Ключові слова
гіпертензія
кишковий мікробіом
дисбіоз
цитокіни
ендотелій судин
Як цитувати
Анотація
Вступ. Есенціальна артеріальна гіпертензія є основною причиною серцево-судинної захворюваності та смертності. Нещодавні дослідження підкреслюють роль кишкового мікробіому в його розвитку. Це дослідження оцінює, як склад кишкового мікробіому впливає на артеріальний тиск та ендотеліальну дисфункцію у пацієнтів з гіпертензією порівняно зі здоровими людьми.
Мета. Оцінити вплив складу кишкового мікробіому на рівень артеріального тиску та його кореляцію з прозапальними (інтерлейкін-6, IL-6) і протизапальними (інтерлейкін-10, IL-10) цитокінами у пацієнтів з есенціальною артеріальною гіпертензією; дослідити зміни діаметра плечової артерії після ішемії кінцівки у пацієнтів з есенціальною артеріальною гіпертензією залежно від складу кишкового мікробіому та рівнів ІЛ-6 і ІЛ-10, а також порівняти ці показники з групою здорових осіб.
Матеріали та методи. У дослідження було включено 55 пацієнтів з есенціальною артеріальною гіпертензією та 20 здорових осіб. Усі учасники пройшли клінічне обстеження та вимірювання артеріального тиску. Було проаналізовано склад кишкової мікробіоти з акцентом на Bacteroides, Firmicutes та Firmicutes/Bacteroides співвідношення (F/B співвідношення). Визначалися частки учасників зі зниженим рівнем Lactobacillus spp. (<10⁷), Bifidobacterium spp. (<10⁹), Prevotella spp. (<10¹¹), Acinetobacter spp. (<10⁶), Roseburia inulinivorans (<10¹⁰) і Faecalibacterium prausnitzii (<10⁸). Вимірювалися рівні цитокінів (ІЛ-6, ІЛ-10). Функцію ендотелію оцінювали за допомогою тесту на ендотелійзалежну вазодилатацію.
Результати. У пацієнтів з гіпертензією рівень ІЛ-6 був вищим, а рівень ІЛ-10 нижчим, ніж у контрольній групі. Аналіз виявив значні відмінності в мікробіомі, причому мікробний дисбаланс потенційно пов’язаний із запаленням та метаболічними змінами.
Висновки. Дослідження підтверджує роль дисбалансу кишкового мікробіому та порушення регуляції цитокінів у патогенезі артеріальної гіпертензії. Зміни в мікробіомі можуть бути важливим фактором розвитку захворювання. Подальші дослідження мають бути зосереджені на можливостях модифікації мікробіому як потенційної терапевтичної стратегії.
Посилання
Canale, M. P., Noce, A., Di Lauro, M., Marrone, G., Cantelmo, M., Cardillo, C., Federici, M., Di Daniele, N., & Tesauro, M. (2021). Gut dysbiosis and Western diet in the pathogenesis of essential arterial hypertension: A narrative review. Nutrients, 13(4), 1162. https://doi.org/10.3390/nu13041162
Guo, Y., Li, X., Wang, Z., & Yu, B. (2021). Gut Microbiota Dysbiosis in Human Hypertension: A Systematic Review of Observational Studies. Frontiers in cardiovascular medicine, 8, 650227. https://doi.org/10.3389/fcvm.2021.650227
Kim, S., Goel, R., Kumar, A., Qi, Y., Lobaton, G., Hosaka, K., Mohammed, M., Handberg, E. M., Richards, E. M., Pepine, C. J., & Raizada, M. K. (2018). Imbalance of gut microbiome and intestinal epithelial barrier dysfunction in patients with high blood pressure. Clinical Science (London), 132(6), 701–718. https://doi.org/10.1042/CS20180087
Maiuolo, J., Carresi, C., Gliozzi, M., Mollace, R., Scarano, F., Scicchitano, M., Macrì, R., Nucera, S., Bosco, F., Oppedisano, F., Ruga, S., Coppoletta, A. R., Guarnieri, L., Cardamone, A., Bava, I., Musolino, V., Paone, S., Palma, E., & Mollace, V. (2022). The contribution of gut microbiota and endothelial dysfunction in the development of arterial hypertension in animal models and in humans. International Journal of Molecular Sciences, 23(7), 3698. https://doi.org/10.3390/ijms23073698
Patrick, D. M., Van Beusecum, J. P., & Kirabo, A. (2021). The role of inflammation in hypertension: novel concepts. Current opinion in physiology, 19, 92–98. https://doi.org/10.1016/j.cophys.2020.09.016
Savoia, C., & Schiffrin, E. L. (2006). Inflammation in hypertension. Current opinion in nephrology and hypertension, 15(2), 152–158. https://doi.org/10.1097/01.mnh.0000203189.57513.76
Saxami, G., Kerezoudi, E. N., Eliopoulos, C., Arapoglou, D., & Kyriacou, A. (2023). The gut-organ axis within the human body: Gut dysbiosis and the role of prebiotics. Life, 13(10), 2023. https://doi.org/10.3390/life13102023
Verhaar, B. J. H., Prodan, A., Nieuwdorp, M., & Muller, M. (2020). Gut microbiota in hypertension and atherosclerosis: A review. Nutrients, 12(10), 2982. https://doi.org/10.3390/nu12102982
Virdis, A., Dell’Agnello, U., & Taddei, S. (2014). Impact of inflammation on vascular disease in hypertension. Maturitas, 78(3), 179–183. https://doi.org/10.1016/j.maturitas.2014.04.012
Wang, L., Wang, S., Zhang, Q., He, C., Fu, C., & Wei, Q. (2022). The role of the gut microbiota in health and cardiovascular diseases. Molecular Biomedicine, 3(1), 30. https://doi.org/10.1186/s43556-022-00091-2
Xie, X., Wang, S., & Zhao, S. (2021). The role of gut microbiota in the development of hypertension and its therapeutic potential. Frontiers in Physiology, 12, 742462. https://doi.org/10.3389/fphys.2021.742462
Yang, T., Santisteban, M. M., Rodriguez, V., Li, E., Ahmari, N., Carvajal, J. M., Zadeh, M., Gong, M., Qi, Y., Zubcevic, J., Sahay, B., Pepine, C. J., Raizada, M. K., & Mohamadzadeh, M. (2015). Gut dysbiosis is linked to hypertension. Hypertension, 65(6), 1331–1340. https://doi.org/10.1161/HYPERTENSIONAHA.115.05315
Yang, Z., Wang, Q., Liu, Y., Wang, L., Ge, Z., Li, Z., … Wu, C. (2023). Gut microbiota and hypertension: Association, mechanisms and treatment. Clinical and Experimental Hypertension, 45(1).
Ця робота ліцензується відповідно до Creative Commons Attribution-NonCommercial 4.0 International License.