Ключові слова
координована реабілітація
сім'я
охорона здоров'я
комунікація
Як цитувати
Анотація
Вступ. Інсульт суттєво впливає на життя людей, які його пережили, вимагаючи адаптації до втрачених можливостей і впливаючи на фізичне, психічне та емоційне благополуччя. Інсульт є основною причиною набутої інвалідності у дорослих і значним фактором смертності, особливо серед людей похилого віку та в країнах з низьким рівнем доходу. Інсульт описується як неврологічний дефіцит, спричинений гострим пошкодженням центральної нервової системи.
Мета. Основна мета дослідження полягала у вивченні застосування координованої реабілітації після інсульту до, під час та після виписки з лікарні. Було вивчено компоненти координованої реабілітації з акцентом на потребах сім'ї клієнта. Це дослідження було проведено в рамках проєкту GAJU 066/2022/S і схвалено етичним комітетом 6/2022.
Матеріали та методи. У цьому дослідженні використовувався якісний дослідницький підхід та напівструктуровані інтерв'ю з членами сімей, які доглядають за пацієнтами з інсультом. Зібрані дані були проаналізовані з використанням різних стратегій кодування за допомогою програмного забезпечення ATLAS.ti. Ця сувора методологія забезпечила надійність і достовірність результатів дослідження.
Результати. Наслідки інсульту є глибокими не лише для пацієнтів, але й для їхніх родин та осіб, які за ними доглядають. Адаптація до життя після інсульту вимагає значних змін у сімейній динаміці, цінностях і нормах. Важливість ефективної комунікації та підтримки з боку медичного персоналу під час госпіталізації пацієнта важко переоцінити. Інтерв'юйовані підкреслили роль якісного догляду та комунікації у забезпеченні позитивного перебування в лікарні. Однак вони також вказали на певні недоліки, такі як запізніла діагностика інсульту та недостатня інформація про догляд та реабілітацію після виписки. Дослідження підкреслило важливість реабілітації вдома у звичному середовищі для функціонального покращення.
Висновки. Життя після інсульту є значним викликом для пацієнтів та їхніх родин, що вимагає фізичної, психосоціальної та емоційної адаптації. Скоординована реабілітація полегшує постінсультну адаптацію пацієнтів та їхніх родин і підвищує загальну якість життя. Покращена координація та комунікація між медичними працівниками, створення мультидисциплінарних реабілітаційних команд, а також ефективні системи моніторингу та підтримки після виписки є важливими для надання комплексної допомоги, адаптованої до потреб пацієнтів та їхніх родин. Члени сімей пацієнтів, які перенесли інсульт, виступають за посилення підтримки та послуг для кращої реабілітації та подолання постінсультних викликів.
Посилання
Sacco, R. L., Kasner, S. E., Broderick, J. P., Caplan, L. R., Connors, J. J. (B.), Culebras, A., Elkind, M. S. V., George, M. G., Hamdan, A. D., Higashida, R. T., Hoh, B. L., Janis, L. S., Kase, C. S., Kleindorfer, D. O., Lee, J. -M., Moseley, M. E., Peterson, E. D., Turan, T. N., Valderrama, A. L., et al. (2013). An Updated Definition of Stroke for the 21st Century. Stroke, 44(7), 2064-2089. https://doi.org/10.1161/STR.0b013e318296aeca
Murphy, S. J. X., & Werring, D. J. (2020). Stroke: causes and clinical features. Medicine, 48(9), 561-566. https://doi.org/10.1016/j.mpmed.2020.06.002
Kalita, Z. (2010). Akutní cévní mozkové příhody: příručka pro osoby ohrožené cévní mozkovou příhodou, jejich rodinné příslušníky a známé. Mladá fronta.
Lindsay, M. P., Norrving, B., Sacco, R. L., Brainin, M., Hacke, W., Martins, S., Pandian, J., & Feigin, V. (2019). World Stroke Organization (WSO): Global Stroke Fact Sheet 2019. International Journal of Stroke, 14(8), 806-817. https://doi.org/10.1177/1747493019881353
Národní plán podpory rovných příležitostí pro osoby se zdravotním postižením na období 2021-2025: schválený usnesením vlády České republiky ze dne 20. července 2020 č. 761. (2020). Úřad vlády České republiky.
