ПОРІВНЯЛЬНИЙ ЕПІДЕМІОЛОГІЧНИЙ АНАЛІЗ ЗАХВОРЮВАНОСТІ НА ВІРУСНИЙ ГЕПАТИТ С В УКРАЇНІ З ГЛОБАЛЬНИМИ ПОКАЗНИКАМИ

Анотація

Вступ. Проблема вірусного гепатиту С вимагає підвищеної уваги до вивчення динаміки захворюваності в Україні, а порівняння з глобальними показниками сприяє виявленню вітчизняної епідеміологічної специфіки та визначенню епідеміологічних чинників передачі захворювання, розробки та впровадження профілактичних заходів.

Мета. Комплексний епідеміологічний аналіз захворюваності на вірусний гепатит С в Україні за період 2013–2023 років у порівнянні з відповідними глобальними показниками.

Матеріали та методи. Згідно з даними офіційної статистичної звітності ДУ «Центр громадського здоров’я МОЗ України» та аналітичного звіту Robert Koch Institute проаналізовано захворюваність на вірусний гепатит С в Україні протягом 2013-2023 рр. Порівняльний аналіз показників захворюваності на вірусний гепатит С в Україні проводився шляхом співставлення глобальних даних, оприлюднених ВООЗ та Європейським центром профілактики та контролю захворювань.

Результати. Аналіз глобальних показників розповсюдження вірусного гепатиту С показав, що захворюваність притаманна всім регіонам ВООЗ. Найвищі показники захворюваності на ВГС спостерігаються у Регіоні Східного Середземномор’я, в якому хронічний перебіг інфекції спостерігається у 12 мільйонів осіб. Аналітичні дані ВООЗ з первинної та хронічної захворюваності на вірусні гепатити в світі показують негативну динаміку починаючи з 2019 року. Протягом 2013-2022 рр. спостерігалось поступове зниження загальної кількості захворювань на ВГС: кількість гострих форм інфекції зменшилась майже вдвічі з 698 випадків в 2013 році до 397 – у 2022 році; кількісний показник хронічних захворювань знизився з 6144 у 2013 році до 3575 випадків, зареєстрованих у 2022 році. В 2023 році епідеміологічна ситуація щодо захворюваності на ВГС значно погіршилась: спостерігалось збільшення загальних зареєстрованих випадків як гострих, так і хронічних форм захворювання. Причина погіршення епідеміологічної ситуації пов’язана з повномасштабною російською агресією в 2022 р., коли суттєво збільшився ризик інфікування парентеральними вірусними гепатитами через: травми; контакти з кров’ю, яка не пройшла відповідну перевірку; поранення та сексуальне насильство; погіршення доступу до медичної допомоги через руйнування закладів охорони здоров’я; переміщення значної кількості населення зі східних та південних регіонів України.

За глобальним аналітичним прогнозом до 2030 року, профілактичні програми та заходи проти вірусного гепатиту С призведуть до суттєвого зниження як первинної захворюваності, так і смертності від інфекції.

Висновки. Повномасштабна російська агресія негативно вплинула на тенденцію захворюваності на вірусний гепатит С в Україні. Покращення епідеміологічної ситуації на вірусний гепатит С можливо через підвищення ефективності неспецифічної профілактики, впровадження основних принципів Національної стратегії протидії ВІЛ-інфекції/СНІДу, туберкульозу та вірусним гепатитам.