Ключові слова
діафрагма
щурі
експеримент
гістологія
Як цитувати
Анотація
Мета. Оцінити зміни морфометричних параметри у м’язовій частині діафрагми на моделі механічна жовтяниця у експериментальних тварин.
Матеріали та методи. Для експерименту було обрано 25 тварин, поділених на дві групи. У групу контролю увійшли 10 абсолютно здорових особин, у дослідну групу увійшли 15 щурів, яким проводили моделювання obstructive jaundice, методом виділення та перев’язки загальної жовчної протоки. На 7-му добу відбирали діафрагму для дослідження. Цифровий матеріал піддавався статистичній обробці на комп’ютері з використанням програмного забезпечення “Excel” (Microsoft, США) та “STATISTICA” 5.5 (Statsoft, США) із застосуванням параметричних методів оцінки даних.
Результати. Встановлено потовщення стінки артерій, звуження їх просвіту. Зонішній діаметр артерій статистично достовірно (p < 0,05) збільшувався на 5,72%. При цьому на 5,11% зменшувався внутрішній діаметр. Товщина медії також збільшувалася і становила 12,08 ± 0,44 мкм, що ілюструвало збільшення на 4,72%. Відповідно на 1,8% зростав індекс Вогенворда. Між значеннями відносного об’єму пошкоджених епітеліоцитів в артеріях дрібного калібру поперекової частини контролю та жовтяниці встановлена різниця із високою достовірністю (p < 0,001), що становило у 1,91 раза більше у дослідній групі. При вивченні показників мікросудин гемомікроциркуляторного русла виявлено збільшення діаметру артеріол та прекапілярних артеріол. Зміни відбувались і у венозних судинах у вигляді венозного повнокров’я. У контрольній групі щільність капілярного русла реберної частини дорівнювала (3809,78 ± 50,67) у поперековій частині (3818,90 ± 43,29) на 1 мм2. За умови жовтяниці показник становив (3790,88 ± 35,56) у реберній і (3795,00 ± 57,50) на 1 мм2 у поперековій частині діафрагми. При цьому різниця між показниками в контрольній і дослідній групі становила 0,5% та 0,67% в сторону їх зменшення у тварин із жовтяницею відповідно у реберній та поперековій частині.
Висновки. Виділення та перев’язка загальної жовчної протоки у дослідних тварин ускладнюється розширенням останньої та розвитком obstructive jaundice. Зміни гемодинаміки при цьому призводять до вираженої структурної перебудови артерій дрібного калібру ребрової та поперекової частини діафрагми, яка характеризується потовщенням їх стінки, звуженням просвіту, зростанням індексу Вогенворта, зниженням пропускної спроможності судин, ураженням ендотеліоцитів, ендотеліальною дисфункцією.
Посилання
Dres, M., & Demoule, A. (2020). Monitoring diaphragm function in the ICU. Current opinion in critical care, 26(1), 18–25. https://doi.org/10.1097/MCC.0000000000000682
Tasnim, S., Bribriesco, A. C., & Sudarshan, M. (2024). Surgical Diaphragm: Anatomy and Physiology. Thoracic surgery clinics, 34(2), 111–118. https://doi.org/10.1016/j.thorsurg.2024.01.002
Jain, R., Gupta, A., Kandasamy, D., & Jana, M. (2022). Imaging in Pediatric Obstructive Jaundice. Indian journal of pediatrics, 89(9), 899–907. https://doi.org/10.1007/s12098-022-04171-7
Minami, T., Manzoor, K., & McCool, F. D. (2018). Assessing Diaphragm Function in Chest Wall and Neuromuscular Diseases. Clinics in chest medicine, 39(2), 335–344. https://doi.org/10.1016/j.ccm.2018.01.01
Zhang, C. X., Shu, C. M., Zhang, X. Y., Lin, X. T., Guan, Q. H., Zhang, F., & Zhi, X. T. (2021). Effect and mechanism of omega-3 polyunsaturated fatty acids on intestinal injury in rats with obstructive jaundice. European review for medical and pharmacological sciences, 25(19), 6077–6092. https://doi.org/10.26355/eurrev_202110_26886
