Особливості добового моніторингу артеріального тиску у хворих на гіпертонічну хворобу
ARTICLE PDF (English)

Ключові слова

артеріальна гіпертензія, гіпертонічна хвороба, артеріальний тиск, добовий моніторинг артеріального тиску

Як цитувати

Пасько , В. (2019). Особливості добового моніторингу артеріального тиску у хворих на гіпертонічну хворобу . Клінічна та профілактична медицина, (2), 53-57. https://doi.org/10.31612/2616-4868.2(8).2019.06

Анотація

Мета – визначення особливостей показників добового моніторингу артеріального тиску в хворих на гіпертонічну хворобу ІІ стадії середнього та похилого віку при різних профілях артеріального тиску.

Матеріал і методи. Показники добового моніторингу артеріального тиску визначено в 57 пацієнтів середнього (45-59 років) віку (група І) і 43 хворих похилого (60-74 роки) віку (група ІІ), які перебували на стаціонарному двотижневому лікуванні. Контрольну групу склали по 15 хворих для кожної з обстежених категорій (відповідно ІІІ група – обстежені середнього віку та ІV група – обстежені похилого віку) з порівнянним статевим складом.

Результати. Одним із чинників, що визначають зміни гемодинаміки у хворих на гіпертонічну хворобу, є вік, причому зі збільшенням віку в хворих зменшується діастолічний артеріальний тиск на тлі стабільно підвищеного систолічного, що слід враховувати в доборі антигіпертензивного лікування. З віком поступове підвищення систолічного артеріального тиску пов’язано зі збільшенням жорсткості аорти, частково – зі збільшенням вмісту колагену та зменшенням еластичних фібрил і формуванням ізольованої систолічної артеріальної гіпертензії. Доведено, що в процесі формування ізольованої артеріальної гіпертензії зростання пульсового артеріального тиску понад 60 мм рт. ст. є несприятливим щодо розвитку цереброваскулярних подій. В осіб похилого віку пульсовий артеріальний тиск виявився сильнішим чинником ризику за рівні систолічного та діастолічного артеріального тиску й середнього артеріального тиску. Нещодавно з урахуванням вікових особливостей всі три показники визнано порівнюваними предикторами у віці 50-59 років (перехідний період), а у віці 60-79 років діастолічний артеріальний тиск, негативно впливаючи на кардіоваскулярний ризик, підніс роль пульсового артеріального тиску прогностично вищим за рівень систолічного артеріального тиску.

https://doi.org/10.31612/2616-4868.2(8).2019.06
ARTICLE PDF (English)

Посилання

Bychko M. V. (2012). Antahonisty kaltsiyu v likuvanni khvorykh na arterialnu hipertenziyu, asotsiyovanu iz ishemichnoyu khvoroboyu sertsya [Calcium antagonists in the treatment of patients with arterial hypertension associated with coronary artery disease]. Uzhhorod: Lira. 376.

Sirenko YU. M., Radchenko H. D. (2001). Znachennya dobovoho monitoruvannya arterialnoho tysku dlya diahnostyky i likuvannya arterialnoyi hipertenziyi [Value of ambulatory blood pressure monitoring for diagnosis and treatment of arterial hypertension]. K., 27.

Sushko O. O. (1994). Vnutrishnosudynne mikrozsidannya krovi u khvorykh z arterilnoyu hipertenziyeyu pokhyloho ta starechoho viku: avtoref. dys. na zdobuttya nauk. stupenya kand. med. nauk. [Intravascular micro-sedimentation of blood in elderly and senile hypertensive patients]. K., 23.

Shymokhyna N.YU., Petrova M.M., Savchenko A.A. Smertyna E.H. (2010). Sostoyanye systemy hemostaza y metabolyzma trombotsytov u bolnykh s oslozhnennym techenyem hypertonycheskoy bolezny. [The state of the hemostasis system and platelet metabolism in patients with complicated course of hypertension]. Clinical medicine, 3, 31−35.

Banach M., Aronow W. S. (2012). Should we have any doubts about hypertension therapy in elderly patients?: ACCF/AHA 2011 expert consensus document on hypertension in the elderly, 121(7–8), 253–257.

Messerli F. H., Mancia G., Conti C. R. (2006). Dogma disputed: can aggressively lowering blood pressure in hypertensive patients with coronary artery disease be dangerous? Ann Intern. Med., 144, 884–893.

Drawz P. E. Abdalla M., Rahman M. (2012). Blood pressure measurement: clinic, home, ambulatory, and beyond. Am J Kidney Dis. 60 (3). 449–462.

Kaya M. G., Yarlioglues M., Gunebakmaz O., Gunturk E., Inanc T., Dogan A., Kalay N., Topsakal R. (2010). Platelet activation and inflammatory response in patients with non-dipper hypertension Atherosclerosis, 209 (1), 278–282.

Malaguarnera M., Vacante M., Frazzetto P. M., Motta M. (2012). The role of diabetes and aging in the determinism of hypertension and the related cerebrovascular complications. Arch Gerontol Geriatr., 55 (2), 221–225.

Yano Y., Kario K. (2012). Nocturnal blood pressure and cardiovascular disease: a review of recent advances. Hypertens Res., 35 (7), 695–701.

Creative Commons License

Ця робота ліцензується відповідно до Creative Commons Attribution-NonCommercial 4.0 International License.