Анотація
Мета. Розробити програму реабілітації для пацієнтів після хірургічного лікування переломів проксимального відділу великогомілкової кістки.
Матеріали та методи. Аналіз наукової та науково-методичної літератури, а також використання 9-колонної класифікації для диференційованого призначення реабілітаційних заходів. Проведено аналіз актуальних досліджень та клінічних рекомендацій, які стосуються методів фізичної реабілітації, особливостей відновлення функціональної активності після оперативного лікування переломів проксимального відділу великогомілкової кістки.
Результати. У роботі представлено програму фізичної реабілітації пацієнтів після хірургічного лікування переломів великогомілкової кістки. Запропонований підхід ґрунтується на диференційованому призначенні комплексів терапевтичних вправ та оптимальних обсягів рухової активності залежно від виду хірургічного втручання. Описано чотири комплекси вправ, розроблені з урахуванням ступеня тяжкості перебігу травми. Розглянуто особливості ведення пацієнтів із супутніми пошкодженнями м’якотканинних структур. Наведено дані щодо термінів вісьового навантаження, необхідності застосування тутора та ортезу, оптимальних кутів згинання й розгинання, а також строків часткового або повного обмеження рухів при різних варіантах ушкоджень.
Висновки. Представлений комплекс реабілітаційних заходів є ефективною основою для розробки індивідуального плану занять пацієнтів після хірургічного лікування пошкоджень проксимального відділу великогомілкової кістки. Його особливістю є висока патогенетична обґрунтованість, що забезпечує: диференційований підхід до реабілітації залежно від характеру ушкодження, типу хірургічного втручання та супутніх ускладнень; оптимальне дозування рухів та навантаження відповідно до етапу відновлення, що сприяє зниженню ризику ускладнень. Алгоритм фізіотерапевтичних втручань може бути адаптований відповідно до індивідуальних особливостей пацієнта, що робить його універсальним у застосуванні.
Посилання
Kalashnikov, A. V., Lytun, Y. M., Chip, Y. E., & Syvak, A. M. (2024). Differentiated approach to surgical treatment of intra-articular fractures of the proximal tibia. Ukrainian Journal of Surgery, (3), 14–21.
Chip, Y. E. (2021). Surgical treatment of proximal tibial fractures (clinical study) [Candidate's thesis]. Kyiv.
Gahr, P., Kopf, S., & Pauly, S. (2023). Current concepts review: Management of proximal tibial fractures. Frontiers in Surgery, 10, 1138274. https://doi.org/10.3389/fsurg.2023.1138274
Ibrahim, M., Moustafa, M., Brismée, J. M., et al. (2025). Immediate weight-bearing after tibial plateau fractures internal fixation results in better clinical outcomes with similar radiological outcomes: A randomized clinical trial. International Orthopaedics (SICOT), 49, 1245–1253. https://doi.org/10.1007/s00264-025-06443-1
Iliopoulos, E., & Galanis, N. (2020). Physiotherapy after tibial plateau fracture fixation: A systematic review of the literature. SAGE Open Medicine, 8, 1–7. https://doi.org/10.1177/2050312120965316
Sidhu, G. A. S., Hind, J., Ashwood, N., Kaur, H., Bridgwater, H., & Rajagopalan, S. (2022). Systematic review of current approaches to tibia plateau: Best clinical evidence. Cureus, 14(7), e27183. https://doi.org/10.7759/cureus.27183
Journal of Orthopaedic Surgery and Research. (2022). Early weight bearing in tibial plateau fractures treated with ORIF. Journal of Orthopaedic Surgery and Research. https://doi.org/10.1186/s13018-022-03156-8
Koivisto, S.-T., Laaksonen, T., Ahola, J.-A., Helenius, I., & Stenroos, A. (2022). Epidemiology and treatment of proximal tibia fractures in children and adolescents: A population-based study using the Kids’ Fracture Tool. Acta Orthopaedica, 93, 826–830. https://doi.org/10.2340/17453674.2022.4879
Tasheva, R. (2020). Physiotherapy after surgically stabilized proximal tibia fracture. Trakia Journal of Sciences, 18(2), 156–160.
Weigel, D. P., & Marsh, J. L. (2002). High-energy fractures of the tibial plateau: Knee function after longer follow-up. Journal of Bone and Joint Surgery. American Volume, 84(9), 1541–1551. https://doi.org/10.2106/00004623-200209000-00006
Yao, X., Xu, Y., Yuan, J., Lv, B., Fu, X., Wang, L., Shengquan, Y., & Meng, S. (2018). Classification of tibia plateau fracture according to the “four-column and nine-segment”. Injury, 49(12), 2275–2283. https://doi.org/10.1016/j.injury.2018.09.031

Ця робота ліцензується відповідно до Creative Commons Attribution-NonCommercial 4.0 International License.

