Ключові слова
тривожне напруження
ЕЕГ
спектральна щільність потужності
Як цитувати
Анотація
Вступ. У статті розглянуто питання частоти паттерна ЕЕГ як маркера емоційного вигорання мозку при формуванні стадії тривоги та напруження. Вигорання розвивається поступово і часто залишається непоміченим, з симптомами, які можуть проявлятися роками та призвести до значних психічних і поведінкових змін. Незважаючи на його вплив, процеси, що лежать в основі вигорання, залишаються в основному невідомими через відсутність спеціалізованих досліджень, які б ідентифікували конкретні біомаркери. Раннє виявлення синдрому вигорання, особливо при появі критичних симптомів, має важливе значення.
Мета. Проаналізувати та вивчити зміни частоти ЕЕГ, пов’язані з тяжкістю тривожно-напруженої стадії емоційного вигорання.
Матеріали та методи. Ступінь вираженості емоційного вигорання виявляли за допомогою 84-пунктового опису синдрому емоційного вигорання (SEB) Бойка. SEB складається з трьох стадій: тривоги, напруги, резистентності та виснаження. Збір даних проведено шляхом метааналізу емпіричних даних. Загалом 752 учасники, у тому числі студенти та співробітники Київського національного університету імені Тараса Шевченка (209 чоловіків, середній вік = 19,2; 543 жінки, середній вік = 18,28), були оцінені за допомогою 84-пунктового опису синдрому емоційного вигорання Бойка.
Результати. Дані ЕЕГ записували під час 3-хвилинного стану спокою із закритими очима та аналізували вільні від артефактів сегменти з усіх діапазонів частот (0,2–45 Гц). Нормалізовані спектральні щільності потужності (СЩП) були розраховані, зосереджуючись на 61–70 секундному сегменті записів. Результати виявили пов’язані з вигоранням зміни в спектральних характеристиках, пов’язаних зі стадією тривоги-напруги, зі значними змінами, що спостерігалися в смузі тета 2 (фронтальна та ліва скронево-тім’яна кора), альфа-смузі 2 (права тім’яно-скронева кора) та бета-смузі 1 (ліва фронтальна – центральна – права тім’яна вісь).
Висновки. Стадія тривоги та напруги в першу чергу впливає на процеси, пов’язані з короткочасною пам’яттю та зосередженою увагою, створюючи потенційну основу для ранньої ідентифікації вигорання за допомогою нейрофізіологічних маркерів. Ми припускаємо, що складний часовий характер функціональних зв'язків під час формування професійного вигорання відображає процес адаптації до стресових умов і подальше виснаження ресурсів. Оцінка локальних змін коркової активності відзначає зміщення активності в коркових областях, залучених до інтеграції емоцій та пізнання. Такі висновки можуть керувати розробкою інструментів раннього скринінгу на основі маркерів ЕЕГ, що дозволить своєчасно втручатися, щоб зупинити прогресування вигорання.
Посилання
Schaufeli, W. B. (2018). Burnout in Europe: Relations with national economy, governance, and culture. Research Unit Occupational & Organizational Psychology and Professional Learning (internal report). KU Leuven, Belgium. Retrieved from https://www.wilmarschaufeli.nl/publications/Schaufeli/500.pdf
Maslach, C. (2006). Understanding job burnout. In A. M. Rossi, P. Perrewe, and S. Maslach Sauter (Eds.), Stress and quality of working life: Current perspectives in occupational health (pp. 37–51). Greenwich, CT: Information Age Publishing.
Schaufeli, W. B., Leiter, M. P., & Maslach, C. (2009). Burnout: 35 years of research and practice. Career Development International,14(3), 204–220. doi: 10.1108/13620430910966406
Tukaiev, S. V., Vasheka, T. V., & Zyma, I. G. (2013). Psychological and neurophysiological aspects of the emotional burnout development. Actual aspects of internal medicine, 86–107.
