Анотація
Вступ. Використання імплантатів під час хірургічних втручань у гінекології може сприяти анатомічному відновленню органів статевої системи. Найчастіше в гінекології використовують імплантати у вигляді поліпропіленових сіток, які забезпечують вростання в тканини, відновлюючи репродуктивні органи. Однією із причин застосування імплантатів у гінекології є пролапс тазових органів – опущення матки, передніх або задніх стінок піхви та опущення верхівки піхви. Синтетичні імплантати часто використовуються для посилення хірургічного втручання при гінекологічних захворюваннях із кращими показниками анатомічного успіху в довгостроковій перспективі.
Мета. Дослідження біомеханічних властивостей імплантатів в гінекології як ефективних засобів для хірургічного відновлення органів статевої системи у жінок.
Матеріали та методи. Бібліосемантичний, порівняльний та метод системного аналізу. Пропоновані рекомендації розроблені на даних аналізу сучасної літератури, результатах рандомізованих досліджень та мета-аналізів, присвячених вивченню впливу імплантів при оперативних втручаннях в гінекологічній практиці.
Результати. Проаналізовані результати вказують на те, що оптимальний опорний каркас імплантатів для хірургії в гінекології, зокрема при лікуванні пролапсу повинен бути спрямований на полегшення формування нової матриці для зміцнення фасції, мінімізуючи розвиток рубцевої тканини.
Висновки. Основним завданням використання імплантатів при оперативних втручаннях в гінекології є пошук оптимальних конструкцій для доповнення вагінальної хірургії. Це необхідно для подовження результатів лікування, підвищення задоволеності пацієнтів і зменшення ускладнень.
Застосування імплантатів у гінекології та поточні методи лікування забезпечують підтримку, але не замінюють втрачені або пошкоджені тканини тазових опорних структур, включаючи мускулатуру тазового дна, внутрішньотазову фасцію та зв’язки. Використання поліпропіленових сіток у вагінальній хірургії часто супроводжується ускладненнями, які характеризуються розвитком запальних реакцій за участю клітин вродженої імунної системи, болем, оголенням імплантату, ерозією тощо. Тому, сьогодні все більше звертають увагу на нові матеріали для трансплантування. Перспективним є застосування імплантатів, що розсмоктуються. Інтенсивно вивчається застосування синтетичних поліглактинових імплантатів з позаклітинного матриксу ссавців, поліпропіленові сітки з колагеновим покриттям, імплантати з полі-4-гідроксибутирату. Оптимальний опорний каркас імплантатів для хірургії в гінекології повинен бути спрямований на полегшення формування нової матриці для зміцнення фасції, мінімізуючи розвиток рубцевої тканини та інфекційний процес. Основним завданням використання імплантатів при оперативних втручаннях в гінекології є пошук оптимальних конструкцій для доповнення вагінальної хірургії, з одночасним подовженням результатів лікування та зменшенням ускладнень.
Посилання
Rahkola-Soisalo Päivi, Mikkola Tomi S., Altman D., Falconer C. (2019). Pelvic organ prolapse repair using the Uphold vaginal support system. Female Pelvic Medicine & Reconstructive Surgery, 25(3), 200–205.
Shatkin-Margolis A, Pauls R. (2017). Sexual function after prolapse repair. Curr Opin Obstet Gynecol., 29, 343–348.
Collins S., Lewicky-Gaupp C. (2022). Pelvic organ prolapse. Gastroenterol Clin North Am., 51(1), 177-193.
Robinson M.O., Linder B.J. (2023). Evaluation and treatment of pelvic organ prolapse. Minerva Med., 114(4), 516-528.
Hosni W, Schmidt CM, Mallmann P, Ludwig S. (2023). Anatomical and functional outcomes after bilateral sacrospinous colposuspension (BSC) for the treatment of female genital prolapse. BMC Urol., 23(1), 48.
Bolovis D.I., Schreibmayer M., Hitzl W., Brucker C.V.M. (2023). Retrospective analysis of apical prolapse correction by unilateral pectineal suspension: perioperative and short-term results. Int Urogynecol J. Aug., 34(8), 1877-1884.
Altman D., Mikkola T.S., Bek K.M., Rahkola-Soisalo P., Gunnarsson J., Engh M.E., Falconer C., (2016). Nordic TVM group. Pelvic organ prolapse repair using the Uphold™ Vaginal Support System: a 1-year multicenter study. Int Urogynecol J., 27(9), 1337-1345.
Geynisman-Tan J., Kenton K., Komar A., Collins S., Lewicky-Gaupp C., Mueller M.G. (2018). Recovering sexual satisfaction after prolapse surgery: a secondary analysis of surgical recovery. Int Urogynecol J., 29, 1675–1680.
Hoda M., Wagner S., Greco F., Heynemann H., Fornara P. (2011). Prospective follow‐up of female sexual function after vaginal surgery for pelvic organ prolapse using transobturator mesh implants. J Sex Med., 8, 914–922.
Hugele F., et al. (2017). Two years follow up of 270 patients treated by transvaginal mesh for anterior and/or apical prolapse. Eur J Obstet Gynecol Reprod Biol., 208, 16–22.
Shatkin-Margolis A., Pauls R. (2017). Sexual function after prolapse repair. Curr Opin Obstet Gynecol., 29, 343–348.
Long C.Y., Wang C.L., Wu M.P., Wu C.H., Lin K.L., Liu C.M., Tsai E.M., Shen C.J. (2015). Comparison of clinical outcomes using “Elevate anterior” versus “Perigee” system devices for the treatment of pelvic organ prolapse. BioMed Research International., 3, 479610.
