.F.G., Ebram, M.C., Celano, R.M.G., Schattner, M., & Chudzinski-Tavassi, A.M. (2022). Pathophysiology of COVID-19: Critical Role of Hemostasis. Front Cell Infect Microbiol, 12, 896972. doi: 10.3389/fcimb.2022.896972.

Elshafie, A., Foda, E., Yousef, M.M.G., & El-Naby, K.A.A. Evaluation of protein C and S levels in patients with COVID-19 infection and their relation to disease severity. Egypt J Intern Med, 35(1), 14. doi: 10.1186/s43162-023-00195-3.

Faraj, S.S., Jalal, P.J. (2023). IL1β, IL-6, and TNF-α cytokines cooperate to modulate a complicated medical condition among COVID-19 patients: case-control study. Ann Med Surg (Lond), 85(6), 2291-2297. doi: 10.1097/MS9.0000000000000679.

Fernandes de Souza, W.D., Fonseca, D.M.D., & Sartori, A. (2023). COVID-19 and Multiple Sclerosis: A Complex Relationship Possibly Aggravated by Low Vitamin D Levels. Cells, 12(5), 684. doi: 10.3390/cells12050684.

Filippi, M., Rocca, M.A. (2020). Multiple Sclerosis. In: White Matter Diseases. Springer, Cham. https://doi.org/10.1007/978-3-030-38621-4_1

Garjani, A., Middleton, R.M., Hunter, R., Tuite-Dalton, K.A., Coles, A., Dobson, R., Duddy, M., Hughes, S., Pearson, O.R., Rog, D., Tallantyre, E.C., das Nair, R., Nicholas, R., & Evangelou, N. (2021). COVID-19 is associated with new symptoms of multiple sclerosis that are prevented by disease modifying therapies. Mult Scler Relat Disord, 52, 102939. doi: 10.1016/j.msard.2021.102939.

Guo, Y.R., Cao, Q.D., Hong, Z.S., Tan, Y.Y., Chen, S.D., Jin, H.J., Tan, K.S., Wang, D.Y., & Yan, Y. (2020). The origin, transmission and clinical therapies on coronavirus disease 2019 (COVID-19) outbreak – an update on the status. Military Med Res, 7, 11. https://doi.org/10.1186/s40779-020-00240-0

Gustine, J.N., Jones, D. (2021). Immunopathology of hyperinflammation in COVID-19. Am J Pathol, 191(1), 4-17. doi: 10.1016/j.ajpath.2020.08.009.

Gveric, D., Hanemaaijer, R., Newcombe, J., van Lent, N.A., Sier, C.F., & Cuzner, M.L. (2001). Plasminogen activators in multiple sclerosis lesions: implications for the inflammatory response and axonal damage. Brain, 124(Pt 10), 1978-1988. doi: 10.1093/brain/124.10.1978.

Hernández-Parra, H., Reyes-Hernández, O.D., Figueroa-González, G., González-Del Carmen, M., González-Torres, M., Peña-Corona, S.I., Florán, B., Cortés, H., & Leyva-Gómez, G. (2023). Alteration of the blood-brain barrier by COVID-19 and its implication in the permeation of drugs into the brain. Front Cell Neurosci, 17, 1125109. doi: 10.3389/fncel.2023.1125109.

Katrii, T.B., Vovk, T.B., Halenova, T.I., Raksha, N., Savchuk, O., & Ostapchenko L. (2017). Difference in coagulation markers in acute and one year post acute ischemic stroke. Period Biol, 119, 189-198.

Kozyk, M., Strubchevska, K., Marynenko, T., Zlatska, A., Halenova, T., Raksha, N., Savchuk, O., Falalyeyeva, T., Kovalchuk, O., & Ostapchenko, L. (2023). Effect of Peptides from Plasma of Patients with Coronary Artery Disease on the Vascular Endothelial Cells. Medicina (Kaunas, Lithuania), 59(2), 238. doi: 10.3390/medicina59020238

Kravchenko, O., Raksha, N., Halenova, T., Ishchuk, T., Vovk, T., Savchuk, O., & Ostapchenko, L. (2018). Fibrinolytic parameters under ischemic stroke with diabetes mellitus combination. Periodicum Biologorum, 120(2-3), 111-117.