Grossi, G., Perski, A., Osika, W., &Savic, I. (2015). Stress‐related exhaustion disorder–clinical manifestation of burnout? A review of assessment methods, sleep impairments, cognitive disturbances, and neuro‐biological and physiological changes in clinical burnout. Scandinavian journal of psychology, 56(6), 626–636. doi: https://doi.org/10.1111/sjop.12251
Brenninkmeyer, V., Van Yperen, N. W., &Buunk, B. P. (2001). Burnout and depression are not identical twins: is decline of superiority a distinguishing feature?. Personality and individual differences, 30(5), 873–880. doi: https://doi.org/10.1016/S0191-8869(00)00079-9
Melamed, S., Shirom, A., Toker, S., Berliner, S., & Shapira, I. (2006). Burnout and risk of cardiovascular disease: Evidence, possible causal paths, and promising research directions. Psychological bulletin, 132(3), 327–353. doi: http://dx.doi.org/10.1037/0033-2909.132.3.327
Tukaev, S. V., Vasheka, T. V., & Dolgova, O. M. (2013). The Relationships Between Emotional Burnout and Motivational, Semantic and Communicative Features of Psychology Students.Procedia-Social and Behavioral Sciences,82, 553-556.doi: 10.1016/j.sbspro.2013.06.308
Tukaev, S., Palamar, B., Vasheka, T., & Mishyiev, V. (2020). Sindrom emotsional'nogo vygoraniya. Psikhofiziologicheskiye aspekty [Burnout syndrome. Psychophysiological aspects] Psychiatry, Psychotherapy and Clinical Psychology, 11(4), 791-801
Heinemann, L. V., & Heinemann, T. (2017). Burnout research: Emergence and scientific investigation of a contested diagnosis. Sage Open, 7(1), 2158244017697154. doi: https://doi.org/10.1177/2158244017697154
Deligkaris, P., Panagopoulou, E., Montgomery, A. J., & Masoura, E. (2014). Job burnout and cognitive functioning: A systematic review. Work & stress, 28(2), 107-123. doi: 10.1080/02678373.2014.909545
Danhof-Pont, M. B., van Veen, T., & Zitman, F. G. (2011). Biomarkers in burnout: a systematic review. Journal of psychosomatic research, 70(6), 505-524. doi: https://doi.org/10.1016/j.jpsychores.2010.10.012
Tei, S., Becker, C., Kawada, R., Fujino, J., Jankowski, K. F., Sugihara, G., ... & Takahashi, H. (2014). Can we predict burnout severity from empathy-related brain activity?. Translational psychiatry, 4(6), e393. doi: 10.1038/tp.2014.34
Durning, S. J., Costanzo, M., Artino Jr, A. R., Dyrbye, L. N., Beckman, T. J., Schuwirth, L., ... & van der Vleuten, C. (2013). Functional neuroimaging correlates of burnout among internal medicine residents and faculty members. Frontiers in psychiatry, 4, 131. doi: 10.3389/fpsyt.2013.00131
Leech, R., & Smallwood, J. (2019). The posterior cingulate cortex: Insights from structure and function. Handbook of clinical neurology, 166, 73-85. doi: https://doi.org/10.1016/B978-0-444-64196-0.00005-4
Blix, E., Perski, A., Berglund, H., & Savic, I. (2013). Long-term occupational stress is associated with regional reductions in brain tissue volumes. PLoS One, 8(6), e64065. doi: 10.1371/journal.pone.0064065
Gavelin, H. M., Neely, A. S., Dunås, T., Eskilsson, T., Järvholm, L. S., & Boraxbekk, C. J. (2020). Mental fatigue in stress-related exhaustion disorder: Structural brain correlates, clinical characteristics and relations with cognitive functioning. NeuroImage: Clinical, 27, 102337. doi: 10.1016/j.nicl.2020.102337
Arias-Carrión, O., Stamelou, M., Murillo-Rodríguez, E., Menéndez-González, M., &Pöppel, E. (2010). Dopaminergic reward system: a short integrative review. International archives of medicine, 3(1), 24. doi: https: //doi.org/10.1186/1755-7682-3-24
Abe, K., Tei, S., Takahashi, H., & Fujino, J. (2022). Structural brain correlates of burnout severity in medical professionals: A voxel-based morphometric study. Neuroscience Letters, 772, 136484. doi: https://doi.org/10.1016/j.neulet.2022.136484
