Ключові слова
реконструктивно-відновлювальні операції
множинні переломи ребер
Як цитувати
Анотація
Мета. Провести аналіз ефективності оперативного та консервативного лікування пацієнтів з множинними переломами ребер.
Матеріали та методи. Було ретроспективно досліджено 450 стаціонарних хворих за період з 2020 по 2024 роки, які проходили лікування у відділенні політравми Комунального некомерційного підприємства «Київська міська клінічна лікарня №17» (КНП «КМКЛ №17») з діагнозом множинні переломи ребер. Пацієнти були розподілені на дві групи дослідження. Перша група (основна, 46 пацієнтів) – госпіталізовані з діагнозом множинні переломи ребер, яким виконувались реконструктивно-відновлювальні операції. Друга група (контрольна група, 51 пацієнт) – госпіталізовані з діагнозом множинні переломи ребер, які лікувались консервативно. Методи, що використовувались в дослідженні – клінічні (анамнестичний, аналіз медичної документації, клінічне обстеження), інструментальні (мультиспіральна комп’ютерна томографія). В дослідженні були використані статистичні, аналітичні методи та метод емпіричного дослідження. Для визначення різниці показників порівнюваних груп хі-квадрат, для перевірки розподілу на нормальність використано критерій Д’Агостіно-Пірсона, W-критерій Вілкоксона. Достовірною прийнято різницю при значенні похибки р=<0,05. Також було визначено медіану (М) і стандартне відхилення (SD).
Результати. Реконструктивно-відновлювальні операції були проведені 46 пацієнтам. Доведено, що основними постраждалими були пацієнти від 45 до 59 років в обох групах – 43,48% та 31,37% відповідно. Серед причин, що призводили до травми пацієнтів слід виділити кататравму – 42,3% всіх випадків. Достовірно доведено, що розвиток пневмонії суттєво менший в основній групі – 8,7%, ніж в групі порівняння – 50,98% (р<0,001). В обох групах найчастіше зустрічались травми верхніх кісток – у 21 (45,6%) та у 17 (33,3%) пацієнтів у основній групі та групі порівняння відповідно. За результатами дослідження, у пацієнтів контрольної групи спостерігалась достовірно вища тривалість лікування у порівнянні з основною групою – 13,5±1,09 проти 18±2,82 дні (p<0,001), довша тривалість перебування у відділенні реанімації та інтенсивної терапії у порівнянні з основною групою – 32±63,61 проти 184±52,27 год. (p<0,001), довша тривалість перебування на апараті штучної вентиляції легень у порівнянні з основною групою – 26±49,6 проти 187±56,27 год. (p<0,001).
Висновки. Реконструктивно-відновлювальні операції при множинних переломах ребер є вкрай необхідними, бо дозволяють покращити результати лікування пацієнтів з даною патологією.
Посилання
Zarutskyi Ya.L. Khirurhiia poshkodzhen – nevyrisheni problemy / Suchasni tekhnolohii nadannia spetsializovanoi dopomohy v umovakh myrnoho ta voiennoho chasu: mat. Vseukrainskoi naukovo-prakt. konf. K., 2013.
Gross, C. P., Anderson, G. F., & Powe, N. R. (1999). The relation between funding by the National Institutes of Health and the burden of disease. The New England journal of medicine, 340(24), 1881–1887. https://doi.org/10.1056/NEJM199906173402406
Svitova statystyka okhorony zdorovia 2024 r. [Elektronnyi resurs] / World Health Organisation (WHO). Rezhym dostupu: https://www.who.int/data/gho/publications/world-health-statistics.
Politravma: khirurhiia, travmatolohiia, anesteziolohiia, intensyvna terapiia: navch. pos.; pid red. F. S. Hlumchera, P. D. Fomina, V. H. Hetmana, D.V. Miasnikova i in. K.: VSI «Medytsyna», 2012. 736 s. + 14 s. kol. vkl.
Torakalna travma : uchbovyi posibnyk / [A. V. Makarov, V. H. Hetman, V. I. Desiateryk ta in.]. Kryvyi Rih : SP «Mira», 2005. 234 s.
