Ключові слова
синдром системної запальної відповіді
органна дисфункція
магнітно-резонансна томографія
локальні парапанкреатичні скупчення
секвестральні маси
Як цитувати
Анотація
Вступ. Гострий панкреатит (ГП) на сьогодні є одним із найпоширеніших хірургічних захворювань органів черевної порожнини, з щорічним збільшенням відсотку хворіючих. Незважаючи на прогрес у діагностиці та лікуванні даного захворювання, смертність залишається високою, включаючи пацієнтів молодого працездатного віку.
Мета. Проаналізувати діагностичну цінність магнітно-резонансної томографії для діагностики локальних парапанкреатичних ускладнень гострого тяжкого панкреатиту та її вплив на хірургічну тактику у даної категорії пацієнтів.
Матеріали та методи. У дослідження включено 127 пацієнтів з тяжким та середньотяжким перебігом гострого панкреатиту з поділом на 2 групи: 87 пацієнтів – група порівняння – де лікування проводилося за «традиційними» підходами; та 40 пацієнтів – основна група – де для діагностики локальних парапанкреатичних ускладнень додатково виконували магнітно-резонансну томографію (МРТ).
Результати. За результатами аналізу поширеності та характеру локальних парапанкреатичних ускладнень, суттєвих відмінностей у пацієнтів порівнюваних груп не виявлялося. Тяжкість стану (за шкалою BISAP) в дебюті захворювання була теж майже однаковою: 3,2±0,32 бали – у групі порівняння та 3,1±0,31 бали – у основній групі. Органна дисфункція в дебюті захворювання у групі порівняння визначалася у 67,8% пацієнтів, у основній групі – 65,0%. Всім пацієнтам після виявлення рідинного локального парапанкреатичного скупчення, виконувалася діагностична пункція, і у разі отримання гнійного вмісту – дренування. За результатами УЗД в динаміці, оцінювали об’єм задренованої порожнини, а також загальний стан пацієнта. При відсутності локальної (зменшення парапанкреатичного рідинного скупчення) та системної (відсутність регресу SIRS та/або ознак високої кишкової непрохідності) динаміки, пацієнтам групи порівняння виконували «відкрите» хірургічне втручання, тоді як пацієнтам основної групи виконувалося МРТ органів черевної порожнини.
Висновки. МРТ є цінним методом діагностики локальних парапанкреатичних ускладнень, та допомагає оптимізувати хірургічну тактику у пацієнтів з гострим тяжким панкреатитом.
Посилання
Xiao N.J., Cui T.T., Liu F., Li W. (2022). Invasive intervention timing for infected necrotizing pancreatitis: Late invasive intervention is not late for collection. World J Clin Cases, 16, 10(23), 8057-8062. doi:10.12998/wjcc.v10.i23.8057
Bugiantella W., Rondelli F., Boni M., Stella P., Polistena A., Sanguinetti A., Avenia N. (2016). Necrotizing pancreatitis: A review of the interventions. Int J Surg., 28 Suppl 1, S163-71. doi: 10.1016/j.ijsu.2015.12.038.
Petrov M.S., Yadav D. (2019). Global epidemiology and holistic prevention of pancreatitis. Nat Rev Gastroenterol Hepatol., 16(3), 175-184. doi: 10.1038/s41575-018-0087-5.
Iannuzzi J.P., King J.A., Leong J.H., Quan J., Windsor J.W., Tanyingoh D., et al. (2022). Global incidence of acute pancreatitis is increasing over time: a systematic review and meta-analysis. Gastroenterology, 162(1),122–134. doi: 10.1053/j.gastro.2021.09.043
Andersson B., Appelgren B., Sjodin V., Ansari D., Nilsson J., Persson U., et al. (2013). Acute pancreatitis–costs for healthcare and loss of production. Scand J Gastroenterol., 48(12), 1459–1465. doi: 10.3109/00365521.2013.843201
Della Corte C., Faraci S., Majo F., Lucidi V., Fishman D.S., Nobili V. (2018). Pancreatic disorders in children: new clues on the horizon. Dig Liver Dis., 50(9), 886–893. doi: 10.1016/j.dld.2018.06.016
Roberts S.E., Morrison-Rees S., John A., Williams J.G., Brown T.H., Samuel D.G. (2017). The incidence and aetiology of acute pancreatitis across Europe. Pancreatology., 17(2), 155–165. doi: 10.1016/j.pan.2017.01.005
Cherkun O.Yu., Sytnik D.A., Kaliuzhka A.S., Sheyko V.D., Hryn V.H. (2018). Evaluation of the effectiveness of surgical management in local purulent-septic complications of acute pancreatitis. Wiadomosti Lecarsie, LXXI., 6, 1231-1234.
Banks P.A., Bollen T.L., Dervenis C., Gooszen H.G., Johnson C.D., Sarr M.G., et al. (2013). Classification of acute pancreatitis—2012: revision of the Atlanta classification and definitions by international consensus. Gut., 62(1), 102–111. doi: 10.1136/gutjnl-2012-302779.
Ця робота ліцензується відповідно до Creative Commons Attribution-NonCommercial 4.0 International License.