Анотація
Мета. Оцінити ефективність трьохмісячної корпоративної програми охорони здоров’я на робочому місці, для імплементації якої використовувалися цифрові інструменти.
Матеріали та методи. У дослідженні взяли участь 22 працівники однієї з ІТ-компаній в Україні. Було розроблено та впроваджено корпоративну програму охорони здоров’я на робочому місці з використанням цифрового інструмента зі спеціальним алгоритмом для збору, обробки та обміну інформацією. Для реалізації програми було розроблено чат-бот з інтуїтивним інтерфейсом, через який було забезпечено персоналізований доступ кожного з учасників дослідження до особистого кабінету. Це дало змогу отримати персоніфіковану інформацію про відстеження змін щодо участі у програмі, а також дозволило надавати індивідуальні рекомендації. Додатково проводилися освітні заходи на теми здорового способу життя, які супроводжувались інтерактивними матеріалами у чат-боті. Ефективність програми оцінювалась на основі результатів опитування з використанням стандартизованих шкал опитувальника щодо визначення профілю способу життя, що сприяє зміцненню здоров’я (HPLP-II), до і після запровадження програми.
Результати. Виявлено статистично значуще зростання показника загальної шкали щодо профілю способу життя, що сприяє зміцненню здоров’я (з 52.9% до 57.9%, p=0,025), а також окремих шкал "Відповідальність за здоров’я" (з 38.4% до 48.8%, p=0,00621) та "Управління стресом" (з 45.1% до 55.3%, p=0,00104). За шкалами "Фізична активність", "Харчування", "Внутрішнє зростання" та "Міжособистісні відносини" також було виявлено позитивні зміни показників, однак вони не досягли рівня статистичної значущості. Аналіз відповідей респондентів за окремими запитаннями анкети вказує на появу позитивних зрушень щодо поведінкових змін. Зокрема, це стосується обрання респондентами продуктів харчування з меншим вмістом жирів та цукру, регулярності звернень до лікаря, споживання корисних продуктів, психічного здоров’я та контролю робочого навантаження тощо.
Висновки. Корпоративна програма охорони здоров’я на робочому місці з використанням цифрового інструмента мала позитивний вплив на формування здорових звичок та практик серед учасників. Зафіксовано факт підвищення відповідальності учасників програми за власне здоров’я та навичок управління стресом. Отримані дані вказують на доцільність впровадження таких програм із використанням цифрових інструментів.
Посилання
Health Promotion. World Health Organization (WHO). https://www.who.int/westernpacific/about/how-we-work/programmes/health-promotion
Occupational health. World Health Organization (WHO). https://www.who.int/health-topics/occupational-health
Kumar, S., & Preetha, G. (2012). Health promotion: an effective tool for global health. Indian journal of community medicine: official publication of Indian Association of Preventive & Social Medicine, 37(1), 5–12. https://doi.org/10.4103/0970-0218.94009
Healthy diet. World Health Organization (WHO). https://www.who.int/news-room/fact-sheets/detail/healthy-diet
World mental health report: Transforming mental health for all. World Health Organization (WHO). https://www.who.int/publications/i/item/9789240049338
Protecting workers' health. World Health Organization (WHO). https://www.who.int/news-room/fact-sheets/detail/protecting-workers'-health
Digital health. World Health Organization (WHO). https://www.who.int/europe/health-topics/digital-health#tab=tab_1
World Health Organization. (2020). Classification of digital interventions, services and applications in health: a shared language to describe the uses of digital technology for health, 2nd ed. https://www.who.int/publications/i/item/9789240081949
Ajayi, K. V., Wachira, E., Onyeaka, H. K., Montour, T., Olowolaju, S., & Garney, W. (2022). The Use of Digital Health Tools for Health Promotion Among Women With and Without Chronic Diseases: Insights From the 2017-2020 Health Information National Trends Survey. JMIR mHealth and uHealth, 10(8), e39520. https://doi.org/10.2196/39520
Anand, R., & Cheema, S. (2022). Leveraging Digital Tools for Health Communication and Promotion. QScience Connect, 2022(3). https://doi.org/10.5339/connect.2022.medhumconf.29
Frankova I. (2023). Psychological trauma and digital interventions: myth of reality? European Psychiatry, 66(Suppl 1), S39–S40. https://doi.org/10.1192/j.eurpsy.2023.149
Emerson, S., Heavin, C.M., & Power, D.J. (2020). Workplace Health Promotion: Effects of an mHealth Application on Employee Behaviour and Wellness. In Hawaii International Conference on System Sciences. http://hdl.handle.net/10125/64161
Nöhammer, E., & Fischmann, W. (2023). Digital workplace health promotion: a pilot study during the SARS-CoV-2 pandemic in Germany. International Journal of Workplace Health Management. https://doi.org/10.1108/ijwhm-03-2023-0041
Health Promoting Lifestyle Profile II. (n.d.). University of Nebraska Medical Center. https://www.unmc.edu/nursing/faculty/health-promoting-lifestyle-profile-II.html
Aleksandrenko, H., Shevchenko, M. (2023). Digital solutions for the development of corporate health programs. International scientific journal "Internauka". Series: "Economic Sciences", (8). https://doi.org/10.25313/2520-2294-2023-8-9126
Moe-Byrne, T., Shepherd, J., Merecz-Kot, D., Sinokki, M., Naumanen, P., Hakkaart-van Roijen, L., & Van Der Feltz-Cornelis, C. (2022). Effectiveness of tailored digital health interventions for mental health at the workplace: A systematic review of randomised controlled trials. PLOS digital health, 1(10), e0000123. https://doi.org/10.1371/journal.pdig.0000123

Ця робота ліцензується відповідно до Creative Commons Attribution-NonCommercial 4.0 International License.