Koenigs, M., & Grafman, J. (2009). The functional neuroanatomy of depression: distinct roles for ventromedial and dorsolateral prefrontal cortex. Behavioural brain research, 201(2), 239-243. doi: https://doi.org/10.1016/j.bbr.2009.03.004
Savic, I., Perski, A., & Osika, W. (2018). MRI shows that exhaustion syndrome due to chronic occupational stress is associated with partially reversible cerebral changes. Cerebral Cortex, 28(3), 894-906. doi: https://doi.org/10.1093/cercor/bhw413
Roberts, B. L., & Karatsoreos, I. N. (2021). Brain-body responses to chronic stress: a brief review. Faculty reviews, 10, 83. doi:https://doi.org/10.12703/r/10-83
VanLuijtelaar, G. V., Verbraak, M., Bunt, M. V. D., Keijsers, G., & Arns, M. (2010). EEG findings in burnout patients. The Journal of Neuropsychiatry and Clinical Neurosciences, 22(2), 208-217. doi: 10.1176/jnp.2010.22.2.208
Golonka, K., Gawlowska, M., Mojsa-Kaja, J., & Marek, T. (2019). Psychophysiological characteristics of burnout syndrome: Resting-state EEG analysis. BioMed research international, 2019. Article ID 3764354. doi: 10.1155/2019/3764354
Tement, S., Pahor, A., & Jaušovec, N. (2016). EEG alpha frequency correlates of burnout and depression: The role of gender. Biological psychology, 114, 1-12. doi: 10.1016/j.biopsycho.2015.11.005
Yakovenko, E. A., Rem, A. V., Surushkina, S. Y., & Chutko, L. S. (2021). Electroencephalographic Signs of Emotional Burnout Syndrome. Neuroscience and Behavioral Physiology, 51(2), 155-157. doi: https://doi.org/10.1007/s11055-021-01051-z
Vodopyanova, N. E., & Starchenkova, E. S. (2009). Syndrome of burnout: diagnostics and prevention.
Boyko, V. V. (1999). Syndrome of" emotional burnout" in professional communication.
Vasheka, T. V., & Tukaiev, S. V. (2011). Determinants of emotional burnout of students studying psychology in learning. Problems of General and Educational Psychology, 13(6), 47-55.
Tan, E., Troller-Renfree, S. V., Morales, S., Buzzell, G. A., McSweeney, M., Antúnez, M., & Fox, N. A. (2024). Theta activity and cognitive functioning: Integrating evidence from resting-state and task-related developmental electroencephalography (EEG) research. Developmental Cognitive Neuroscience, 67, doi: 101404. https://doi.org/10.1016/j.dcn.2024.101404
Kawasaki, M., Kitajo, K., & Yamaguchi, Y. (2014). Fronto-parietal and fronto-temporal theta phase synchronization for visual and auditory-verbal working memory. Frontiers in psychology, 5, 200.doi: https://doi.org/10.3389/fpsyg.2014.00200
Rawle, C. J., Miall, R. C., & Pramstra, P. (2012). Frontoparietal theta activity supports behavioral decisions in movement-target selection. Frontiers in Human Neuroscience, 6, 138. https://doi.org/10.3389/fnhum.2012.00138
Morris, A. T., Temereanca, S., Zandvakili, A., Thorpe, R., Sliva, D. D., Greenberg, B. D., ... & Jones, S. R. (2023). Fronto-central resting-state 15-29 Hz transient beta events change with therapeutic transcranial magnetic stimulation for posttraumatic stress disorder and major depressive disorder. Scientific Reports, 13(1), 6366.doi: https://doi.org/10.1038/s41598-023-
Cavanagh, J. F., & Frank, M. J. (2014). Frontal theta as a mechanism for cognitive control. Trends in cognitive sciences, 18(8), 414-421. doi: https://doi.org/10.1016/j.tics.2014.04.012
Cavanagh, J. F., & Shackman, A. J. (2015). Frontal midline theta reflects anxiety and cognitive control: meta-analytic evidence. Journal of physiology-Paris, 109(1-3), 3-15. doi: https://doi.org/10.1016/j.jphysparis.2014.04.003
Ця робота ліцензується відповідно до Creative Commons Attribution-NonCommercial 4.0 International License.