Vacková, J. (2020). Sociální práce v systému koordinované rehabilitace: u klientů po získaném poškození mozku (zejména CMP) se zvláštním zřetelem na intervenci z hlediska sociální práce, fyzioterapie, ergoterapie a dalších vybraných profesí. Grada Publishing.
Winstein, C. J., Stein, J., Arena, R., Bates, B., Cherney, L. R., Cramer, S. C., Deruyter, F., Eng, J. J., Fisher, B., Harvey, R. L., Lang, C. E., MacKay-Lyons, M., Ottenbacher, K. J., Pugh, S., Reeves, M. J., Richards, L. G., Stiers, W., & Zorowitz, R. D. (2016). Guidelines for Adult Stroke Rehabilitation and Recovery. Stroke, 47(6). https://doi.org/10.1161/STR.0000000000000098
Rodgers, H., & Price, C. (2017). Stroke unit care, inpatient rehabilitation, and early supported discharge. Clinical Medicine, 17(2), 173-177. https://doi.org/10.7861/clinmedicine.17-2-173
Smith Rothwell, P. M., Coull, A. J., Giles, M. F., Howard, S. C., Silver, L. E., Bull, L. M., Gutnikov, S. A., Edwards, P., Mant, D., Sackley, C. M., Farmer, A., Sandercock, P. A. G., Dennis, M. S., Warlow, C. P., Bamford, J. M., & Anslow, P. (2004). Change in stroke incidence, mortality, case-fatality, severity, and risk factors in Oxfordshire, UK from 1981 to 2004 (Oxford Vascular Study). The Lancet, 363(9425), 1925-1933. https://doi.org/10.1016/S0140-6736(04)16405-2
Visvanathan, A., Mead, G. E., Dennis, M., Whiteley, W. N., Doubal, F. N., & Lawton, J. (2020). The considerations, experiences and support needs of family members making treatment decisions for patients admitted with major stroke: a qualitative study. BMC Medical Informatics and Decision Making, 20(1). https://doi.org/10.1186/s12911-020-01137-7
Julia, L. (2003). Lay experiences of health and illness: past research and future agendas. Sociology of Health & Illness, 25(3), 23-40. https://doi.org/10.1111/1467-9566.00338
Chen, Y. -C., Chou, W., Hong, R. -B., Lee, J. -H., & Chang, J. -H. (2023). Home-based rehabilitation versus hospital-based rehabilitation for stroke patients in post-acute care stage: Comparison on the quality of life. Journal of the Formosan Medical Association, 122(9), 862-871. https://doi.org/10.1016/j.jfma.2023.05.007
Won, C. W., Fitts, S. S., Favaro, S., Olsen, P., & Phelan, E. A. (2008). Community-based "powerful tools" intervention enhances health of caregivers. Archives of gerontology and geriatrics, 46(1), 89–100. https://doi.org/10.1016/j.archger.2007.02.009
Cox, V., Schepers, V., Ketelaar, M., van Heugten, C., & Visser-Meily, A. (2020). Participation Restrictions and Satisfaction With Participation in Partners of Patients With Stroke. Archives of Physical Medicine and Rehabilitation, 101(3), 464-471. https://doi.org/10.1016/j.apmr.2019.09.012
Clarke, D. J., & Forster, A. (2015). Improving post-stroke recovery: the role of the multidisciplinary health care team. Journal of multidisciplinary healthcare, 8, 433–442. https://doi.org/10.2147/JMDH.S68764
Baumann, M., Le Bihan, E., Chau, K., & Chau, N. (2014). Associations between quality of life and socioeconomic factors, functional impairments and dissatisfaction with received information and home-care services among survivors living at home two years after stroke onset. BMC Neurology, 14(1). https://doi.org/10.1186/1471-2377-14-92
Cox, V. C. M., Welten, J. J. E., Schepers, V. P. M., Ketelaar, M., Kruithof, W. J., van Heugten, C. M., & Visser-Meily, J. M. A. (2023). Burden, anxiety and depressive symptoms in partners – course and predictors during the first two years after stroke. Topics in Stroke Rehabilitation, 30(6), 533-542. https://doi.org/10.1080/10749357.2022.2098898
Pindus, D. M., Mullis, R., Lim, L., Wellwood, I., Rundell, A. V., Abd Aziz, N. A., Mant, J., & Woloschak, G. E. (2018). Stroke survivors' and informal caregivers' experiences of primary care and community healthcare services – A systematic review and meta-ethnography. PLOS ONE, 13(2). https://doi.org/10.1371/journal.pone.0192533
Kristensson, L., & Björkdahl, A. (2020). Experience of Information Provision at the Stroke Unit From the Perspective of Relatives to Stroke Survivors. Rehabilitation Process and Outcome, 9. https://doi.org/10.1177/1179572720947086
Gonçalves-Bradley, D. C., Lannin, N. A., Clemson, L., Cameron, I. D., & Shepperd, S. (2022). Discharge planning from hospital. Cochrane Database of Systematic Reviews, 2022(2).
