Ключові слова
площа поперечного перерізу дурального мішка
МРТ
біль у попереку
Як цитувати
Анотація
Вступ. Питання взаємозв’язку між кількісними показниками за даними МРТ та тяжкістю клінічних симптомів при поперековому спінальному стенозі (ПСС) вивчено недостатньо. Оцінка цієї залежності може допомогти визначити адекватність оперативної техніки, що використовується.
Мета. Дослідити взаємозв’язок між площею поперечного перерізу дурального мішка (DCSA) за даними МРТ та тяжкістю клінічних симптомів при поперековому спінальному стенозі.
Матеріали та методи. Площа поперечного перерізу дурального мішка була виміряна на чотирьох рівнях (верхня замикальна пластинка, рівень диску, нижня замикальна пластинка та на 2 мм від верхньої замикальної пластинки); аналіз результатів проводився на максимально стенозованому рівні. Основні клінічні показники, за якими проводився аналіз стану пацієнтів до операції були наступні: інтенсивність больового синдрому за візуально-аналоговою шкалою (ВАШ) у спині та нижній кінцівці, індекс інвалідності Oswestry, дистанція ходьби (м). Клінічні та рентгенологічні параметри були статистично проаналізовані.
Результати. Проаналізовано результати досліджень 28 пацієнтів з поперековим спінальним стенозом до надходження в клініку. Середній вік становив 43,9±9,5 років. Середня DCSA, виміряна на аксіальних зображеннях T2 в найбільш звуженій частині, склала (128,6±59,6) мм2 (в діапазоні від 41 до 281). Інтенсивність больового синдрому за ВАШ складала: (5,03±2,4) у спині та (7,03±1,6) у нижній кінцівці; індекс інвалідності Oswestry – (24,8±6,3); дистанція ходьби – (1275,6±1681,72) м. Оцінка показника МРТ DCSA (мм2) показала пряму кореляцію з ходою та проходженням дистанції на рівні r=0,261 (p<0,05). При порівнянні інших показників кореляція була слабка чи відсутня, відповідно показник МРТ DCSA та Oswestry (до операції) r=0,152 (p>0,05).
Висновки. При порівнянні більшості клінічних показників та параметрів МРТ було відзначено слабку кореляцію або її відсутність порівняно із загальноприйнятими клінічними оцінками, пряма кореляція в достовірних межах виявлена лише між DCSA і дистанцією ходьби. Погані результати МРТ необов’язково означають погані клінічні оцінки ПСС, тому у пацієнтів роль параметрів МРТ повинна бути додатковою і слід уникати надмірної залежності від них при лікуванні поперекового спінального стенозу.
Посилання
Genevay, S., & Atlas, S. J. (2010). Lumbar spinal stenosis. Best Practice & Research: Clinical Rheumatology, 24(2), 253–265. https://doi:10.1016/j.berh.2009.11.001
Kreiner, D. S., Shaffer, W. O., Baisden, J. L., Gilbert, T. J., Summers, J. T., Toton, J. F., Hwang, S. W., Mendel, R. C., & Reitman, C. A. (2013). An evidence-based clinical guideline for the diagnosis and treatment of degenerative lumbar spinal stenosis (update). The Spine Journal, 13(7), 734–743. https://doi:10.1016/j.spinee.2012.11.059
Lurie, J., & Tomkins-Lane, C. (2016). Management of lumbar spinal stenosis. BMJ, 352, h6234. https://doi:10.1136/bmj.h6234
Zileli, M., Fornari, M., & Costa, F. (2020). Lumbar spinal stenosis: Recommendations of World Federation of Neurosurgical Societies Spine Committee. World Neurosurgery: X, 7, 100080. https://doi: 10.1016/j.wnsx.2020.100080
Sekiguchi, M. (2023). The essence of clinical practice guidelines for lumbar spinal stenosis, 2021: 2. Diagnosis and evaluation. Spine Surgery and Related Research, 7(4), 300–305. https://doi: 10.22603/ssrr.2022-0080
Yang, J., Xiong, Y., Hu, Y., Huang, M., Zhang, L., Pu, X., & Li, Q. (2023). The reliability, correlation with clinical symptoms and surgical outcomes of dural sac cross-sectional area, nerve root sedimentation sign and morphological grade for lumbar spinal stenosis. BMC Musculoskeletal Disorders, 24(1), 225. https://doi:10.1186/s12891-023-06353-6
Aaen, J., Austevoll, I. M., Hellum, C., Storheim, K., Myklebust, T. Å., Banitalebi, H., Anvar, M., Brox, J. I., Weber, C., Solberg, T., Grundnes, O., Brisby, H., Indrekvam, K., & Hermansen, E. (2022). Clinical and MRI findings in lumbar spinal stenosis: Baseline data from the NORDSTEN study. European Spine Journal, 31(6), 1391–1398. https://doi:10.1007/s00586-021-07051-4
Andrasinova, T., Adamova, B., Buskova, J., Kerkovsky, M., Jarkovsky, J., & Bednarik, J. (2018). Is there a correlation between degree of radiologic lumbar spinal stenosis and its clinical manifestation? Clinical Spine Surgery, 31(8), E403–E408. https://doi:10.1097/BSD.0000000000000681
Gupta, S., Bansal, T., Kashyap, A., & Sural, S. (2022). Correlation between clinical scoring systems and quantitative MRI parameters in degenerative lumbar spinal stenosis. Journal of Clinical Orthopaedics and Trauma, 35, 102050. https://doi:10.1016/j.jcot.2022.102050
Zhou, Z., Jin, Z., Zhang, P., Shan, B., Zhou, Z., Zhang, Y., Deng, Y., & Zhou, X. (2020). Correlation between dural sac size in dynamic magnetic resonance imaging and clinical symptoms in patients with lumbar spinal stenosis. World Neurosurgery, 134, e866–e873. https://doi: 10.1016/j.wneu.2019.11.011
Kanno, H., Ozawa, H., Koizumi, Y., Morozumi, N., Aizawa, T., Kusakabe, T., Ishii, Y., & Itoi, E. (2012). Dynamic change of dural sac cross-sectional area in axial loaded magnetic resonance imaging correlates with the severity of clinical symptoms in patients with lumbar spinal canal stenosis. Spine, 37(3), 207–213. https://doi.org/10.1097/BRS.0b013e3182134e73
Caprariu, R., Oprea, M. D., Poenaru, D. V., & Andrei, D. (2023). Correlation between preoperative MRI parameters and Oswestry Disability Index in patients with lumbar spinal stenosis: A retrospective study. Medicina (Kaunas), 59(11), 2000. https://doi: 10.3390/medicina59112000
Weber, C., Giannadakis, C., Rao, V., Jakola, A. S., Nerland, U., Nygaard, Ø. P., Solberg, T. K., Gulati, S., & Solheim, O. (2016). Is there an association between radiological severity of lumbar spinal stenosis and disability, pain, or surgical outcome?: A multicenter observational study. Spine, 41(2), E78–E83. https://doi: 10.1097/BRS.0000000000001166
Ця робота ліцензується відповідно до Creative Commons Attribution-NonCommercial 4.0 International License.