Ключові слова
пухлина кістки
ендопротезування
функція кінцівки
Як цитувати
Анотація
Застосування ендопротезів плечового суглоба можливе при первинному та вторинному (метастатичному) пухлинному ураженні проксимального відділу плечової кістки. Повідомляється про можливість застосування, як індивідуальних онкологічних ендопротезів так і модульних онкологічних ендопротезів при пухлинах проксимального відділу плечової кістки.
Мета. Оцінити ефективність відновлення функції плечового суглоба і верхньої кінцівки та покращання якості життя пацієнта після ендопротезування плечового суглоба при пухлинах проксимального відділу плечової кістки.
Матеріали та методи. Проведено оцінку результатів лікування 27 пацієнтів, яким виконано ендопротезування плечового суглоба в умовах клінічних відділів ДУ “Інститут травматології та ортопедії НАМН України” з приводу пухлин проксимального відділу плечової кістки з 2014 по 2024 рік. Виконано ендопротезування у 22 (81,5%) хворих з первинними пухлинами проксимального відділу плечової кістки та у 5 (18,5%) з метастатичними пухлинами. Ендопротезування плечового суглоба виконано індивідуальними онкологічними ендопротезами у 24 (88,9%) пацієнтів та модульними онкологічними ендопротезами у 3 (11,1%) пацієнтів. Ендопротезування було первинним у 25 (92,6%) пацієнтів і вторинним у 2 (7,4%) пацієнтів.
Результати. При контрольному спостереженні померло 3 (11,1%) пацієнтів при середньому періоді спостереження 10,3±1,9 місяців, інші 24 (88,9%) були живі, при середньому періоді спостереження 88,1±8,7 місяців. Загальна частота ускладнень у нашому дослідженні становила 6 (22,2%) випадків, у 3 (11,1%) хворих спостерігалося інфекційне ускладнення в пізньому післяопераційному періоді через 12,24 та 36 місяців, у 1 (3,7%) пацієнта спостерігалося асептичне розхитування ніжки ендопротеза через 36 місяців, у 2 (7,4%) пацієнтів через 5 та 6 місяців відмічено звих голівки ендопротеза з суглобової западини. Місцевий рецидив пухлини спостерігався у 2 (7,4%) пацієнтів. Загальна середня оцінка функціонального результату кінцівки після ендопротезування плечового суглоба за шкалою MSTS для всіх 27 пацієнтів становила 74,2%, з 24 пацієнтів, які вижили, середній функціональний результат кінцівки після ендопротезування плечового суглоба становив 78,4%. Якість життя пацієнтів (згідно опитувальника EORTQ-QLQ-С30) підвищилася з 32 балів в передопераційному періоді до 78 балів після ендопротезування плечового суглоба.
Висновки. Ендопротезування – сучасний метод реконструкції сегментів кісток при хірургічному лікуванні пухлин довгих трубчастих кісток кінцівки, що дозволяє проводити заміщення кісткових дефектів будь-якого розміру (об’єму) та довжини. Ендопротезування плечового суглоба в схемах комплексного та комбінованого лікування первинних та метастатичних пухлин проксимального відділу плечової кістки забезпечує відновлення функції як плечового суглоба, так і верхньої кінцівки в цілому та сприяє покращанню якості життя даного контингенту хворих.
Посилання
Benjamin, R.S. (2020). Adjuvant and neoadjuvant chemotherapy for osteosarcoma: a historical perspective. Advances in Experimental Medicine and Biology, 1257, 1–10. https://doi: 10.1007/978-3-030-43032-0-1.
Ferguson, J.L., Turner, S.P. (2018). Bone cancer: diagnosis and treatment principles. American Family Physician, 98(4), 205–213.
Wittig, J. C., Bickels J., Kellar-Graney, K. L., Kim, F. H., & Malawer, M. M. (2002). Osteosarcoma of the proximal humerus: long-term results with limb-sparing surgery. Clinical Orthopaedics and Related Research. 397, 156–176. https://doi: 10.1097/00003086-200204000-00021.
Piccioli, A., Maccauro, G., Rossi, B., Scaramuzzo, L., Frenos, F., & Capanna, R. (2010). Surgical treatment of pathologic fractures of humerus. Injury, 41(11), 1112–1116. https://doi: 10.1016/j.injury.2010.08.015.
Sirveaux, F. (2019). Reconstruction techniques after proximal humerus tumour resection. Orthopaedics & Traumatology: Surgery & Research, 105(1),153–164. https://doi: 10.1016/j.otsr.2018.04.024.
Wittig, J. C., Bickels, J., Wodajo, F., Kellar-Graney, K. L., & Malawer, M. M. (2002). Constrained total scapula reconstruction after resection of a high-grade sarcoma. Clinical Orthopaedics and Related Research, 397,143–155. https://doi: 10.1097/00003086-200204000-00020.
