Анотація
Мета. Усебічний аналіз хромосомної патології на основі власного виявлення клінічного випадку рідкісного синдрому Сміт-Магеніса у новонародженої дитини, результати якого можуть бути корисними для виявлення і профілактики спадкових захворювань.
Матеріали та методи. На основі проведеного аналізу літературних даних виявлено, що клінічні випадки рідкісного (СМС) у новонародженої дитини зустрічаються з частотою 1 на 25000 – 1:15000. Цей синдром спричиняється хромосомною перебудовою, яка веде до втрати визначних сегментів однієї хромосоми із 17-ї пари хромосом. Відбувається делеція генетичного матеріалу в ділянці 17 хромосоми (17р11.2), тому СМС інколи називають 17р-синдромом. В даній роботі для підтвердження діагнозу захворювання використано аналіз клінічних симптомів та лабораторно-інструментальні обстеження, головними з яких є цитогенетичні (каріотипування) та молекулярно-генетичні методи.
Результати отримані при дослідженні біологічного матеріалу культури лімфоцитів периферійної крові дитини, матері і батька. В результаті цитогенетичного дослідження дитини встановлено каріотип 46, ХУ, del(17) (p11.2p11.2), тобто чоловічий каріотип з інтерстиціальною делецією в короткому плечі хромосоми 17 в межах смуги 17р11.2. У матері каріотип – 46, ХХ, хромосомних аномалій не виявлено. У батька каріотип – 46, ХУ, хромосомних аномалій не виявлено. Молекулярно-генетичне дослідження лейкоцитів крові проведено для встановлення наявності мікроделецій/мікродуплікацій у відповідних локусах. Результат дослідження – rsa17p11.2(Р245)x1. Встановлено порушення балансу хромосом у вигляді делеції генів RAI1, DRC3, LLGL1 в ділянці 17р11.2, що верифікує синдром Сміт-Магеніса.
Висновки. В роботі проведено усесторонній аналіз хромосомної патології на основі власного виявлення клінічного випадку рідкісного синдрому Сміт-Магеніса у новонародженої дитини. Для цілеспрямованого обстеження, верифікації діагнозу та оцінки проявів захворювання використано детальний анамнез, клінічні прояви, комплекс лабораторно-інструментальних досліджень, головними з яких є цитогенетичні (каріотипування) та молекулярно-генетичні методи. Використано біологічний матеріал культури периферійної крові (лімфоцитів, лейкоцитів) дитини і батьків. Результати всестороннього аналізу хромосомної патології на основі власного клінічного випадку рідкісного синдрому Сміт-Магеніса у дитини неонатального періоду можуть привернути увагу лікарів первинної ланки до вивчення синдромів спадкових захворювань і при диференціальній діагностиці пацієнтів скерувати їх на медико-генетичну консультацію для цитота молекулярно-генетичних досліджень.
Посилання
Hidalgo de la Guía, I., Garayzábal Heinze, E. (2019). Diferencias Fonológicas Entre Síndromes Del Neurodesarrollo: Evidencias a Partir de Los Procesos de Simplificación Fonológica Más Frecuentes. Rev. Investig. Logop , 9, 81–106. DOI:10.5209/rlog.62942
Vetrini, F., McKee, S., Rosenfeld, J.A., Suri, M., Lewis, A.M., Nugent, K.M., & Zhu, W.; et al. (2019). De Novo and Inherited TCF20 Pathogenic Variants Are Associated with Intellectual Disability, Dysmorphic Features, Hypotonia, and Neurological Impairments with Similarities to Smith-Magenis Syndrome. Genome Med., 11, 12. DOI: 10.1186/s13073-019-0623-0
Smith, A.C.M., Gropman, A.L. (2021). Smith-Magenis Syndrome. In Cassidy and Allanson’s Management of Genetic Syndromes; John Wiley & Sons, Inc.: Hoboken, NJ, USA, 863–893.
La Guía, I.H.D., Garayzábal-Heinze, E., Gómez-Vilda, P. (2020). Voice Characteristics in Smith–Magenis Syndrome: An Acoustic Study of Laryngeal Biomechanics. Languages, 5, 31. https://www.mdpi.com/2226-471X/5/3/31
Shayota, B.J., Elsea, S.H. (2019). Behavior and Sleep Disturbance in Smith-Magenis Syndrome. Curr. Opin. Psychiatry, 32, 73–78. DOI: 10.1097/YCO.0000000000000474
Rive Le Gouard, N., Jacquinet, A., Ruaud, L., Deleersnyder, H., Ageorges, F., Gallard, J., & Manouvrier-Hanu, S.; et al. (2021). Smith-Magenis Syndrome: Clinical and Behavioral Characteristics in a Large Retrospective Cohort. Clin. Genet., 99, 519–528. DOI: 10.1111/cge.13906
Kerkhof, J., Squeo, G.M., McConkey, H., Levy, M.A., Piemontese, M.R., Castori, M. & Di Giacomo, M.C.; et al. (2022). DNA Methylation Episignature Testing Improves Molecular Diagnosis of Mendelian Chromatinopathies. Genet. Med. , 24, 51–60. DOI: 10.1016/j.gim.2021.08.007
Aref-Eshghi, E., Kerkhof, J., Pedro, V.P., Barat-Houari, M., Ruiz-Pallares, N., Andrau, J.-C., & Dubourg, C.; et al. (2020). Evaluation of DNA Methylation Episignatures for Diagnosis and Phenotype Correlations in 42 Mendelian Neurodevelopmental Disorders. Am. J. Hum. Genet., 106, 356–370. doi: 10.1016/j.ajhg.2020.01.019
Linders CC, van Eeghen AM, Zinkstok JR, van den Boogaard MJ, Boot E.Genes (Basel) (2023). Intellectual and Behavioral Phenotypes of Smith-Magenis Syndrome: Comparisons between Individuals with a 17p11.2 Deletion and Pathogenic RAI1 Variant, Jul 25, 14(8),1514. doi: 10.3390/genes14081514.
Bissell, S., Wilde, L., Richards, C., Moss, J., Oliver, C. (2018). The Behavioural Phenotype of Potocki-Lupski Syndrome: A Cross-Syndrome Comparison. J. Neurodev. Disord , 10, 2. doi: 10.1186/s11689-017-9221-x
Nag, H.E., Nærland, T. (2020). Age-Related Changes in Behavioural and Emotional Problems in Smith–Magenis Syndrome Measured with the Developmental Behavior Checklist. J. Intellect. Disabil., 25, 429–440. DOI: 10.1177/1744629519901056
Boot, E., Linders, C.C., Tromp, S.H., van den Boogaard, M.J., van Eeghen, A.M. (2021). Possible Underreporting of Pathogenic Variants in RAI1 Causing Smith–Magenis Syndrome. Am. J.Med.Genet.,185, 3167–3169. doi: 10.1002/ajmg.a.62380
Laje, G., Bernert, R., Morse, R., Pao, M., Smith, A.C.M. (2010). Pharmacological Treatment of Disruptive Behavior in Smith-Magenis Syndrome. Am. J. Med. Genet. Part C Semin. Med. Genet., 154, 463–468. doi: 10.1002/ajmg.c.30282
Ця робота ліцензується відповідно до Creative Commons Attribution-NonCommercial 4.0 International License.