Ключові слова
сенсоневральна приглухуватість
флюктуююча приглухуватість
діагностична тимпанотомія
Як цитувати
Анотація
Вступ. Клініко-діагностичні підходи до виявлення та лікування перилімфатичних фістул (ПЛФ) протягом останніх п’яти десятиріч залишаються спірними в сучасній отоларингології. Ідентифікація ПЛФ, терміни її визначення та своєчасність проведення лікування є основними підходами в протоколі лікування пацієнтів.
Мета. Провести оцінку клінічних та функціональних результатів лікування у пацієнтів з однобічною раптовою та гострою СНП, флюктуюючою та СНГ, а також ПЛФ шляхом оцінки ефективності малоінвазивної діагностичної тимпанотомії з одномоментною пластикою лабіринтних вікон.
Матеріали та методи. Проведений аналіз віддалених результатів лікування (малоінвазивного отомікрохірургічного втручання з оптимальною комбінованою мікроскопічною та ендоскопічною візуалізацією і пластикою ураженої ділянки) 37 пацієнтів з ПЛФ з локалізацією в ділянках лабіринтних вікон, які були прооперовані в 2016–2020 рр. у відділенні мікрохірургії вуха та отонейрохірургії ДУ «Інститут отоларингології ім. проф. О.С. Коломійченка НАМН України». Пластика ПЛФ здійснювалася з використанням вільного сполучнотканинно-жирового клаптя з пломбуванням ураженої ділянки фрагментами геласпону, просочених розчином дексаметазону. З метою діагностичної оцінки отриманих результатів в динаміці спостереження всім пацієнтам були проведені отомікроскопія, тональна порогова аудіометрія, імпедансометрія, вестибулометрія, комп’ютерна томографія скроневих кісток (КТ) та магнітно-резонансна томографія головного мозку (МРТ).
Результати. Віддалений період спостережень складав 18–24 місяці. У 28 пацієнтів (76 %) відмічалася відсутність головокружіння. У 22 пацієнтів (59 %) визначалися стабільні значення покращених порогів сприйняття звуків по кістковій провідності на всіх досліджуваних частотах в терміни 18–24 місяців після хірургічного лікування. Середні значення порогів сприйняття кістково-проведених звуків складали (26,05±6,2) дБ. Зменшення порогів сприйняття повітряної провідності мали більш виражені значення на частотах 500 Гц – 2 кГц. У 6 (16 %) пацієнтів зберігалася флюктуююча приглухуватість. У 7 (19 %) пацієнтів слух на досліджуваних частотах покращився в межах 5–10 дБ, однак відмічалася нестабільність та невпевненість при ходьбі у темний період часу. У 2 пацієнтів не відмічалося покращення слуху як в найближчому, так і у віддаленому періоді спостережень.
Висновки. Таким чином, вчасне діагностичне визначення та лікування із пластикою ПЛФ забезпечує покращення вестибулярної та слухової функції із отриманням позитивного стабільного клініко-функціонального результату в динаміці післяопераційного періоду.
Посилання
Hornibrook J. Perilymph Fistula. Fifty Years of Controversy. ISRN Otolaryngol., 2012; 9. DOI: 10.5402/2012/281248]
Deveze A, Matsuda H, Elziere M, Ikezono T. Diagnosis and treatment of Perilymphatic Fistula. Adv Otorhinolaryngol. (2018) 81:133–45. doi: 10.1159/000485579
Furhad S, Bokhari AA. Perilymphatic Fistula. Treasure Island, FL: StatPearls Publishing LLC (2023).
Mirza S, Richardson H. Otic barotrauma from air travel. J Laryngol Otol. (2005) 119:366–70. doi: 10.1258/0022215053945723
Choi JE, Moon IJ, Kim H, Lee K, Cho Y-S, Chung W-H. Diagnostic criteria of barotraumatic perilymph fistula based on clinical manifestations. Acta Otolaryngol. (2017) 137:16–22. doi: 10.1080/00016489.2016.1213419
Comacchio F., Mion M. Sneezing and Perilymphatic Fistula of the Round Window: Case Report and Systematic Review of the Literature. J Int Adv Otol. 2018 Apr; 14(1): 106–111. DOI: 10.5152/iao.2018.4336]
Goda M, Murata K, Tsuda M, Fujiki M. A case of perilymphatic fistula accompanied with traumatic brain injury. Neurotraumatology. (2022) 45:12–6. doi: 10.32187/neurotraumatology.45.1_12
Nakajima T, Motegi M, Yamamoto Y. Penetrating trauma-induced Perilymphatic Fistula: a case report and literature review. Cureus. (2023) 15:e36106. doi: 10.7759/cureus.36106
Herzog JA, Smith PG, Kletzker GR, Maxwell KS. Management of labyrinthine fistulae secondary to cholesteatoma. Am J Otol. (1996) 17:410–5.
Kita AE, Kim I, Ishiyama G, Ishiyama A. Perilymphatic Fistula After Penetrating Ear Trauma. Clin Pract Cases Emerg Med. 2019 May;3(2):115-118
Lee K, Ochi N, Yamahara K, Makino K, Ikezono T. A case of Perilymphatic Fistula with inner ear anomaly diagnosed preoperatively by the Cochlin-Tomoprotein detection test. Case Rep Otolaryngol. (2020) 2020:1–4. doi: 10.1155/2020/9476915
Kohut RI. Perilymph fistulas: clinical criteria. Arch Otolaryngol Head Neck Surg. (1992) 118:687–92. doi: 10.1001/archotol.1992.01880070017003
Ikezono T. The perilymphatic fistula: new diagnostic criteria and clinical characteristics. Equilib Res. (2013) 72:215–21. doi: 10.3757/jser.72.215
Sarna B, Abouzari M, Merna C, Jamshidi S, Saber T, Djalilian HR. Perilymphatic Fistula: a review of classification, etiology, diagnosis, and treatment. Front Neurol. (2020) 11:1046. doi: 10.3389/fneur.2020.01046
McNeill C, Tonkin J, Newall P. Testing for perilymphatic fistula based on Hennebert's sign and Tullio phenomenon. Aust J Otolaryngol. (1994) 1:422–5.
