Ключові слова
епідеміологія
компетенції
програми підготовки
практичне спрямування
Як цитувати
Анотація
Мета. Проведення аналізу освітніх підходів до підготовки фахівців в системі громадського здоров’я в галузі епідеміології в Україні та світі з визначенням основних компетеностей, відповідно до кращих освітніх міжнародних практик.
Матеріали та методи. Проведений критичний наративний огляд літератури, на основі наукових робіт, індексованих у наукометричних базах даних Medline, Google Scholar, PubMed, з каталогу журналів відкритого доступу (Directory of Open Access Journals (DOAJ)) та даних з глобальної мережі навчальних програм з епідеміології (TEPHINET).
Результати. Світовий досвід підготовки фахівців в галузі епідеміології, з метою підсилення системи охорони здоров’я, свідчить про спрямування зусиль на підготовку практично орієнтованих фахівців. Основні предметні області необхідні для сучасної підготовки епідеміологів в галузі громадського здоров’я: епідеміологічний метод та біостатистика, епідеміологічний нагляд та біобезпека, епідеміологія інфекційних та неінфекційних хвороб, комунікація, менеджмент і лідерство, комп’ютерні навички. Епідеміолог повинен володіти основними компетенціями: застосовувати епідеміологічні методи досліджень, синтез знань та інтерпретацію даних для спостереження за захворюваннями, реагувати на спалахи, керувати системою епіднагляду у сфері громадського здоров'я, керувати персоналом і ресурсами, розробляти письмові та усні повідомлення. Існує слушна думка, що компетенції в галузі епідеміології мають бути стандартизовані, що зробить епідеміолога універсальним в різних країнах. Програмні матеріали мають бути спрямовані на підготовку кваліфікованих і досвідчених епідеміологів, які можуть виявляти, досліджувати та контролювати спалахи захворювань; вести спостереження; аналізувати епідеміологічні дані; вимірювати вплив утручань; та проводити прикладні епідеміологічні дослідження.
Висновки. Практичне спрямування освітніх програм має забезпечити потужну складову для створення стійкого потенціалу для реагування на надзвичайні ситуації у сфері охорони здоров’я на національному, регіональному та глобальному рівнях. В Україні має бути змінений підхід до підготовки фахівців-епідеміологів із використанням програм, які поєднують теоретичне навчання з переважним досвідом практичної роботи, враховуючи основні компетентності з елементами наставництва та навчання рівних, мають відповідати сучасним стандартам андрагогіки та підходів до мотивації майбутніх фахівців навчатись протягом усього життя.
Посилання
European Centre for Disease Prevention and Control. (2022). Core competencies in applied infectious disease epidemiology in Europe. Publications Office. https://data.europa.eu/doi/10.2900/657328
Schaeffer, J., Hammer, C. C., Evlampidou, I., Bubba, L., Igloi, Z., Dub, T., Wendland, A., Whelan, J., Nielsen, S., Baidjoe, A., Tostmann, A., & on behalf of the EPIET Alumni Network Boards 2017–2023. (2023). Field Epidemiology and Public Health Microbiology training: Capturing the alumni perspectives of the training’s impact. Eurosurveillance, 28(36). https://doi.org/10.2807/1560-7917.ES.2023.28.36.2300388
Krickeberg, K., Van Trong, P., & Thi My Hanh, P. (2019). Epidemiology: Key to Public Health. Springer International Publishing. https://doi.org/10.1007/978-3-030-16368-6
Friis, R. H., & Sellers, T. A. (2021). Epidemiology for public health practice (Sixth edition). Jones & Bartlett Learning.
Nsubuga, P., White, M., Fontaine, R., & Simone, P. (2008). Training programmes for field epidemiology. The Lancet, 371(9613), 630–631. https://doi.org/10.1016/S0140-6736(08)60281-0
Jones, D. S., Dicker, R. C., Fontaine, R. E., Boore, A. L., Omolo, J. O., Ashgar, R. J., & Baggett, H. C. (2017). Building Global Epidemiology and Response Capacity with Field Epidemiology Training Programs. Emerging Infectious Diseases, 23(13). https://doi.org/10.3201/eid2313.170509
Van Loock, F., Rowland, M., Grein, T., & Moren, A. (2001). Intervention epidemiology training: A European perspective. Eurosurveillance, 6(3), 37–43. https://doi.org/10.2807/esm.06.03.00218-en
Field epidemiology training program development handbook. (2006) Atlanta, GA: U.S. Centers for Disease Control and Prevention.
