Ключові слова
інсульт
функціональна активність
реабілітація
Як цитувати
Анотація
Вступ. Наявність тяжкого неврологічного захворювання в анамнезі часто має вплив на подальше життя пацієнта. Це стосується всіх аспектів життя людини – функціонального, соціального, психічного та духовного.
Мета. Функціональне оцінювання пацієнтів похилого віку, які перенесли інсульт для з’ясування впливу окремих демографічних чинників та клінічних проявів на повсякденну активність.
Матеріали та методи. Дослідження проводили на базі кафедри медичної реабілітації в КЗ ТОР «Петриківський обласний геріатричний пансіонат» на групі з 86 пацієнтів після перенесеного інсульту. Функціональний стан оцінювали за допомогою індексу Бартел – BI, депресивні розлади – за допомогою геріатричної шкали депресії – GDS, вищі когнітивні функції – за допомогою короткої шкали оцінки психічного статусу – MMSE. Статистична обробка результатів проводилася за допомогою програми Microsoft Excel та STATISTICA версії 10.0.
Результати. В результаті аналізу не виявлено статистично достовірних відмінностей у функціональній активності пацієнтів в першому та другому оцінюваннях ANOVA Фрідмана (N=86, df 1)=0,31; p=0,581. Пацієнти, для яких при повторних вимірах були отримані схожі результати, були віднесені до груп з однаковим рівнем функціональної активності. Вік, стать та кількість супутніх захворювань статистично достовірно (p<0,05) впливали на рівень функціонального стану пацієнтів. Натомість, на функціональний стан обстежуваних не впливали місце проживання (p>0,05) та сімейний стан (p>0,05). Достовірний кореляційний зв’язок виявлено між депресивними розладами (ранг Спірмена 0,437; p<0,05), розладами вищих когнітивних функцій (ранг Спірмена 0,546; p<0,05) та рівнем функціональної активності.
Висновки. Функціональна незалежність після перенесеного інсульту поступово відновлюється у більшості пацієнтів літнього віку, хоча темпи та обсяг відновлення можуть суттєво варіювати залежно від індивідуальних клінічних особливостей. Загалом, чоловіки мають дещо кращі функціональні результати у порівнянні з жінками, що може бути пов’язано як із біологічними факторами, так і з соціально-поведінковими аспектами. У той же час, прогресуючий вік, наявність множинних супутніх захворювань, зокрема серцево-судинної та метаболічної патології, значною мірою обтяжує процес реабілітації та негативно впливає на темпи відновлення повсякденної активності. Функціональна спроможність після інсульту є тісно пов’язаною із психоемоційним станом пацієнтів: наявність депресивних проявів, тривожних розладів, а також когнітивних порушень у вигляді зниження уваги, пам’яті та виконавчих функцій, обумовлює нижчий рівень адаптації та гальмує відновлення. У науковій літературі наголошується на багатофакторному характері таких порушень, які слід враховувати при плануванні індивідуалізованої програми нейрореабілітації.
Посилання
Bartoszek, A., Siemko, E., Kachaniuk, H., Kocka, K., & Stanisławek, A. (2013). Analiza czynników określających poziom wydolności samoobsługowej pacjentów oddziału neurologii [Analysis of factors determining the level of self-care efficiency of patients in the neurology department]. Med Og Nauk Zdr, 19(2), 147–152. [in Polish]
Biercewicz, M. (2020). Ocena funkcjonalna pacjentów w starszym wieku po przebytym udarze mózgu [Functional Assessment of Elderly Patients after Stroke]. Pielęg Neurol Neurochir, 9(2), 59–64. [in Polish]
Filipska, K., Skrzypek-Czerko, M., Cwiekala-Lewis, K., & Ślusarz, R. (2019). Klinimetryczna ocena wydolności funkcjonalnej i jakości życia pacjentów z udarem mózgu [Clinical assessment of functional capacity and quality of life in stroke patients – a review of studies]. Pielęg Neurol Neurochir, 8(2), 86–90. [in Polish]
Haor, B., Rybka, M., Antczak, A., & Kwasiborska, A. (2015). Uwarunkowania sprawności funkcjonalnej pacjentów po przebytym incydencie udaru krwotocznego mózgu [Determinants of functional capacity in patients after a hemorrhagic stroke episode]. Pielęg Neurol Neurochir, 4(2), 62–68. [in Polish]
Mahoney, F.I., & Barthel, D.W. (1965). Functional evaluation: the Barthel Index. Md State Med J, 14, 56–61. [in English]
Miller, E. (2007). Ocena funkcjonalna skuteczności wczesnej rehabilitacji po udarze mózgu — obserwacja półroczna [Functional assessment of early rehabilitation effectiveness after stroke—six-month observation]. Prz Med Uniw Rzesz, 3, 205–210. [in Polish]
Przychodzka, E., Grudzień, A., Celej-Szuster, J., & Turowski, K. (2019). Ocena wydolności funkcjonalnej chorych po udarze mózgu [Assessment of functional capacity in patients after stroke]. Gerontol Pol, 27, 272–279. [in Polish]
Rajtar-Zembaty, A., Sałakowski, A., & Rajtar-Zembaty, J. (2016). Związek między funkcjami wykonawczymi a sprawnością fizyczną oraz funkcjonalną u osób po 60 roku życia [The relationship between executive functions and physical and functional fitness in individuals over 60 years of age]. Prz Lek, 73(9), 627–631. [in Polish]
Rynkiewicz, M., Rogulska, U., & Czernicki, J. (2011). Ocena zmian sprawności funkcjonalnej osób we wczesnym okresie po udarze mózgu [Assessment of changes in functional capacity of individuals in the early period after stroke]. Prz Med Uniw Rzesz Inst Leków, 2, 325–339. [in Polish]
Yesavage, J.A., Brink, T.L., Rose, T.L., et al. (1983). Development and validation of a geriatric depression screening scale: A preliminary report. J Psychiatr Res, 17(1), 37–49. [in English]
Ця робота ліцензується відповідно до Creative Commons Attribution-NonCommercial 4.0 International License.