ОБҐРУНТУВАННЯ МОДЕЛІ НАДАННЯ МЕДИЧНОЇ ДОПОМОГИ ДОРОСЛИМ ІЗ ХРОНІЧНОЮ ЗАКЛАДЕНІСТЮ НОСА

Анотація

Вступ. Хронічна закладеність носа (ХЗН) – стійке порушення носового дихання понад 12 тижнів, зумовлене анатомічними, запальними чи комбінованими чинниками. Стан знижує якість життя, спричиняє економічні втрати та асоціюється з коморбідними захворюваннями. Поширеність у дорослих сягає 20–30%. В Україні система допомоги при хронічній закладеності носа фрагментарна й потребує вдосконалення.

Мета. Розроблення функціонально-організаційної моделі, спрямованої на вдосконалення системи надання медичної допомоги дорослим пацієнтам із хронічною закладеністю носа в умовах багатопрофільного закладу охорони здоров’я, з метою підвищення ефективності діагностики, лікування та реабілітації, забезпечення безперервності ведення пацієнтів і покращення клінічних результатів.

Матеріали та методи. Використано комплексний системний підхід, бібліосемантичний метод, контент-аналіз, формальну логіку, графічне, концептуальне та функціонально-структурне моделювання.

Результати. Створено функціонально-організаційну модель інтегрованого ведення пацієнтів із хронічною обструкцією носових шляхів, засновану на принципах доказової медицини й процесного менеджменту. Вона забезпечує узгодження первинної та спеціалізованої допомоги в межах єдиного маршруту пацієнта. Початковий етап передбачає скринінг за опитувальниками NOSE або SNOT-22 з подальшим внесенням даних у медичну інформаційну систему, що сприяє маршрутизації та моніторингу динаміки. Направлення між рівнями допомоги здійснюються за визначеними клінічними тригерами, що мінімізує необґрунтовані консультації, оптимізує потоки пацієнтів і скорочує черги до лікаря-отоларинголога. Безпосереднє ведення хворих здійснюють мультидисциплінарні команди, до яких входять лікарі, які надають первинну медичну допомогу, й профільні спеціалісти, що забезпечує узгодженість діагностично-лікувальних заходів без дублювання обстежень. Освітній компонент моделі передбачає безперервний професійний розвиток членів команд через тематичні семінари і тренінги.

Висновки. Запропонована модель узгоджується з міжнародними підходами та має потенціал підвищити якість допомоги при ХЗН у багатопрофільних закладах, забезпечити мультидисциплінарну взаємодію, впровадити цифрові рішення та знизити соціально-економічний тягар ХЗН. Доцільним є пілотне впровадження з подальшою оцінкою клінічних і управлінських показників.