Yang, Q., Li, J., Yang, Z., Li, X., & Li, Z. (2010). Limb sparing surgery for bone tumours of the shoulder girdle: the oncological and functional results. International Orthopaedics, 34(6), 869–875. https://doi: 10.1007/s00264-009-0857-3.
Malawer, M., Wittig, J. (2004). Proximal humerus resection. The Tikhoff-Linberg procedure and its modifications. In: Malawer M. M., Sugarbaker P. H., editors. Musculoskeletal Cancer Surgery. New York, NY, USA: Kluwer Academic Publishers. 519–552.
Ruggieri, P., Mavrogenis, A. F., Guerra, G., & Mercuri, M. (2011). Preliminary results after reconstruction of bony defects of the proximal humerus with an allograft-resurfacing composite. The Journal of Bone and Joint Surgery. British, 93-B(8), 1098–1103. doi: 10.1302/0301-620x.93b8.26011.
Mayilvahanan, N., Paraskumar, M., Sivaseelam, A., & Natarajan, S. (2006). Custom mega-prosthetic replacement for proximal humeral tumours. International Orthopaedics, 30(3),158–162. https://doi: 10.1007/s00264-005-0029-z.
Streitbuerger, A., Henrichs, M., Gosheger, G., Ahrens, H., Nottrott, M., Guder, W., Dieckmann R., & Hardes, J. (2015). Improvement of the shoulder function after large segment resection of the proximal humerus with the use of an inverse tumour prosthesis. International Orthopaedics, 39, 355–361. https://doi: 10.1007/s00264-014-2560-2.
Gupta, G. R., Yasko, A. W., Lewis, V. O., Cannon, C.P., Raymond, A.K., Patel, S., & Lin, P.P. (2009). Risk of local recurrence after deltoid-sparing resection for osteosarcoma of the proximal humerus. Cancer, 115(16), 3767–3773. https://doi: 10.1002/cncr.24443.
von Elm, E., Altman, D.G., Egger, M., Pocock, S.J., Gotzsche, P.C., & Vandenbroucke, J.P. (2008). The Strengthening the Reporting of Observational Studies in Epidemiology (STROBE) statement: guidelines for reporting observational studies. Journal of Clinical Epidemiology, 61, 344–349. https://doi: 10.1016/j.jclinepi.2007.11.008.
Bonnevialle, N., Mansat, P., Lebon, J., Laffosse, J.M., & Bonnevialle, P. (2015). Reverse shoulder arthroplasty for malignant tumors of proximal humerus. Journal of Shoulder and Elbow Surgery, 24, 36–44. https://doi: 10.1016/j.jse.2014.04.006.
Henderson, E.R., Groundland, J.S., Pala, E., Dennis, J.A., Wooten, R., Cheong, D., Windhager, R., Kotz, R.I., Mercuri, M., Funovics, P.T., Hornicek, F.J., Temple, H.T., Ruggieri, P., & Letson, G.D. (2011). Failure mode classification for tumor endoprostheses: retrospective review of five institutions and a literature review. The Journal of bone and joint surgery. American, 93, 418–429. https:// doi: 10.2106/JBJS.J.00834.
Rodl, R.W., Gosheger, G., Gebert, C., Lindner, N., Ozaki, T., & Winkelmann, W. (2002). Reconstruction of the proximal humerus after wide resection of tumours. The Journal of Bone and Joint Surgery. British, 84, 1004–1008. https://doi: 10.1302/0301-620X.84B7.0841004.
Sharma, S., Turcotte, R.E., Isler, M.H., & Wong C. (2007). Experience with cemented large segment endoprostheses for tumors. Clinical Orthopaedics and Related Research, 459, 54–59. https:// doi: 10.1097/BLO.0b013e3180514c8e.
Wang, Z., Guo, Z., Li, J., Li, X. D., & Sang, H. X. (2010). Functional outcomes and complications of reconstruction of the proximal humerus after intra-articular tumor resection. Orthopaedic surgery, 2, 19–26. https://doi.org/10.1111/j.1757-7861.2009.00058.x
Kim, H.J., Kwon, T.Y., Jeon, Y.S., Kan, S.G., Rhee, Y.G., & M Rhee S. (2020). Neurologic deficit after reverse total shoulder arthroplasty: correlation with distalization. Journal of Shoulder and Elbow Surgery, 29(6),1096–1103.
https://doi: 10.1016/j.jse.2019.11.014
Böhler, C., Brönimann, S., Kaider, A., Puchner, S., Sigmund, I., Windhager, R. & Funovics, P. (2018). Surgical and Functional Outcome after Endoprosthetic Reconstruction in Patients with Osteosarcoma of the Humerus. Scientific Reports, 8, 16148. https://doi.org/10.1038/s41598-018-34397-5
Ця робота ліцензується відповідно до Creative Commons Attribution-NonCommercial 4.0 International License.