Field epidemiology training program (FETP) fact sheet | division of Global Health protection (2020) Centers for Disease Control and Prevention
Schaeffer, J., Hammer, C. C., Evlampidou, I., Bubba, L., Igloi, Z., Dub, T., Wendland, A., Whelan, J., Nielsen, S., Baidjoe, A., Tostmann, A., & on behalf of the EPIET Alumni Network Boards 2017–2023. (2023). Field Epidemiology and Public Health Microbiology training: Capturing the alumni perspectives of the training’s impact. Eurosurveillance, 28(36). https://doi.org/10.2807/1560-7917.ES.2023.28.36.2300388
Martin, R., & Fall, I. S. (2021). Field Epidemiology Training Programs to accelerate public health workforce development and global health security. International Journal of Infectious Diseases, 110, S3–S5. https://doi.org/10.1016/j.ijid.2021.08.021
O’Carroll, P. W., Kirk, M. D., Reddy, C., Morgan, O. W., & Baggett, H. C. (2021). The Global Field Epidemiology Roadmap: Enhancing Global Health Security by Accelerating the Development of Field Epidemiology Capacity Worldwide. Health Security, 19(3), 349–351. https://doi.org/10.1089/hs.2021.0018
Schneider, D., Evering-Watley, M., Walke, H., & Bloland, P. B. (2011). Training the Global Public Health Workforce Through Applied Epidemiology Training Programs: CDC’s Experience, 1951–2011. Public Health Reviews, 33(1), 190–203. https://doi.org/10.1007/BF03391627
Krause, G., Aavitsland, P., Alpers, K., Barrasa, A., Bremer, V., Helynck, B., & Perra, A. (2009). Differences and Commonalities of National Field Epidemiology Training Programmes in Europe. Eurosurveillance, 14(43). https://doi.org/10.2807/ese.14.43.19378-en
Glenn, K. R., Masters, P. R., & Quinn, M. A. (2016). Alignment of Epidemiology Practice and Academic Competencies through Effective Collaboration. Frontiers in Public Health, 4. https://doi.org/10.3389/fpubh.2016.00068
Bensyl, D. M., King, M. E., & Greiner, A. (2019). Applied Epidemiology Training Needs for the Modern Epidemiologist. American Journal of Epidemiology, 188(5), 830–835. https://doi.org/10.1093/aje/kwz052
Caron, R. M. (2013). Teaching epidemiology in the digital age: Considerations for academicians and their students. Annals of Epidemiology, 23(9), 576–579. https://doi.org/10.1016/j.annepidem.2013.06.001
Thoroughman, D. (2008). Applied Epidemiology Competencies: Experience in the Field. Public Health Reports, 123(1_suppl), 8–10. https://doi.org/10.1177/00333549081230S104
Dankner, R., Gabbay, U., Leibovici, L., Sadeh, M., & Sadetzki, S. (2018). Implementation of a competency-based medical education approach in public health and epidemiology training of medical students. Israel Journal of Health Policy Research, 7(1), 13. https://doi.org/10.1186/s13584-017-0194-8
Neta, G., Brownson, R. C., & Chambers, D. A. (2018). Opportunities for Epidemiologists in Implementation Science: A Primer. American Journal of Epidemiology, 187(5), 899–910. https://doi.org/10.1093/aje/kwx323
Vaughan, J. P., Victora, C., & Chowdhury, A. M. R. (2021). Practical epidemiology: Using epidemiology to support primary health care. Oxford University Press. https://doi.org/10.1093/med/9780192848741.001.0001
Szopa, M., Leśków, A., Tarnowska, M., Sarnowska, M., Wysocki, A., Pieńkowski, M., & Wrzesiński, J. A. (2018). Biosafety And Biological Factors. https://doi.org/10.5281/ZENODO.1419707
Olsen, J., Bertollini, R., Victora, C., & Saracci, R. (2012). Global response to non-communicable diseases—The role of epidemiologists. International Journal of Epidemiology, 41(5), 1219–1220. https://doi.org/10.1093/ije/dys145
Chung, C., Fischer, L. S., O’Connor, A., & Shultz, A. (2017). CDC’s “Flexible” Epidemiologist: A Strategy for Enhancing Health Department Infectious Disease Epidemiology Capacity. Journal of Public Health Management and Practice, 23(3), 295–301. https://doi.org/10.1097/PHH.0000000000000429
European Centre for Disease Prevention and Control. (2010). Core competencies for EU public health epidemiologists in communicable disease surveillance and response. Publications Office. https://data.europa.eu/doi/10.2900/26825
Bosman, A., & Varela Santos, C. (2017). Vaccine-preventable diseases and immunisation core competencies. ECDC.
Parry, A. E., Kirk, M. D., Colquhoun, S., Durrheim, D. N., & Housen, T. (2022). Leadership, politics, and communication: Challenges of the epidemiology workforce during emergency response. Human Resources for Health, 20(1), 33. https://doi.org/10.1186/s12960-022-00727-y
Paulik, L. B., Keenan, R. E., & Durda, J. L. (2020). The Case for Effective Risk Communication: Lessons from a Global Pandemic. Integrated Environmental Assessment and Management, 16(5), 552–554. https://doi.org/10.1002/ieam.4312
Hertelendy, A. J., Chekijian, S., McNulty, E., Mitchell, C. L., Grimes, J. O., Durneva, P., Ranse, J., Voskanyan, A., Nazarian, V., Rawaf, S., Tabche, C., & Ciottone, G. R. (2022). Crisis leadership: A case for inclusion in accredited Master of Public Health program curricula. Public Health, 209, 14–18. https://doi.org/10.1016/j.puhe.2022.05.012
Wiemken, T. L., & Kelley, R. R. (2020). Machine Learning in Epidemiology and Health Outcomes Research. Annual Review of Public Health, 41(1), 21–36. https://doi.org/10.1146/annurev-publhealth-040119-094437
Ця робота ліцензується відповідно до Creative Commons Attribution-NonCommercial 4.0 International License.