Angelis, A., Kostakis, I. D., Lilimpakis, K., Kalaitzopoulou, E., Papadea, P., Skipitari, M., Georgiou, C. D., & Vagianos, C. (2023). Time-Related Evidence of Intestinal Oxidative Stress in Obstructive Jaundice-Induced Rats. European surgical research. Europaische chirurgische Forschung. Recherches chirurgicales europeennes, 64(3), 323–333. https://doi.org/10.1159/000530087
Kilavuz, H., Turan, U., Yoldas, A., Tolun, F. I., Tanriverdi, B., Yaylali, A., Yaman, A., Yener, M. K., & Irkorucu, O. (2021). The effect of Farnesoid X receptor agonist tropifexor on liver damage in rats with experimental obstructive jaundice. Acta cirurgica brasileira, 36(9), e360902. https://doi.org/10.1590/ACB360902
Zhang, X., Peng, B., Zhang, Y., Zhang, Y., Lu, X., & Cao, Y. (2022). Biliary Drainage Reduces Intestinal Barrier Damage in Obstructive Jaundice by Regulating Autophagy. Contrast media & molecular imaging, 2022, 3301330. https://doi.org/10.1155/2022/3301330
Shi, L., Guo, C., Xie, Y., Liu, Y., & Wu, F. (2019). Dexmedetomidine Attenuates Lung Injury in Obstructive Jaundice Rats Through PI3K/Akt/HIF-1α Signaling Pathway. Archives of medical research, 50(5), 233–240. https://doi.org/10.1016/j.arcmed.2019.08.006
Savdan, M., Çakır, M., Vatansev, H., Küçükkartallar, T., Tekin, A., & Tavlı, Ş. (2017). Preventing oxygen free radical damage by proanthocyanidin in obstructive jaundice. Turkish journal of surgery, 33(2), 62–68. https://doi.org/10.5152/turkjsurg.2017.3337
Dilektasli, E., Ozmen, M. M., Gundogdu, E., Dizen, H., Besler, H. T., & Ozogul, C. (2016). The effects of obstructive jaundice on the brain: An experimental study. Asian journal of surgery, 39(3), 155–163. https://doi.org/10.1016/j.asjsur.2015.03.014
Lv, Y., Yue, J., Gong, X., Han, X., Wu, H., Deng, J., & Li, Y. (2018). Spontaneous remission of obstructive jaundice in rats: Selection of experimental models. Experimental and therapeutic medicine, 15(6), 5295–5301. https://doi.org/10.3892/etm.2018.6119
Pavlidis, E. T., & Pavlidis, T. E. (2018). Pathophysiological consequences of obstructive jaundice and perioperative management. Hepatobiliary & pancreatic diseases international : HBPD INT, 17(1), 17–21. https://doi.org/10.1016/j.hbpd.2018.01.008
Kritsak, M. Y., Dzyubanovsky, I. Y., Golovata, T. K., Gargula, T. I., Yasinovskyi, O. B., & Palamar , S. A. (2025). Structural changes in the diaphragm under conditions of obstructive jaundice (an experimental study). Reports of Morphology, 31(1), 22-29. https://doi.org/10.31393/morphology-journal-2025-31(1)-03
Kocjan, J., Adamek, M., Gzik-Zroska, B., Czyżewski, D., & Rydel, M. (2017). Network of breathing. Multifunctional role of the diaphragm: a review. Advances in respiratory medicine, 85(4), 224–232. https://doi.org/10.5603/ARM.2017.0037
Lessa, T. B., de Abreu, D. K., Bertassoli, B. M., & Ambrósio, C. E. (2016). Diaphragm: A vital respiratory muscle in mammals. Annals of anatomy = Anatomischer Anzeiger : official organ of the Anatomische Gesellschaft, 205, 122–127. https://doi.org/10.1016/j.aanat.2016.03.008
Abbey-Mensah, G. N., Waite, S., Reede, D., Hassani, C., & Legasto, A. (2017). Diaphragm Appearance: A Clue to the Diagnosis of Pulmonary and Extrapulmonary Pathology. Current problems in diagnostic radiology, 46(1), 47–62. https://doi.org/10.1067/j.cpradiol.2015.07.010
Ця робота ліцензується відповідно до Creative Commons Attribution-NonCommercial 4.0 International License.