НАУКОВЕ ОБҐРУНТУВАННЯ ОПТИМІЗОВАНОЇ МОДЕЛІ СКРИНІНГУ КОЛОРЕКТАЛЬНОГО РАКУ В МЕЖАХ СИСТЕМИ ОХОРОНИ ЗДОРОВ’Я УКРАЇНИ

Анотація

Вступ. Колоректальний рак залишається одним із провідних чинників смертності населення. В умовах старіння населення України, зростання захворюваності серед осіб молодшого віку та обмежених ресурсів охорони здоров’я, особливої актуальності набуває впровадження ефективної популяційної моделі скринінгу. Міжнародний досвід підтверджує ефективність застосування фекального імунохімічного тесту у домашніх умовах у поєднанні з цифровими рішеннями для автоматизованої маршрутизації пацієнтів.

Мета. Наукове обґрунтування та розробка оптимізованої моделі програми скринінгу колоректального раку в Україні з використанням цифрових інструментів, логістичних рішень і фокусом на первинну медичну допомогу.

Матеріали та методи. Дослідження базується на аналізі чинного законодавства, Програми медичних гарантій, даних Електронної системи охорони здоров’я, результатів соціологічного опитування населення та міжнародного досвіду. Застосовано системний, соціологічний, бібліосемантичний методи, концептуального моделювання та статистичного аналізу.

Результати. Електронна система охорони здоров’я може ідентифікувати цільову групу 45–75 років, забезпечує електронні скерування, контроль результатів та інформування. Запропонована модель передбачає розсилку наборів фекального імунохімічного тесту поштою із запрошенням та інформованою згодою, автоматичне формування скерувань на колоноскопію у випадку позитивного результату, а також фіксацію результатів в уніфікованому форматі. Соціологічні дані засвідчують готовність до використання наборів фекального імунохімічного тесту (70,24%) та ключову роль лікарів загальної практики‒сімейних лікарів у комунікації (71,14%). Іноземний досвід підтверджує ефективність автоматизованої розсилки, централізованої логістики, цифрового супроводу пацієнта та зменшення навантаження на лікарів первинної медичної допомоги.

Висновки. Запропонована модель скринінгу колоректального раку в Україні ґрунтується на сучасних цифрових підходах, передбачає автоматизацію процесів і централізовану логістику, що забезпечує широке охоплення та зменшує бар’єри доступу до обстежень і підвищує ефективність програми. Реалізація вимагає адаптації нормативної бази, логістичного забезпечення, розвитку лабораторної мережі та активної участі первинної ланки медицини.