Анотація
Вступ. Батьки відіграють важливу роль у вихованні дітей. Під їхнім впливом у дітей розвиваються мова, мислення, формуються інтереси й прагнення, виявляються здібності та задатки. Батько є прикладом мужності для дітей і вчить їх піклуватися про інших і захищати їх. А мати формує емоційну основу в родині, підтримує мрії та прагнення дітей, створює сімейний затишок. Сім'я є джерелом матеріальної та моральної підтримки дітей, засобом збереження та передачі культурних цінностей і традицій від покоління до покоління.
Мета. Вивчити роль батьків/опікунів для довгожителів в Івано-Франківській області (Україна).
Матеріали та методи. У результаті проведеного інтерв’ю було оцінено вплив виховання на 517 осіб віком від 90 років, які проживали в Івано-Франківській області (Україна) протягом 2005-2018 років.
Результати. У нашому дослідженні ми спостерігали 372 жінки та 145 чоловіків (всього – 517 осіб) віком від 90 до 102 років. Кількісне співвідношення жінок і чоловіків становило 2,6:1. Ця гендерна ознака корелює із загальною кількістю довгожителів населення України. Враховуючи те, що дитинство та юність майбутніх довгожителів припали на Першу світову війну, 34 чоловіка (23,4 %) та 69 жінок (18,5 %) виховувалися в нуклеарній сім’ї та мали вік 90+ років на час їх опитування (p>0,05). Не виявлено достовірної різниці (p>0,05) у вихованні одиноких дітей до 18 років лише батьком – 2 сина (1,4%) і 5 дочок (1,3%), і лише матір’ю – 41 син (28,3%) та 107 дочок (28,8%). Для групи «чоловіки»: фактор виховання «родичами» був найбільш достатнім, що вплинуло на їх тривалість життя, оскільки P = 0,223 і отримав найменшу величину; для групи «жінки» таким фактором було виховання «обома батьками», при виключенні якого коефіцієнт контингентності Пірсона значно погіршився і склав 0,253. Між результуючою ознакою «вік» довгожителів і п’ятьма факторними ознаками, що характеризують виховання до 18 років («обоє батьків», «мати», «батько», «родичі», «дитячий будинок»), виявлено сильний тісний зв’язок для двох груп респондентів – чоловіків і жінок. Майбутні довгожителі у віці до 18 років у 405 випадках (78,3%) вірогідно частіше (p<0,05) виховувалися в колі найближчих родичів, ніж у дитячих будинках – 112 випадків (21,7%).
Висновки. Наше дослідження сприяє зростанню кількості доказів того, що виховання в сімейному оточенні, особливо одним або обома батьками чи родичами, пов’язане з кращими результатами довголіття, ніж виховання в дитячому будинку. Це підкреслює потенційні переваги для здоров’я мешканців країни, яка підтримує сімейні цінності, сприяючи більш здоровому старінню населення.
Посилання
Bakhrushin, V. E. (2011). Methods of data analysis. A textbook for students. Zaporizhzhya: KPU. 268 p. [in Ukrainian].
Christensen, K., & Vaupel, J. W. (1996). Determinants of longevity: genetic, environmental and medical factors. Journal of internal medicine, 240(6), 333–341. https://doi.org/10.1046/j.1365-2796.1996.d01-2853.x
de Paula Couto, M. C. P., Rupprecht, F. S., Nikitin, J., & Rothermund, K. (2023). Willingness to Live Under Impairment: Factors Associated With Desired Longevity. Innovation in aging, 7(8), igad092. https://doi.org/10.1093/geroni/igad092
Ghosh, T. (2023). Understanding Longevity and Its Factors Among Different Age Groups. International Journal of High School Research, 30-34. https://doi.org/10.36838/v5i3.6.
Glass, J., Simon, R. W., & Andersson, M. A. (2016). Parenthood and Happiness: Effects of Work-Family Reconciliation Policies in 22 OECD Countries. AJS; American journal of sociology, 122(3), 886–929. https://doi.org/10.1086/688892
Jantapo, A., & Kusoom, W. (2021). Lifestyle and Cultural Factors Related to Longevity Among Older Adults in the Northeast of Thailand. Journal of transcultural nursing : official journal of the Transcultural Nursing Society, 32(3), 248–255. https://doi.org/10.1177/1043659620921225
Junqueira, R., & Pinto, A. (2023). Healthy longevity: a systematic review of nutrological and lifestyle aspects. International Journal of Nutrology. https://doi.org/10.54448/ijn23302.
Kitsera, N., Shparyk, Y., Tril, O., & Dvulit Z. (2021) Research of cancer cases among long-lived women in Lviv region (Ukraine) during 1991–2019 years. Proc Shevchenko Sci Soc Med Sci [Internet]. 65(2), 182-192. https://mspsss.org.ua/index.php/journal/article/view/411
Lang, F. R., & Rupprecht, F. S. (2019). Motivation for Longevity Across the Life Span: An Emerging Issue. Innovation in aging, 3(2), igz014. https://doi.org/10.1093/geroni/igz014
Larsson, S. C., Kaluza, J., & Wolk, A. (2017). Combined impact of healthy lifestyle factors on lifespan: two prospective cohorts. Journal of internal medicine, 282(3), 209–219. https://doi.org/10.1111/joim.12637
Martin, L. G., Schoeni, R. F., & Andreski, P. M. (2010). Trends in health of older adults in the United States: past, present, future. Demography, 47 Suppl(Suppl 1), S17–S40. https://doi.org/10.1353/dem.2010.0003
Ni, X., Wang, Z., Gao, D., Yuan, H., Sun, L., Zhu, X., Zhou, Q., & Yang, Z. (2021). A description of the relationship in healthy longevity and aging-related disease: from gene to protein. Immunity & ageing: I & A, 18(1), 30. https://doi.org/10.1186/s12979-021-00241-0
Rahkar Farshi, M., Valizadeh, L., Zamanzadeh, V., Rssouli, M., Lopez, V., & Cleary, M. (2018). Perceptions of Iranian parents towards the paternal role in raising adolescent children. Nursing & health sciences, 20(4), 479–485. https://doi.org/10.1111/nhs.12538
Samton, J. B., Ferrando, S. J., Sanelli, P., Karimi, S., Raiteri, V., & Barnhill, J. W. (2005). The clock drawing test: diagnostic, functional, and neuroimaging correlates in older medically ill adults. The Journal of neuropsychiatry and clinical neurosciences, 17(4), 533–540. https://doi.org/10.1176/jnp.17.4.533
Brian S. Everitt and Christopher R. Palmer ed. (2011). The encyclopaedic companion to medical statistics.2nd ed. 516 p.

Ця робота ліцензується відповідно до Creative Commons Attribution-NonCommercial 4.0 International License.