КЛІНІЧНИЙ МАРШРУТ ПАЦІЄНТІВ З ДИФЕРЕНЦІЙОВАНИМ РАКОМ ЩИТОПОДІБНОЇ ЗАЛОЗИ ІЗ ЗАСТОСУВАННЯМ РЕКОМБІНАНТНОГО ЛЮДСЬКОГО ТИРЕОТРОПНОГО ГОРМОНУ

Анотація

Вступ. Диференційований рак щитоподібної залози відноситься до пухлин із довгостроковою виживаністю, однак потребує тривалого динамічного спостереження та проведення терапії радіоактивним йодом. Ключовою умовою ефективності радіотерапії та діагностичного моніторингу є досягнення достатнього рівня тиреотропного гормону. Традиційна підготовка шляхом відміни левотироксину супроводжується медикаментозно-індукованим гіпотиреозом, погіршенням якості життя пацієнтів та зростанням ризику виникнення супутньої патології. Рекомбінантний людський тиреотропний гормон (тиреотропін альфа, препарат Тироген) дає змогу стимулювати тиреоїдну тканину без подальшого розвитку гіпотиреозу, зберігаючи при цьому ефективність радіоактивного йоду та інших діагностичних процедур.

Мета. Обґрунтувати та розробити клінічний маршрут пацієнтів із диференційованим раком щитовидної залози із включенням рекомбінантного людського тиреотропного гормону на етапі первинного лікування патології та подальшого спостереження за пацієнтом.

Матеріали та методи. Проведено аналітичне клініко-організаційне дослідження на базі Державної наукової установи “Центр інноваційних технологій охорони здоров’я” Державного управління справами шляхом експертного опрацювання існуючих клінічних маршрутів для пацієнтів із раком щитоподібної залози, вузловим і токсичним зобом та гіперпаратиреозом, які затверджені у закладі охорони здоров’я. Також у ході дослідження проведено аналіз чинних міжнародних настанов та рекомендацій провідних професійних асоціацій. Проведено порівняльний аналіз застосування Тирогену у 60 пацієнтів, яких було розділено на дві співставні за віком і статтю групи.

Результати. Розроблено поетапний клінічний маршрут для пацієнтів із діагностованим диференційованим раком щитоподібної залози, яким було проведено тотальну тиреоїдектомію. Цей маршрут розподілено на основні етапи первинної та спеціалізованої медичної допомоги, виділено показання до стаціонарного лікування та рекомендації для подальшого диспансерного нагляду. До розробленого клінічного маршруту інтегровано рекомендації щодо використання рекомбінантного людського тиреотропного гормону при підготовці до терапії радіоактивним йодом у пацієнтів із низьким та помірним ризиком рецидиву захворювання, а також у пацієнтів, для яких індукований гіпотиреоз є небажаним наслідком. Також описано алгоритм проведення контрольного обстеження через 6 та 12 місяців із застосуванням стимульованого рекомбінантним людським тиреотропним гормоном визначення тиреоглобуліну з проведенням ультразвукового дослідження щитоподібної залози. Розроблений нами маршрут є прикладом впровадження інтегрованого методу лікування пацієнтів із ендокринною патологією, зокрема із диференційованим раком щитоподібної залози.

Висновки. Включення рекомбінантного людського тиреотропного гормону до клінічного маршруту ведення пацієнтів з диференційованим раком щитоподібної залози дозволить узгодити існуючі організаційні підходи із сучасними міжнародними рекомендаціями та мінімізувати період медикаментозного індукованого гіпотиреозу, що, в свою чергу, дасть можливість підвищити якість життя пацієнта. Проведення подальших досліджень та оцінка реальних клінічних результатів, економічної доцільності впровадження розробленого маршруту є перспективним напрямом.