Ключові слова
компоненти синдрому емоційного вигорання
професійне вигорання
медична сестра
Як цитувати
Анотація
Вступ. Наявність синдрому вигорання, тривоги та депресії серед медичних працівників є важливою проблемою, яку необхідно ретельно вирішувати. Ознаки вигорання медсестри не завжди легко визначити, вони можуть бути фізичними, психологічними, емоційними та/або поведінковими. У статті проведено теоретичний аналіз проблеми емоційного вигорання, а також встановлено, що це явище є одним з центральних у становленні професійної медичної сестри.
Мета. У цьому дослідженні вивчається поширеність, поширення та тяжкість синдрому емоційного вигорання серед медичних сестер Чернігова та Тернополя, які працюють у стоматологічних закладах, що обслуговують загальне населення. Для оцінки трьох субшкал емоційного вигорання використовували опис вигорання Maslach.
Матеріали та методи. Це описове перехресне дослідження. Дані були добровільно зібрані від медичних сестер за допомогою опитувань, які включали демографічні дані та інвентаризацію вигорання Maslach (MBI), яка вимірює три аспекти вигорання: емоційне виснаження (EE), деперсоналізацію (DP) і особисті досягнення (PA).
Результати. Ми проаналізували відповіді 89 учасників (дипломованих медичних сестер). Поширеність синдрому вигорання склала 38,2 %. Більшість медичних сестер мали бали, які свідчили про наявність вигорання.
Щодо складових вигорання, найпомітнішим було високе емоційне виснаження: майже три чверті (67,41 %) повідомили про емоційне виснаження, за ними 23,08 % повідомили про високу деперсоналізацію, 16,86 % відчували низький рівень особистих досягнень.
Висновки. Дослідження показало, що більшість медсестер або відповідають критеріям вигорання, або мають високий ризик вигорання.
Посилання
Zangaro G. A., Dulko D., Sullivan D. (2022). Understanding and managing nurse burnout. Nursing Clinics of North America, 57(1), xi–xii. https://doi.org/10.1016/j.cnur.2021.11.012
Schaufeli, W. B., Desart, S., & De Witte, H. (2020). Burnout Assessment Tool (BAT)-Development, Validity, and Reliability. International journal of environmental research and public health, 17(24), 9495. https://doi.org/10.3390/ijerph17249495
Ryan, E., Hore, K., Power, J., & Jackson, T. (2023). The relationship between physician burnout and depression, anxiety, suicidality and substance abuse: A mixed methods systematic review. Frontiers in public health, 11, 1133484. https://doi.org/10.3389/fpubh.2023.1133484
Cousino, M. K., Bogle, C., Lim, H. M., McCormick, A. D., Sturza, J., Fredericks, E. M., Magee, J. C., & Blume, E. D. (2021). Burnout, professional fulfillment, and post-traumatic stress among pediatric solid organ transplant teams. Pediatric transplantation, 25(4), e14020. https://doi.org/10.1111/petr.14020
Ryan, E., Hore, K., Power, J., & Jackson, T. (2023). The relationship between physician burnout and depression, anxiety, suicidality and substance abuse: A mixed methods systematic review. Frontiers in public health, 11, 1133484. https://doi.org/10.3389/fpubh.2023.1133484
Hadžibajramović, E., Hansson, M., Akerstrom, M., Dencker, A., & Hensing, G. (2022). Burnout among midwives-the factorial structure of the burnout assessment tool and an assessment of burnout levels in a Swedish national sample. BMC health services research, 22(1), 1167. https://doi.org/10.1186/s12913-022-08552-8
Hildingsson, I., Fahlbeck, H., Larsson, B., & Johansson, M. (2024). Increasing levels of burnout in Swedish midwives - A ten-year comparative study. Women and birth : journal of the Australian College of Midwives, 37(2), 325–331. https://doi.org/10.1016/j.wombi.2023.10.010
Thun-Hohenstein, L., Höbinger-Ablasser, C., Geyerhofer, S., Lampert, K., Schreuer, M., & Fritz, C. (2021). Burnout in medical students. Burnout bei Medizinstudent*innen. Neuropsychiatrie : Klinik, Diagnostik, Therapie und Rehabilitation : Organ der Gesellschaft Osterreichischer Nervenarzte und Psychiater, 35(1), 17–27. https://doi.org/10.1007/s40211-020-00359-5
Carrard, V., Berney, S., Bourquin, C., Ranjbar, S., Castelao, E., Schlegel, K., Gaume, J., Bart, P. A., Schmid Mast, M., Preisig, M., & Berney, A. (2024). Mental health and burnout during medical school: Longitudinal evolution and covariates. PloS one, 19(4), e0295100. https://doi.org/10.1371/journal.pone.0295100
Kilic, R., Nasello, J. A., Melchior, V., & Triffaux, J. M. (2021). Academic burnout among medical students: respective importance of risk and protective factors. Public health, 198, 187–195. https://doi.org/10.1016/j.puhe.2021.07.025
World Health Organization, “Burn-out an ‘occupational phenomenon’: International Classification of Diseases,” WHO, May 28, 2019, https://www.who.int/news/item/28-05-2019-burn-out-an-occupational-phenomenon-international-classification-of-diseases.
