Ключові слова
тромбоз
еритропоетин
андрогени
тестостерон
інгібітори пролілгідроксилази
інгібітори натрійзалежного котранспортера глюкози 2-го типу
інгібітори тирозинкінази
Як цитувати
Анотація
Вступ. Лікарські препарати все частіше розглядаються крізь призму їхніх побічних ефектів, зокрема як можливий фактор розвитку вторинного еритроцитозу. Незважаючи на беззаперечну користь, поява цього ускладнення пов’язана з певним ризиком тромботичних подій, що зумовлює необхідність у подальших дослідженнях.
Мета. Провести аналіз сучасних наукових публікацій щодо причин медикаментозно-індукованого вторинного еритроцитозу, визначити його потенційні ускладнення та доповнити сформовану узагальнену класифікацію типів еритроцитозів для подальшого її використання у клінічній практиці.
Матеріали та методи. Пошук та підбір наукових публікацій, оглядів та діючих клінічних настанов проведено за допомогою використання баз даних PubMed, Google Scholar та Scopus.
Результати. Медикаментозно-індукований вторинний еритроцитоз може виникати при лікуванні різними групами препаратів. Добре відомою є поява вторинного еритроцитозу на фоні терапії екзогенним еритропоетином та андрогенами, водночас інгібітори пролілгідроксилази, інгібітори натрійзалежного котранспортера глюкози 2-го типу, інгібітори тирозинкінази та інші антиангіогенні препарати почали асоціюватися з цим ускладненням відносно нещодавно. Механізми розвитку еритроцитозу різноманітні – пряма стимуляція продукції еритропоетину, підвищення чутливості до нього, покращення метаболізму заліза або активація шляху гіпоксія-індукованого фактора. Відмічено, що фарм-індукований еритроцитоз асоціюється з підвищенням ризику тромботичних подій, особливо у пацієнтів із коморбідними станами, такими як онкологічні та серцево-судинні захворювання, а також у випадку комбінованої терапії. За результатами проведеного аналізу скореговано та доповнено класифікацію типів вторинних еритроцитозів для її подальшого використання в клінічній практиці.
Висновки. Вторинний еритроцитоз виникає під впливом лікарських засобів, таких як екзогенні еритропоетини, андрогени, інгібітори пролілгідроксилази, інгібітори натрійзалежного котранспортера глюкози 2-го типу, інгібітори тирозинкінази та інші антиангіогенні препарати. Механізми розвитку залежать від особливостей фармакокінетики препарату. Медикаментозно-індукований еритроцитоз асоціюється з підвищеним ризиком тромботичних ускладнень. Регулярний контроль гемоглобіну, еритроцитів і гематокриту є необхідним, а подальші дослідження допоможуть удосконалити профілактику та терапевтичну корекцію такого ускладнення.
Посилання
Noumani, I., Harrison, C. N., & McMullin, M. F. (2024). Erythrocytosis: Diagnosis and investigation. International journal of laboratory hematology, 46 Suppl 1, 55–62. https://doi.org/10.1111/ijlh.14298
Gangat, N., Szuber, N., & Tefferi, A. (2023). JAK2 unmutated erythrocytosis: 2023 Update on diagnosis and management. American journal of hematology, 98(6), 965–981. https://doi.org/10.1002/ajh.26920
Liu, J., Chin-Yee, B., Ho, J., Lazo-Langner, A., Chin-Yee, I. H., Iansavitchene, A., & Hsia, C. C. (2025). Diagnosis, management, and outcomes of drug-induced erythrocytosis: a systematic review. Blood advances, 9(9), 2108–2118. https://doi.org/10.1182/bloodadvances.2024015410
Mintzer, D. M., Billet, S. N., & Chmielewski, L. (2009). Drug-induced hematologic syndromes. Advances in hematology, 2009, 495863. https://doi.org/10.1155/2009/495863