Prenzler NK, Schwab B, Kaplan DM, El-Saied S. The role of explorative tympanotomy in patients with sudden sensorineural hearing loss with and without perilymphatic fistula. Am J Otolaryngol. (2018) 39:46–9. doi: 10.1016/j.amjoto.2017.10.006
Heilen S, Lang CP, Warnecke A, Lenarz T, Durisin M. Exploratory tympanotomy in sudden sensorineural hearing loss for the identification of a perilymphatic fistula - retrospective analysis and review of the literature. J Laryngol Otol. (2020) 134:501–8. doi: 10.1017/S0022215120000948
Ahn J, Son SE, Choi JE, Cho YS, Chung WH. Surgical outcomes on hearing and vestibular symptoms in Barotraumatic Perilymphatic Fistula. Otol Neurotol. (2019) 40:e356–63. doi: 10.1097/MAO.0000000000002160
Lou Z, Lou Z. Surgical indications or inclusion/exclusion criteria of explorative tympanotomy on sudden sensorineural hearing. Am J Otolaryngol. (2018) 39:365–6. doi: 10.1016/j.amjoto.2018.01.015
Kanzaki J, Inoue Y, Ogawa K, Fukuda S, Fukushima K, Gyo K, et al. Effect of single- drug treatment on idiopathic sudden sensorineural hearing loss. Auris Nasus Larynx. (2003) 30:123–7. doi: 10.1016/S0385-8146(03)00009-9
YoungYH. Contemporary review of the causes and differential diagnosis of sudden sensorineural hearing loss. Int J Audiol. 2020 Apr;59(4):243-253. doi: 10.1080/14992027.2019.1689432
Schwam ZG, Wanna GB. Update on the management of idiopathic sudden sensorineural hearing loss. Current Otorhinolaryngology Reports 2022 Sep;10(3):329 35. doi: 10.1007/s40136-022-00414-5;
Tripathi P, Deshmukh P. Sudden sensorineural hearing loss: A review. Cureus. 2022 Sep 22;14(9):e29458. doi: 10.7759/cureus.29458;;
Freeman P. Rupture of the round window membrane. Acta Otorhinolaryngol Belg 1975,29(5):83–794]
Simmons FB. Theory of membrane breaks in sudden hearing loss. Arch Otolaryngol. 1968 Jul;88(1):41-8. doi: 10.1001/archotol.1968.00770010043009
Saliba I, Bawazeer N, Belhassen S. Suspicion and Treatment of Perilymphatic Fistula: A Prospective Clinical Study.Audiol Res. 2024 Jan 8;14(1):62-76. doi: 10.3390/audiolres14010006.PMID: 38247562;
Sasaki A, Ikezono T, Matsuda H, Araki R, Matsumura T, Saitoh S, Wasano K, Matsubara A. Prevalence of perilymphatic fistula in patients with sudden-onset sensorineural hearing loss as diagnosed by Cochlin-tomoprotein (CTP) biomarker detection: its association with age, hearing severity, and treatment outcomes.Eur Arch Otorhinolaryngol. 2024 May;281(5):2373-2381. doi: 10.1007/s00405-023-08368-0. Epub 2023 Dec 21.PMID: 38123733
Arndt HJ. Spontaneous perforation of the membrane of the round window--a major cause of sudden deafness? Laryngol Rhinol Otol (Stuttg). 1984 Sep;63(9):439-44].
Cole GG: Validity of spontaneous perilymphatic fistula. Am J Otol 1995, 16(6):815–819
Frank Haubner, Christian Rohrmeier, Christoph Koch, Veronika Vielsmeier, Jürgen Strutz and Tobias Kleinjung Occurence of a round window membrane rupture in patients with sudden sensorineural hearing loss// BMC Ear, Nose and Throat Disorders 2012, 12:14 http://www.biomedcentral.com/1472-6815/12/14
Seltzer S, McCabe BF. Perilymph fistula: the Iowa experience. Laryngoscope. (1986) 96:37–49. doi: 10.1288/00005537-198601000-00007
Gianoli G., Thomson Ph. Third Mobile Window Syndrome of the Inner Ear. Springer, 2022. 524 p. https:doi.org/10.1007/978-3-031-16586-3
Prisman E, Ramsden JD, Blaser S, Papsin B. Traumatic perilymphatic fistula with pneumolabyrinth: diagnosis and management. Laryngoscope. 2011; 121 (4): 856-9. https://doi.org/10.1002/lary.21439. Epub 2011 Feb 8. PMID: 21305555
Park GY, Byun H, Moon IJ, Hong SH, Cho YS, Chung WH. Effects of early surgical exploration in suspected barotraumatic perilymph fistulas. Clin Exp Otorhinolaryngol. 2012 Jun;5(2):74-80.
Gotto F, Ogawa K, Kunihiro T, Kurashima K, Kobayashi H, Kanzaki J. Perilymph fistula: 45 case analysis. Auris Nasus Larynx. 2001 Jan; 28(1):29-33;
Ця робота ліцензується відповідно до Creative Commons Attribution-NonCommercial 4.0 International License.