Wisniewska, I., & Richard Holt, G. (2023). Burnout in Academic Medicine: A Peripandemic Assessment. The Permanente journal, 27(2), 150–159. https://doi.org/10.7812/TPP/23.042
Hewitt, D. B., Ellis, R. J., Hu, Y. Y., Cheung, E. O., Moskowitz, J. T., Agarwal, G., & Bilimoria, K. Y. (2020). Evaluating the Association of Multiple Burnout Definitions and Thresholds With Prevalence and Outcomes. JAMA surgery, 155(11), 1043–1049. https://doi.org/10.1001/jamasurg.2020.3351
Dall'Ora, C., Ball, J., Reinius, M., & Griffiths, P. (2020). Burnout in nursing: a theoretical review. Human resources for health, 18(1), 41. https://doi.org/10.1186/s12960-020-00469-9
Edú-Valsania, S., Laguía, A., & Moriano, J. A. (2022). Burnout: A Review of Theory and Measurement. International journal of environmental research and public health, 19(3), 1780. https://doi.org/10.3390/ijerph19031780
Maslach C. A. Multidimensional theory of burnout. In: Cooper CL, editor. Theories of Organizational Stress Oxford University Press Inc.; 1999.
Brady, K. J. S., Ni, P., Sheldrick, R. C., Trockel, M. T., Shanafelt, T. D., Rowe, S. G., Schneider, J. I., & Kazis, L. E. (2020). Describing the emotional exhaustion, depersonalization, and low personal accomplishment symptoms associated with Maslach Burnout Inventory subscale scores in US physicians: an item response theory analysis. Journal of patient-reported outcomes, 4(1), 42. https://doi.org/10.1186/s41687-020-00204-x
Ercolani, G., Varani, S., Ostan, R., Franchini, L., Yaaqovy, A. D., Pannuti, R., Biasco, G., & Bruera, E. (2022). Tackling the Pandemic a Year Later: Burnout Among Home Palliative Care Clinicians. Journal of pain and symptom management, 63(4), e349–e356. https://doi.org/10.1016/j.jpainsymman.2021.12.027
de Beer, L. T., Schaufeli, W. B., De Witte, H., Hakanen, J. J., Shimazu, A., Glaser, J., Seubert, C., Bosak, J., Sinval, J., & Rudnev, M. (2020). Measurement Invariance of the Burnout Assessment Tool (BAT) Across Seven Cross-National Representative Samples. International journal of environmental research and public health, 17(15), 5604. https://doi.org/10.3390/ijerph17155604
Sarabia-Cobo, C., Pérez, V., de Lorena, P., Fernández-Rodríguez, Á., González-López, J. R., & González-Vaca, J. (2021). Burnout, Compassion Fatigue and Psychological Flexibility among Geriatric Nurses: A Multicenter Study in Spain. International journal of environmental research and public health, 18(14), 7560. https://doi.org/10.3390/ijerph18147560
Gago-Valiente, F. J., Mendoza-Sierra, M. I., Moreno-Sánchez, E., Arbinaga, F., & Segura-Camacho, A. (2021). Emotional Exhaustion, Depersonalization, and Mental Health in Nurses from Huelva: A Cross-Cutting Study during the SARS-CoV-2 Pandemic. International journal of environmental research and public health, 18(15), 7860. https://doi.org/10.3390/ijerph18157860
Gee, P. M., Weston, M. J., Harshman, T., & Kelly, L. A. (2022). Beyond Burnout and Resilience: The Disillusionment Phase of COVID-19. AACN advanced critical care, 33(2), 134–142. https://doi.org/10.4037/aacnacc2022248
Ge, M. W., Hu, F. H., Jia, Y. J., Tang, W., Zhang, W. Q., & Chen, H. L. (2023). Global prevalence of nursing burnout syndrome and temporal trends for the last 10 years: A meta-analysis of 94 studies covering over 30 countries. Journal of clinical nursing, 32(17-18), 5836–5854. https://doi.org/10.1111/jocn.16708
Maresca, G., Corallo, F., Catanese, G., Formica, C., & Lo Buono, V. (2022). Coping Strategies of Healthcare Professionals with Burnout Syndrome: A Systematic Review. Medicina (Kaunas, Lithuania), 58(2), 327. https://doi.org/10.3390/medicina58020327
Nurse Burnout Prevention Program https://www.nursingworld.org/membership/member-benefits/se-healthcare-burnout-prevention-program/
Ця робота ліцензується відповідно до Creative Commons Attribution-NonCommercial 4.0 International License.