Robinson, N., Giraud, S., Saudan, C., Baume, N., Avois, L., Mangin, P., & Saugy, M. (2006). Erythropoietin and blood doping. British journal of sports medicine, 40 Suppl 1(Suppl 1), i30–i34. https://doi.org/10.1136/bjsm.2006.027532
Lyu, X., Shi, J., Liu, Q., Jiang, M., Liu, X., Li, Y., Ding, S., & Dai, X. (2025). Immunosuppression of spleen in mice treated with erythropoietin: transcriptomic and immunological analysis. Frontiers in immunology, 16, 1560589. https://doi.org/10.3389/fimmu.2025.1560589
Jelkmann W. (2013). Physiology and pharmacology of erythropoietin. Transfusion medicine and hemotherapy : offizielles Organ der Deutschen Gesellschaft fur Transfusionsmedizin und Immunhamatologie, 40(5), 302–309. https://doi.org/10.1159/000356193
Carullo, N., Sorbo, D., Faga, T., Pugliese, S., Zicarelli, M. T., Costa, D., Ielapi, N., Battaglia, Y., Pisani, A., Coppolino, G., Bolignano, D., Michael, A., Serra, R., & Andreucci, M. (2024). Anemia and Mineral Bone Disorder in Kidney Disease Patients: The Role of FGF-23 and Other Related Factors. International journal of molecular sciences, 25(23), 12838. https://doi.org/10.3390/ijms252312838
Fan, X., Krzyzanski, W., Wong, R. S. M., Liu, D., & Yan, X. (2023). Novel Combination of Erythropoietin and Romiplostim to Treat Chemotherapy-Induced Anemia and Thrombocytopenia via Pharmacodynamic Interaction on Hematopoietic Stem and Progenitor Cells. ACS pharmacology & translational science, 6(12), 1884–1897. https://doi.org/10.1021/acsptsci.3c00194
Cheng, S., Zhou, T., Yu, L., Zhang, Z., Chen, Y., Zhang, M., Cui, J., Yu, W., Zhou, J., & Yu, Y. (2023). Comparison between the influence of roxadustat and recombinant human erythropoietin treatment on blood pressure and cardio-cerebrovascular complications in patients undergoing peritoneal dialysis. Frontiers in medicine, 10, 1166024. https://doi.org/10.3389/fmed.2023.1166024
Schreiber, K., Magyari, M., Sellebjerg, F., Iversen, P., Garde, E., Madsen, C. G., Börnsen, L., Romme Christensen, J., Ratzer, R., Siebner, H. R., Laursen, B., & Soelberg Sorensen, P. (2017). High-dose erythropoietin in patients with progressive multiple sclerosis: A randomized, placebo-controlled, phase 2 trial. Multiple sclerosis (Houndmills, Basingstoke, England), 23(5), 675–685. https://doi.org/10.1177/1352458516661048
Finelli, P. F., & Carley, M. D. (2000). Cerebral venous thrombosis associated with epoetin alfa therapy. Archives of neurology, 57(2), 260–262. https://doi.org/10.1001/archneur.57.2.260
Nissenson, A. R., Nimer, S. D., & Wolcott, D. L. (1991). Recombinant human erythropoietin and renal anemia: molecular biology, clinical efficacy, and nervous system effects. Annals of internal medicine, 114(5), 402–416. https://doi.org/10.7326/0003-4819-114-5-402
Fisher J. W. (2003). Erythropoietin: physiology and pharmacology update. Experimental biology and medicine (Maywood, N.J.), 228(1), 1–14. https://doi.org/10.1177/153537020322800101
Zhang, L., Hou, J., Li, J., Su, S. S., & Xue, S. (2021). Roxadustat for the treatment of anemia in patients with chronic kidney diseases: a meta-analysis. Aging, 13(13), 17914–17929. https://doi.org/10.18632/aging.203143
Becker, K., & Saad, M. (2017). A New Approach to the Management of Anemia in CKD Patients: A Review on Roxadustat. Advances in therapy, 34(4), 848–853. https://doi.org/10.1007/s12325-017-0508-9
Shaikh, F., & Sharma, S. (2025). Unveiling Vadadustat: Comprehensive Review of its Chemistry, Pharmacology, Bioanalysis, and Patent Landscape as a Novel HIF-PH Inhibitor. Current topics in medicinal chemistry, 10.2174/0115680266366384250716121432. Advance online publication. https://doi.org/10.2174/0115680266366384250716121432