Bayer, J., Lefering, R., Reinhardt, S. et al. Severity-dependent differences in early management of thoracic trauma in severely injured patients. Analysis based on the TraumaRegister DGU®. Scand J Trauma Resusc Emerg Med ., 25, 10 (2017). https://doi.org/10.1186/s13049-017-0354-4
Nirula, R., Diaz, J. J., Jr, Trunkey, D. D., & Mayberry, J. C. (2009). Rib fracture repair: indications, technical issues, and future directions. World journal of surgery, 33(1), 14–22. https://doi.org/10.1007/s00268-008-9770-y
Relja, B., Yang, B., Bundkirchen, K. et al. (2020). Different experimental multiple trauma models induce comparable inflammation and organ injury. Sci Rep, 10, 20185 https://doi.org/10.1038/s41598-020-76499-z
Probst, C., Pape, H. C., Hildebrand, F., Regel, G., Mahlke, L., Giannoudis, P., Krettek, C., & Grotz, M. R. (2009). 30 years of polytrauma care: An analysis of the change in strategies and results of 4849 cases treated at a single institution. Injury, 40(1), 77–83. https://doi.org/10.1016/j.injury.2008.10.004
Chalya, P. L., Dass, R. M., Mchembe, M. D., Mbelenge, N., Ngayomela, I. H., Chandika, A. B., Gilyoma, J. M., & Mabula, J. B. (2013). Citywide trauma experience in Mwanza, Tanzania: a need for urgent intervention. Journal of trauma management & outcomes, 7(1), 9. https://doi.org/10.1186/1752-2897-7-9
Battle, C. E., Hutchings, H., & Evans, P. A. (2012). Risk factors that predict mortality in patients with blunt chest wall trauma: a systematic review and meta-analysis. Injury, 43(1), 8–17. https://doi.org/10.1016/j.injury.2011.01.004
Stopenski, S., Binkley, J., Schubl, S. D., & Bauman, Z. M. (2022). Rib fracture management: A review of surgical stabilization, regional analgesia, and intercostal nerve cryoablation. Surgery in practice and science, 10, 100089. https://doi.org/10.1016/j.sipas.2022.100089
Pieracci, F. M., Majercik, S., Ali-Osman, F., Ang, D., Doben, A., Edwards, J. G., French, B., Gasparri, M., Marasco, S., Minshall, C., Sarani, B., Tisol, W., VanBoerum, D. H., & White, T. W. (2017). Consensus statement: Surgical stabilization of rib fractures rib fracture colloquium clinical practice guidelines. Injury, 48(2), 307–321. https://doi.org/10.1016/j.injury.2016.11.026
Hetman V. H. Rekonstruktyvno-vidnovliuvalna khirurhiia poshkodzhen karkasu hrudnoi stinky ta yikh naslidkiv: dys. na zdobuttia nauk. stupenia d-ra med. nauk. K., 1998.
Casós, S. R., & Richardson, J. D. (2006). Role of thoracoscopy in acute management of chest injury. Current opinion in critical care, 12(6), 584–589. https://doi.org/10.1097/MCC.0b013e328010b833
Niziolek, G., Goodman, M. D., Makley, A., Millar, D. A., Heh, V., Pritts, T. A., & Janowak, C. (2022). Early results after initiation of a rib fixation programme: A propensity score matched analysis. Injury, 53(1), 137–144. https://doi.org/10.1016/j.injury.2021.09.009
Fabricant, L., Ham, B., Mullins, R., & Mayberry, J. (2013). Prolonged pain and disability are common after rib fractures. American journal of surgery, 205(5), 511–516. https://doi.org/10.1016/j.amjsurg.2012.12.007
Vana, P. G., Neubauer, D. C., & Luchette, F. A. (2014). Contemporary management of flail chest. The American surgeon, 80(6), 527–535. https://doi.org/10.1177/000313481408000613
Debreceni, G., Molnár, Z., Szélig, L., & Molnár, T. F. (2003). Continuous epidural or intercostal analgesia following thoracotomy: a prospective randomized double-blind clinical trial. Acta anaesthesiologica Scandinavica, 47(9), 1091–1095. https://doi.org/10.1034/j.1399-6576.2003.00208.x
ŞÇorbacıoğlu, Ş. K., & Aksel, G. (2018). Whole body computed tomography in multi trauma patients: Review of the current literature. Turkish journal of emergency medicine, 18(4), 142–147. https://doi.org/10.1016/j.tjem.2018.09.003