Krenytska, D., Strubchevska, K., Kozyk, M., Vovk, T., Halenova, T., Kot, L., Raksha, N., Savchuk, O., Falalyeyeva, T., Tsyryuk, O., & Ostapchenko, L. (2023). Circulating levels of inflammatory cytokines and angiogenesis-related growth factors in patients with osteoarthritis after COVID-19. Frontiers in medicine, 10, 1168487. doi: 10.3389/fmed.2023.1168487

Mado, H., Adamczyk-Sowa, M., & Sowa, P. (2023). Role of Microglial Cells in the Pathophysiology of MS: Synergistic or Antagonistic? Int J Mol Sci, 24(3), 1861. doi: 10.3390/ijms24031861.

O'Donnell, J.S., O'Sullivan, J.M., & Preston, R.J.S. (2019). Advances in understanding the molecular mechanisms that maintain normal haemostasis. Br J Haematol, 186(1), 24-36. doi: 10.1111/bjh.15872.

Portier, I., Campbell, R.A., & Denorme, F. (2021). Mechanisms of immunothrombosis in COVID-19. Curr Opin Hematol, 28(6), 445-453. doi: 10.1097/MOH.0000000000000666.

Rachkovska, A., Krenytska, D., Karbovskyy, V., Halenova, T., Raksha, N., Vovk, T., Savchuk, O., Liubenko, D., Falalyeyeva, T., Ostapchenko, L., & Abenavoli, L. (2023). Characteristics of Products of Fibrinogen Origin in the Presence of Anti- SARS-CoV-2 IgG in the Bloodstream. Reviews on recent clinical trials, 18(1), 69–75.

Rachkovska, A., Krenytska, D., Karbovskyy, V., Raksha, N., Halenova, T., Vovk, T., Savchuk, O., & Ostapchenko, L. (2023). A study of fibrinolytic system components in donor groups depending on various titers of circulating anti-SARS-CoV-2 IgG in the bloodstream. Blood Coagul Fibrinolysis, 34(7), 439-445. doi: 10.1097/MBC.0000000000001248.

Ragab, D., Salah Eldin, H., Taeimah, M., Khattab, R., & Salem, R. (2020). The COVID-19 cytokine storm; What we know so far. Front Immunol, 11, 1446. doi: 10.3389/fimmu.2020.01446.

Sayyadi, M., Hassani, S., Shams, M., & Dorgalaleh, A. (2023). Status of major hemostatic components in the setting of COVID-19: the effect on endothelium, platelets, coagulation factors, fibrinolytic system, and complement. Ann Hematol, 102, 1307-1322. doi: 10.1007/s00277-023-05234-1

Watanabe-Kusunoki, K., Nakazawa, D., Ishizu, A. & Atsumi, T. (2020). Thrombomodulin as a Physiological Modulator of Intravascular Injury. Front. Immunol, 11, 575890. doi: 10.3389/fimmu.2020.575890

Yates, R.L., Esiri, M.M., Palace, J., Jacobs, B., Perera, R., & DeLuca, G.C. (2017). Fibrin(ogen) and neurodegeneration in the progressive multiple sclerosis cortex. Ann Neurol, 82(2), 259-270. doi: 10.1002/ana.24997.

Ziliotto, N., Bernardi, F., Jakimovski, D., & Zivadinov, R. (2019). Coagulation Pathways in Neurological Diseases: Multiple Sclerosis. Front Neurol, 10, 409. doi: 10.3389/fneur.2019.00409.

Ziliotto, N., Bernardi, F., Jakimovski, D., Baroni, M., Marchetti, G., Bergsland, N., Ramasamy, D.P., Weinstock-Guttman, B., Schweser, F., Zamboni, P., Ramanathan, M., & Zivadinov, R. (2018). Hemostasis biomarkers in multiple sclerosis. Eur J Neurol, 25(9), 1169-1176. doi: 10.1111/ene.13681.

Ziliotto, N., Zivadinov, R., Jakimovski, D., Baroni, M., Bergsland, N., Ramasamy, D.P., Weinstock-Guttman, B., Ramanathan, M., Marchetti, G., & Bernardi, F. (2020). Relationships Among Circulating Levels of Hemostasis Inhibitors, Chemokines, Adhesion Molecules, and MRI Characteristics in Multiple Sclerosis. Front Neurol, 11:553616. doi: 10.3389/fneur.2020.553616.

Creative Commons License

Ця робота ліцензується відповідно до Creative Commons Attribution-NonCommercial 4.0 International License.