Pan, S. Y., Tsai, P. Z., Chou, Y. H., Chang, Y. T., Chang, F. C., Chiu, Y. L., Chiang, W. C., Hsu, T., Chen, Y. M., Chu, T. S., & Lin, S. L. (2021). Kidney pericyte hypoxia-inducible factor regulates erythropoiesis but not kidney fibrosis. Kidney international, 99(6), 1354–1368. https://doi.org/10.1016/j.kint.2021.01.017
Geng, Y., Zhang, S., Cao, Z., Tang, J., Cui, H., Dong, Z., Liu, Y., & Liu, W. (2024). The Efficacy and Safety of Roxadustat for Anemia in Hemodialysis Patients with Chronic Kidney Disease: A Meta-Analysis of Randomized Controlled Trials. Toxics, 12(12), 846. https://doi.org/10.3390/toxics12120846
Akizawa, T., Iwasaki, M., Yamaguchi, Y., Majikawa, Y., & Reusch, M. (2020). Phase 3, Randomized, Double-Blind, Active-Comparator (Darbepoetin Alfa) Study of Oral Roxadustat in CKD Patients with Anemia on Hemodialysis in Japan. Journal of the American Society of Nephrology : JASN, 31(7), 1628–1639. https://doi.org/10.1681/ASN.2019060623
Provenzano, R., Besarab, A., Wright, S., Dua, S., Zeig, S., Nguyen, P., Poole, L., Saikali, K. G., Saha, G., Hemmerich, S., Szczech, L., Yu, K. H., & Neff, T. B. (2016). Roxadustat (FG-4592) Versus Epoetin Alfa for Anemia in Patients Receiving Maintenance Hemodialysis: A Phase 2, Randomized, 6- to 19-Week, Open-Label, Active-Comparator, Dose-Ranging, Safety and Exploratory Efficacy Study. American journal of kidney diseases : the official journal of the National Kidney Foundation, 67(6), 912–924. https://doi.org/10.1053/j.ajkd.2015.12.020
Winkelmayer, W. C., Burke, S. K., Chertow, G. M., Eckardt, K. U., Luo, W., Minga, T., Sarnak, M. J., & Roy-Chaudhury, P. (2025). Vascular Access Thrombosis Events in Patients With Dialysis-Dependent CKD Treated With Vadadustat or Darbepoetin Alfa: The INNO2VATE Trial Program. Kidney medicine, 7(5), 100997. https://doi.org/10.1016/j.xkme.2025.100997
Lopes, R. D., Cases, A., Claggett, B., Dember, L. M., Bhatt, N., Jones-Leone, A. R., Meadowcroft, A. M., Muoneke, M. O., Ranganathan, P., Taft, L., & Singh, A. K. (2023). Hemodialysis vascular access complications: Insights from the ASCEND-D trial: TH-PO1131. Journal of the American Society of Nephrology, 34(11S), B9. https://doi.org/10.1681/ASN.20233411B9c
Chen, J., Shou, X., Xu, Y., Jin, L., Zhu, C., Ye, X., Mei, Z., & Chen, P. (2023). A network meta-analysis of the efficacy of hypoxia-inducible factor prolyl-hydroxylase inhibitors in dialysis chronic kidney disease. Aging, 15(6), 2237–2274. https://doi.org/10.18632/aging.204611
Magnolini, R., Bottoni, S. L., Hammer, H., Capraro, J., Bruggmann, P., & Senn, O. (2025). Harm reduction measures in a recreational gym user with anabolic androgenic steroid dependence: a case report in the context of current best clinical practice. Harm reduction journal, 22(1), 144. https://doi.org/10.1186/s12954-025-01294-w
Cervi, A., & Balitsky, A. K. (2017). Testosterone use causing erythrocytosis. CMAJ : Canadian Medical Association journal = journal de l'Association medicale canadienne, 189(41), E1286–E1288. https://doi.org/10.1503/cmaj.17068
Bachman, E., Travison, T. G., Basaria, S., Davda, M. N., Guo, W., Li, M., Connor Westfall, J., Bae, H., Gordeuk, V., & Bhasin, S. (2014). Testosterone induces erythrocytosis via increased erythropoietin and suppressed hepcidin: evidence for a new erythropoietin/hemoglobin set point. The journals of gerontology. Series A, Biological sciences and medical sciences, 69(6), 725–735. https://doi.org/10.1093/gerona/glt154