Ivashchenko D.M. , Dudchenko M.O. , Kravtsiv M.I. , Shevchuk M.P. , & Prykhidko R.A. (2021). Otsinka efektyvnosti vykorystannia kombinatsii analhetykiv ta spazmolitykiv pry terapii abdominalnoho boliu v urhentnii khirurhii [Evaluation of the effectiveness of using a combination of analgesics and antispasmodics in the treatment of abdominal pain in emergency surgery]. Current problems of modern medicine: Bulletin of the Ukrainian Medical and Dental Academy, 21 (2 (74)), 57-61. doi: 10.31718/2077-1096.21.2.57
Ahmed, Z., & Mohyuddin, Z. (1995). Management of flail chest injury: internal fixation versus endotracheal intubation and ventilation. The Journal of thoracic and cardiovascular surgery, 110(6), 1676–1680. https://doi.org/10.1016/S0022-5223(95)70030-7
Tanaka, H., Yukioka, T., Yamaguti, Y., Shimizu, S., Goto, H., Matsuda, H., & Shimazaki, S. (2002). Surgical stabilization of internal pneumatic stabilization? A prospective randomized study of management of severe flail chest patients. The Journal of trauma, 52(4), 727–732. https://doi.org/10.1097/00005373-200204000-00020
Engel, C., Krieg, J. C., Madey, S. M., Long, W. B., & Bottlang, M. (2005). Operative chest wall fixation with osteosynthesis plates. The Journal of trauma, 58(1), 181–186. https://doi.org/10.1097/01.ta.0000063612.25756.60
Simon, B., Ebert, J., Bokhari, F., Capella, J., Emhoff, T., Hayward, T., Rodriguez, A., Smith, L., & Eastern Association for the Surgery of Trauma (2012). Management of pulmonary contusion and flail chest: an Eastern Association for the Surgery of Trauma practice management guideline. The journal of trauma and acute care surgery, 73(5 Suppl 4), S351–S361. https://doi.org/10.1097/TA.0b013e31827019fd
Dehghan, N., Nauth, A., Schemitsch, E., Vicente, M., Jenkinson, R., Kreder, H., McKee, M., & Canadian Orthopaedic Trauma Society and the Unstable Chest Wall RCT Study Investigators (2022). Operative vs Nonoperative Treatment of Acute Unstable Chest Wall Injuries: A Randomized Clinical Trial. JAMA surgery, 157(11), 983–990. https://doi.org/10.1001/jamasurg.2022.4299
De Moya, M., Bramos, T., Agarwal, S., Fikry, K., Janjua, S., King, D. R., Alam, H. B., Velmahos, G. C., Burke, P., & Tobler, W. (2011). Pain as an indication for rib fixation: a bi-institutional pilot study. The Journal of trauma, 71(6), 1750–1754. https://doi.org/10.1097/TA.0b013e31823c85e9
Girsowicz, E., Falcoz, P. E., Santelmo, N., & Massard, G. (2012). Does surgical stabilization improve outcomes in patients with isolated multiple distracted and painful non-flail rib fractures?. Interactive cardiovascular and thoracic surgery, 14(3), 312–315. https://doi.org/10.1093/icvts/ivr028
Cacchione, R. N., Richardson, J. D., & Seligson, D. (2000). Painful nonunion of multiple rib fractures managed by operative stabilization. The Journal of trauma, 48(2), 319–321. https://doi.org/10.1097/00005373-200002000-00023
Taylor, B. C., & French, B. G. (2013). Successful treatment of a recalcitrant pleural effusion with rib fracture fixation. HSS journal : the musculoskeletal journal of Hospital for Special Surgery, 9(1), 96–99. https://doi.org/10.1007/s11420-012-9282-z
Liu, Y., Xu, S., Yu, Q., Tao, Y., Peng, L., Qi, S., Han, H., & Chen, M. (2018). Surgical versus conservative therapy for multiple rib fractures: a retrospective analysis. Annals of translational medicine, 6(22), 439. https://doi.org/10.21037/atm.2018.10.12
Wu, W. M., Yang, Y., Gao, Z. L., Zhao, T. C., & He, W. W. (2015). Which is better to multiple rib fractures, surgical treatment or conservative treatment? International journal of clinical and experimental medicine, 8(5), 7930–7936.
Tang, W. R., Chang, C. C., Wang, C. J., Yang, T. H., Hung, K. S., Wu, C. H., Yen, Y. T., Tseng, Y. L., & Shan, Y. S. (2022). Tailored Surgical Stabilization of Rib Fractures Matters More Than the Number of Fractured Ribs. Journal of personalized medicine, 12(11), 1844. https://doi.org/10.3390/jpm12111844
Ця робота ліцензується відповідно до Creative Commons Attribution-NonCommercial 4.0 International License.