Анотація
Мета. Дослідити вплив субклінічних ступенів алкогольного сп’яніння на когнітивні функції людини, зокрема увагу, та розробити криміналістичні критерії їх оцінки. Це дослідження мотивовано необхідністю вдосконалити існуючі стандарти, особливо з огляду на різні законодавчі обмеження для сп’яніння в усьому світі та когнітивні ризики, які виникають навіть при низьких рівнях алкоголю в крові.
Матеріали та методи. Вибірка з 42 здорових добровольців (чоловіків і жінок віком 21–63 роки) брала участь в оцінці уваги методом «розташування чисел». У цьому тесті учасники повинні були розташувати випадково розміщені числа в сітці з 25 клітинок протягом двох хвилин. Дослідження контролювало вживання алкоголю з максимальною концентрацією алкоголю в крові 0,5‰, виміряною алкотестером AlcoControl 9.0 PRO MEDICA+. Статистичний аналіз проводили за допомогою тесту Мак-Немара з поправкою Єйтса та двовибіркового t-критерію з використанням програмних пакетів, включаючи EZR, MedStat і GNU Octave. Було застосовано рівень значущості p=0,05.
Результати. Результати показали, що при рівнях концентрації алкоголю в крові від 0,31 до 0,5‰ спостерігалося статистично значуще зниження уваги (p<0,05), що проявлялося у повільнішому виконанні тесту та вищому рівні помилок. З’явилися гендерні та вікові відмінності, при цьому жінки та ті, хто старше 40 років, демонстрували більш виражене зниження уваги порівняно з чоловіками та молодшими учасниками. Рівні концентрації алкоголю в крові 0,1–0,3‰ не зазнали істотних змін порівняно з тверезим вихідним рівнем.
Висновки. Алкоголь на субклінічних рівнях, особливо між 0,31 і 0,5‰, негативно впливає на когнітивні показники при виконанні завдань, пов’язаних із концентрацією уваги, причому посилений ефект спостерігається у жінок і людей похилого віку. Враховуючи, що концентрація алкоголю в крові лише 0,3‰ вказує на мінімальні когнітивні порушення, це дослідження пропонує переглянути поточні стандарти судово-медичної експертизи, щоб відобразити ці висновки, потенційно скоригувавши законний поріг сп’яніння для водіїв.
Посилання
Ministry of Internal Affairs of Ukraine. (2015, November 11). Order No. 1452/735: On approval of the procedure for detecting signs of alcohol, narcotic, or other intoxication or the influence of drugs that reduce attention and reaction speed in drivers of vehicles. Registered with the Ministry of Justice of Ukraine on November 11, 2015, under No. 1413/27858. Retrieved from http://zakon.rada.gov.ua/laws/show/z1413-15#Text.
Salazar, G. J., & Antuñano, M. J. (2005, June 12). Alcohol and flying: A deadly combination. FAA Civil Aerospace Medical Institute Aeromedical Education Division. Retrieved from https://flightphysical.com/pilot/alcohol.htm.
Weafer, J., & Fillmore, M. T. (2012). Comparison of alcohol impairment of behavioral and attentional inhibition. Drug and Alcohol Dependence, 126(1-2), 176–182. https://doi.org/10.1016/j.drugalcdep.2012.05.010
Harvey, A. J., Kneller, W., & Campbell, A. C. (2013). The effects of alcohol intoxication on attention and memory for visual scenes. Memory, 21(7), 969–980. https://doi.org/10.1080/09658211.2013.770033
Abroms, B. D., Gottlob, L. R., & Fillmore, M. T. (2006). Alcohol effects on inhibitory control of attention: Distinguishing between intentional and automatic mechanisms. Psychopharmacology (Berl), 188(3), 324–334. https://doi.org/10.1007/s00213-006-0524-y
Harvey, A. J., & Seedhouse, M. (2021). Influence of alcohol and cognitive capacity on visual number judgements. Perception, 50(1), 39–51. https://doi.org/10.1177/0301006620984105
Cofresí, R. U., Watts, A. L., Martins, J. S., & Wood, P. K. (2021). Acute effect of alcohol on working memory updating. Addiction, 116(11), 3029–3043. https://doi.org/10.1111/add.15506
Lees, B., Meredith, L. R., Kirkland, A. E., & Squeglia, L. M. (2020). Effect of alcohol use on the adolescent brain and behavior. Pharmacology, Biochemistry and Behavior, 192, 172906. https://doi.org/10.1016/j.pbb.2020.172906
Topiwala, A., Wang, C., Ebmeier, K. P., Burgess, S., Bell, S., Levey, D. F., ... & Nichols, T. E. (2022). Associations between moderate alcohol consumption, brain iron, and cognition in UK Biobank participants: Observational and Mendelian randomization analyses. PLOS Medicine, 19(7), e1004039. https://doi.org/10.1371/journal.pmed.1004039
Egervari, G., Siciliano, C. A., Whiteley, E. L., & Ron, D. (2021). Alcohol and the brain: From genes to circuits. Trends in Neurosciences, 44(12), 1004–1015. https://doi.org/10.1016/j.tins.2021.09.006
Mavromatis, L. A., Rosoff, D. B., Cupertino, R. B., Garavan, H., Mackey, S., & Lohoff, F. W. (2022). Association between brain structure and alcohol use behaviors in adults: A Mendelian randomization and multiomics study. JAMA Psychiatry, 79(9), 869–878. https://doi.org/10.1001/jamapsychiatry.2022.2196
Shields, C. N., & Gremel, C. M. (2020). Review of orbitofrontal cortex in alcohol dependence: A disrupted cognitive map? Alcoholism: Clinical and Experimental Research, 44(10), 1952–1964. https://doi.org/10.1111/acer.14441

Ця робота ліцензується відповідно до Creative Commons Attribution-NonCommercial 4.0 International License.