El-Khatib, F. M., Huynh, L. M., Kopelevich, A., Osman, M. M., Choi, E., Nguyen, J. T., Dianatnejad, S., Wu, Q., Olivas, M. G., Spitz, A., Lowry, J., Losso, B. Y., Khera, M., Angulo-Llanos, L., Patel, P., Ramasamy, R., & Yafi, F. A. (2022). Comparative assessment of outcomes and adverse effects using two different intramuscular testosterone therapy regimens: 100 mg IM weekly or 200 mg IM biweekly. International journal of impotence research, 34(6), 558–563. https://doi.org/10.1038/s41443-021-00449-0
Flores-Moran, M. S., Cornejo, M., Pedraza, A., & Sanz, C. (2024). Follow-up of a cohort of patients with secondary erythrocytosis due to testosterone treatment. Blood, 144(Suppl. 1), 5216. https://doi.org/10.1182/blood-2024-198353
Scala, A., Graziani, A., Vianello, F., Ferlin, A., Garolla, A., & Gender Incongruence Interdisciplinary Group (2024). Risk of erythrocytosis in transgender individuals undergoing testosterone therapy: a systematic review. Minerva endocrinology, 49(2), 205–216. https://doi.org/10.23736/S2724-6507.24.04171-X
Ory, J., Nackeeran, S., Balaji, N. C., Hare, J. M., & Ramasamy, and R. (2022). Secondary Polycythemia in Men Receiving Testosterone Therapy Increases Risk of Major Adverse Cardiovascular Events and Venous Thromboembolism in the First Year of Therapy. Journal of Urology, 207(6), 1295–1301. https://doi.org/10.1097/JU.0000000000002437
Kohn, T. P., Agrawal, P., Ory, J., Hare, J. M., & Ramasamy, R. (2024). Rises in Hematocrit Are Associated With an Increased Risk of Major Adverse Cardiovascular Events in Men Starting Testosterone Therapy: A Retrospective Cohort Claims Database Analysis. The Journal of urology, 211(2), 285–293. https://doi.org/10.1097/JU.0000000000003786
Basheer, B., Ila, V., Barros, R., Mesquita, F., Lopes, L. S., Lima, V. F. N., Favorito, L. A., & Ramasamy, R. (2025). Management of Adverse Effects in Testosterone Replacement Therapy. International braz j urol : official journal of the Brazilian Society of Urology, 51(3), e20259904. https://doi.org/10.1590/S1677-5538.IBJU.2025.9904
Nackeeran, S., Kohn, T., Gonzalez, D., White, J., Ory, J., & Ramasamy, R. (2022). The Effect of Route of Testosterone on Changes in Hematocrit: A Systematic Review and Bayesian Network Meta-Analysis of Randomized Trials. The Journal of urology, 207(1), 44–51. https://doi.org/10.1097/JU.0000000000002188
Windfeld-Mathiasen, J., Heerfordt, I. M., Dalhoff, K. P., Andersen, J. T., Andersen, M. A., Johansson, K. S., Biering-Sørensen, T., Olsen, F. J., & Horwitz, H. (2025). Cardiovascular Disease in Anabolic Androgenic Steroid Users. Circulation, 151(12), 828–834. https://doi.org/10.1161/CIRCULATIONAHA.124.071117
Edahiro Y. (2025). [Rinsho ketsueki] The Japanese journal of clinical hematology, 66(4), 220–227. https://doi.org/10.11406/rinketsu.66.220
Ekanayake, P., & Mudaliar, S. (2023). Increase in hematocrit with SGLT-2 inhibitors - Hemoconcentration from diuresis or increased erythropoiesis after amelioration of hypoxia?. Diabetes & metabolic syndrome, 17(2), 102702. https://doi.org/10.1016/j.dsx.2022.102702
Ghanim, H., Abuaysheh, S., Hejna, J., Green, K., Batra, M., Makdissi, A., Chaudhuri, A., & Dandona, P. (2020). Dapagliflozin Suppresses Hepcidin And Increases Erythropoiesis. The Journal of clinical endocrinology and metabolism, 105(4), dgaa057. https://doi.org/10.1210/clinem/dgaa057