Chill H.H., Gutman-Ido E., Navon I., Reuveni-Salzman A., Haj-Yahya R., Shveiky D. (2021). Laparoscopic uterosacral ligament suspension versus vaginal colposuspension using the Uphold Lite mesh system: clinical outcome and patient satisfaction. Int Urogynecol J., 32(6), 1513-1518.
Tailor V., Digesu A., Swift S.E. (2021). Update in transvaginal grafts: the role of lightweight meshes, biologics, and hybrid grafts in pelvic organ prolapse surgery. Obstet Gynecol Clin North Am., 48(3), 515-533.
Ulrich D., Tan K.S., Deane J., Schwab K., Cheong A., Rosamilia A., Gargett C.E. (2014). Mesenchymal stem/stromal cells in post-menopausal endometrium. Hum Reprod., 29(9), 1895-905.
Wei D., Wang P., Niu X., Zhao X. (2019). Comparison between laparoscopic uterus/sacrocolpopexy and total pelvic floor reconstruction with vaginal mesh for the treatment of pelvic organ prolapse. J Obstet Gynaecol Res., 45(4), 915-922.
Liu C.K., Tsai C.P., Chou M.M., Shen P.S., Chen G.D., Hung Y.C., Hung M.J. (2014). A comparative study of laparoscopic sacrocolpopexy and total vaginal mesh procedure using lightweight polypropylene meshes for prolapse repair. Taiwan J Obstet Gynecol., 53(4), 552-8.
Scientific Committee on Emerging and Newly Identified Health Risks (SCENIHR). (2015). Opinion on the Safety of Surgical Meshes Used in Urogynecological Surgery, Scientific Committees.
Slack M., Ostergard D., Cervigni M., Deprest J.A (2012). Standardized description of graft-containing meshes and recommended steps before the introduction of medical devices for prolapse surgery. Consensus of the 2nd IUGA Grafts Roundtable: optimizing safety and appropriateness of graft use in transvaginal pelvic reconstructive surgery. Int Urogynecol J., 23(Suppl 1), S15–S26.
Mangir N., Roman S., Chapple C.R., MacNeil S. (2019). Complications related to use of mesh implants in surgical treatment of stress urinary incontinence and pelvic organ prolapse: infection or inflammation? World J. Urol., 38, 73-80.
Daghighi S., Sjollema J., van der Mei H.C., Busscher H.J., Rochford E.T. (2013). Infection resistance of degradable versus non-degradable biomaterials: an assessment of the potential mechanisms. Biomaterials, 34(33), 8013–8017.
Mellia J.A., Othman S., Naga H.I., Messa C.A., Elfanagely O., Byrnes Y.M., Basta M.N., Fischer J.P. (2020). Outcomes of poly-4-hydroxybutyrate mesh in ventral hernia repair: a systematic review and pooled analysis. Plast Reconstr Surg Glob Open, 8(12), e3158.
Diedrich C.M., Roovers J.P., Smit T.H., Guler Z. (2021). Fully absorbable poly-4-hydroxybutyrate implants exhibit more favorable cell-matrix interactions than polypropylene. Mater Sci Eng C Mater Biol Appl., 120, 111702.
Verhorstert K.W.J., Guler Z., de Boer L., Riool M., Roovers J.W.R., Zaat S.A.J. (2020). In vitro bacterial adhesion and biofilm formation on fully absorbable poly-4-hydroxybutyrate and nonabsorbable polypropylene pelvic floor implants. ACS Appl. Mater. Interfaces, 12(48), 53646–53653.
Diedrich C.M., Guler Z., Hympanova L., Vodegel E., Zündel M., Mazza E., Deprest J., Roovers J.P. (2022). Evaluation of the short-term host response and biomechanics of an absorbable poly-4-hydroxybutyrate scaffold in a sheep model following vaginal implantation. BJOG, 129(7), 1039-1049.
Deeken C.R., Matthews B.D. (2013). Characterization of the mechanical strength, resorption properties, and histologic characteristics of a fully absorbable material (Poly-4-hydroxybutyrate-PHASIX mesh) in a porcine model of hernia repair. ISRN Surg., 1–12, 238067.
Verhorstert K.W.J., Gudde A.N., Kortz B.S., Limpens J., Roovers J.W.R., Hooijmans C.R., Guler Z. (2021). Animal experimental research assessing urogynecologic surgical mesh implants: Outcome measures describing the host response, a systematic review and meta-analysis. Neurourol Urodyn., 40(5), 1107-1119.
Meutia A.P., Santoso B.I., Hestiantoro A., Wuyung P.E., Prihartono J., Boediono A., Djusad S., Fauzi A., Budinurdjaja P. (2022). Mesh-tissue integration of platelet-rich plasma-decellularized amnion scaffold-polypropylene mesh sandwiches implanted in the vesicovaginal spaces of hypoestrogenic rabbit models: protocol for a randomized controlled trial. JMIR Res Protoc, 11(8), e37942.
Tibone J.E., Mansfield C., Kantor A., Giordano J., Lin C.C., Itami Y., McGarry M.H., Adamson G.J., Lee T.Q. (2022). Human dermal allograft superior capsule reconstruction with graft length determined at glenohumeral abduction angles of 20 and 40 decreases joint translation and subacromial pressure without compromising range of motion: a cadaveric biomechanical study. Arthroscopy, 38(5), 1398-1407.
Ця робота ліцензується відповідно до Creative Commons Attribution-NonCommercial 4.0 International License.