Creasy, K. R., Lutz, B. J., Young, M. E., & Stacciarini, J. -M. R. (2015). Clinical Implications of Family-Centered Care in Stroke Rehabilitation. Rehabilitation Nursing, 40(6), 349-359. https://doi.org/10.1002/rnj.188
Yan, L. L., Li, C., Chen, J., Miranda, J. J., Luo, R., Bettger, J., Zhu, Y., Feigin, V., O'Donnell, M., Zhao, D., & Wu, Y. (2016). Prevention, management, and rehabilitation of stroke in low – and middle-income countries. ENeurologicalSci, 2, 21-30.
MacKenzie, D., Creaser, G., Sponagle, K., Gubitz, G., MacDougall, P., Blacquiere, D., Miller, S., & Sarty, G. (2017). Best practice interprofessional stroke care collaboration and simulation: The student perspective. Journal of Interprofessional Care, 31(6), 793-796. https://doi.org/10.1080/13561820.2017.1356272
Hadely, K. A., Power, E., & O’Halloran, R. (2014). Speech pathologists’ experiences with stroke clinical practice guidelines and the barriers and facilitators influencing their use: a national descriptive study. BMC Health Services Research, 14(1). https://doi.org/10.1186/1472-6963-14-110
Munce, S. E. P., Graham, I. D., Salbach, N. M., Jaglal, S. B., Richards, C. L., Eng, J. J., Desrosiers, J., MacKay-Lyons, M., Wood-Dauphinee, S., Korner-Bitensky, N., Mayo, N. E., Teasell, R. W., Zwarenstein, M., Mokry, J., Black, S., & Bayley, M. T. (2017). Perspectives of health care professionals on the facilitators and barriers to the implementation of a stroke rehabilitation guidelines cluster randomized controlled trial. BMC Health Services Research, 17(1). https://doi.org/10.1186/s12913-017-2389-7.
Strasser, D. C., Falconer, J. A., Stevens, A. B., Uomoto, J. M., Herrin, J., Bowen, S. E., & Burridge, A. B. (2008). Team Training and Stroke Rehabilitation Outcomes: A Cluster Randomized Trial. Archives of Physical Medicine and Rehabilitation, 89(1), 10-15. https://doi.org/10.1016/j.apmr.2007.08.127
Schouten, L. M. T., Hulscher, M. E. J. L., Akkermans, R., van Everdingen, J. J. E., Grol, R. P. T. M., & Huijsman, R. (2008). Factors That Influence the Stroke Care Team’s Effectiveness in Reducing the Length of Hospital Stay. Stroke, 39(9), 2515-2521.
Meo, N., Liao, J. M., & Reddy, A. (2020). Hospitalized After Medical Readiness for Discharge: A Multidisciplinary Quality Improvement Initiative to Identify Discharge Barriers in General Medicine Patients. American Journal of Medical Quality, 35(1), 23-28. https://doi.org/10.1177/1062860619846559
Ця робота ліцензується відповідно до Creative Commons Attribution-NonCommercial 4.0 International License.