Packer M. (2022). How can sodium-glucose cotransporter 2 inhibitors stimulate erythrocytosis in patients who are iron-deficient? Implications for understanding iron homeostasis in heart failure. European journal of heart failure, 24(12), 2287–2296. https://doi.org/10.1002/ejhf.2731
Lee, J. Y., Lee, J. H., Jung, E. J., Park, W., Seo, J., Kang, M., Jung, E. H., Kim, S. A., Suh, K. J., Kim, J. W., Kim, S. H., Lee, J. O., Kim, J. W., Kim, Y. J., Lee, K. W., Kim, J. H., & Bang, S. M. (2025). Prevalence and thrombotic risk of SGLT-2 inhibitor-associated erythrocytosis: a retrospective cohort study. Cardiovascular diabetology, 24(1), 276. https://doi.org/10.1186/s12933-025-02805-6
Kabha, M., Dana, H., Kassem, S., Dekel, Y., Cohen, H., & Zaina, A. (2025). Secondary Erythrocytosis Among Type 2 Diabetes Mellitus Patients With Hypogonadism Using Sodium-Glucose Cotransporter 2 Inhibitors and Testosterone Replacement Therapy. Endocrinology, diabetes & metabolism, 8(4), e70064. https://doi.org/10.1002/edm2.70064
Gosmanov, A. R., Gemoets, D. E., & Schumacher, K. A. (2024). Increased risk of erythrocytosis in men with type 2 diabetes treated with combined sodium-glucose cotransporter-2 inhibitor and testosterone replacement therapy. Journal of endocrinological investigation, 47(10), 2615–2621. https://doi.org/10.1007/s40618-024-02350-1
Legros, L., Pascale, A., Guettier, C., Eftekhari, P., Merabet, Y. B., Stang, M., Bossevot, R., Goldschmidt, E., Ulusakarya, A., Morisset, S., Lewin, M., Samuel, D., & Rosmorduc, O. (2023). Progressive erythrocytosis under lenvatinib treatment in patients with advanced hepatocellular carcinoma. Cancer chemotherapy and pharmacology, 91(4), 337–344. https://doi.org/10.1007/s00280-023-04519-6
Alexandrescu, D. T., McClure, R., Farzanmehr, H., & Dasanu, C. A. (2008). Secondary erythrocytosis produced by the tyrosine kinase inhibitors sunitinib and sorafenib. Journal of clinical oncology : official journal of the American Society of Clinical Oncology, 26(24), 4047–4048. https://doi.org/10.1200/JCO.2008.18.3525
Fassi, E., Amoroso, V., Cosentini, D., Ferrari, V., Laganà, M., Berruti, A., & di Mauro, P. (2024). Regorafenib-related erythrocytosis in metastatic extra-gastrointestinal stromal tumor: a case report. Frontiers in oncology, 14, 1398055. https://doi.org/10.3389/fonc.2024.1398055
Fanelli, M., Caputo, F., Cerma, K., Gelsomino, F., Bari, A., Dominici, M., & Pozzi, S. (2021). Pazopanib-related secondary polycythemia in metastatic myxofibrosarcoma: A case report and review of the literature. Journal of oncology pharmacy practice : official publication of the International Society of Oncology Pharmacy Practitioners, 27(3), 766–770. https://doi.org/10.1177/1078155220950440
Tripathi, A., Jacobus, S., Feldman, H., Choueiri, T. K., & Harshman, L. C. (2017). Prognostic Significance of Increases in Hemoglobin in Renal Cell Carcinoma Patients During Treatment With VEGF-directed Therapy. Clinical genitourinary cancer, 15(3), 396–402. https://doi.org/10.1016/j.clgc.2016.12.009
Dulgar, O., Cil, I., Zirtiloglu, A., & Tural, D. (2019). Long-lasting response with polycythemia to third-line axitinib treatment in metastatic renal cell carcinoma: Very rare case presentation. Journal of oncology pharmacy practice : official publication of the International Society of Oncology Pharmacy Practitioners, 25(6), 1512–1515. https://doi.org/10.1177/1078155218790342
Ця робота ліцензується відповідно до Creative Commons Attribution-NonCommercial 4.0 International License.