Загальноклінічні чинники розвитку геморагічних подій і застосування міжнародних балових систем для їх прогнозування за гострого коронарного синдрому
№ 1 (2018), Клінічна медицина
№ 1 (2018)

Загальноклінічні чинники розвитку геморагічних подій і застосування міжнародних балових систем для їх прогнозування за гострого коронарного синдрому

Клінічна медицина
https://doi.org/10.31612/2616-4868.1-4.2018.05
Опубліковано вересень 27, 2018
O. Y. Mishcheniuk
Державна наукова установа "Науково-практичний центр профілактичної та клінічної медицини" Державного управління справами, м. Київ, Україна
O. M. Kostiukevych
Державна наукова установа "Науково-практичний центр профілактичної та клінічної медицини" Державного управління справами, м. Київ, Україна
L. K. Benkovska
Державна наукова установа "Науково-практичний центр профілактичної та клінічної медицини" Державного управління справами, м. Київ, Україна
ARTICLE PDF

Ключові слова

геморагічні ускладнення, гострий коронарний синдром, прогностичні бальні системи

Як цитувати

Mishcheniuk, O. Y., Kostiukevych, O. M., & Benkovska, L. K. (2018). Загальноклінічні чинники розвитку геморагічних подій і застосування міжнародних балових систем для їх прогнозування за гострого коронарного синдрому. Клінічна та профілактична медицина, (1), 33-41. https://doi.org/10.31612/2616-4868.1-4.2018.05
ACM ACS APA ABNT Chicago Harvard IEEE MLA Turabian Vancouver

Завантажити посилання

Endnote/Zotero/Mendeley (RIS) BibTeX

Анотація

Мета – визначення предиктивної ефективності щодо розвитку геморагічних ускладнень (ГУ) за гострого коронарного синдрому (ГКС) загальноклінічних характеристик хворих і міжнародних бальних систем.

Матеріал і методи. Проаналізовано загальноклінічні, клініко-лабораторні дані 93 пацієнтів із ГКС, які лікувались у ДНУ «НПЦ ПКМ» ДУС 2016-2017 роками. Загальну предиктивну потужність показників (ЗП) оцінювали за допомогою ROC-аналізу з визначенням площі під кривими (ППК). Методи: загальноклінічні, клініко-лабораторні, статистичні.

Результати. Геморагічні ускладнення виникали у 21 з 93 (22,5%) хворих із ГКС. З метою оцінки ймовірності ГУ на тлі лікування ГКС рекомендовано враховувати наявність анемії (ППК=0,79; 95% ДІ 0,69-0,86; p<0,0001), віку понад 75 років (ППК=0,76; 95% ДІ 0,66-0,84; p=0,0001), застосування потрійної антитромботичної терапії – ПРАТ (ППК=0,87; 95% ДІ 0,73-0,93; p<0,0001). Поміж проаналізованих балових систем найвищу ЗП виявлено для REPLACE (ППК=0,88; 95% ДІ 0,80-0,94; р<0,0001) та ACUITY (ППК=0,83; 95% ДІ 0,74-0,90; р<0,0001), які мають «дуже добрий» показник ефективності. Рівень ефективності систем CRUSADE (ППК=0,78; 95% ДІ 0,65-0,88; р=0,0003) і RISK-PCI (ППК=0,73; 95% ДІ 0,57-0,86; р=0,0023) виявився «добрим».

Висновки. З метою прогнозування розвитку ГУ на тлі ГКС рекомендовано враховувати наявність анемії, віку понад 75 років і ПРАТ. Найбільший рівень ЗП щодо прогнозування виникнення ГУ розраховано для систем REPLACE та ACUITY, які мають «дуже добру» ефективність.

https://doi.org/10.31612/2616-4868.1-4.2018.05
ARTICLE PDF

Посилання

1. Rao S.V., Eikelboom J.A., Granger C.B. (2007). Bleeding and blood transfusion issues in patients with non-ST-segment elevation acute coronary syndromes. Eur. Heart. J., 28, 1193–1204.
2. Moscucci M., Fox K. A., Cannon C. P. (2003). Predictors of major bleeding in acute coronary syndromes: the Global Registry of Acute Coronary Events (GRACE). Eur. Heart. J., 24 (20), 1815–1823.
3. The Platelet Receptor Inhibition in Ischemic Syndrome Management (PRISM) Study Investigators. A comparison of aspirin plus tirofiban with aspirin plus heparin for unstable angina. (1998). N. Engl. J. Med., 338 (21), 1498–1505.
4. Stone G.W., McLaurin B.T., Cox D.A. (2006). ACUITY Investigators. Bivalirudin for patients with acute coronary syndromes. N. Engl. J. Med., 355 (21), 2203-2216.
5. Subherwal S., Bach R.G., Chen A.Y. (2009). Baseline risk of major bleeding in non-ST segment elevation myocardial infarction: the CRUSADE (Can Rapid risk stratification of Unstable angina patients Suppress ADverse outcomes with Early implementation of the ACC/AHA guidelines) bleeding score. Circulation., 119 (114), 1873–1882.
6. Mathews R., Peterson E.D., Chen A.Y. (2011). In-hospital major bleeding during ST-elevation and non-ST-elevation myocardial infarction care: derivation and validation of a model from the ACTION Registry(R)-GWTG. Am. J. Cardiol., 107, 1136-1143.
7. Mehran R., Pocock S.J., Nikolsky E. (2010). A risk score to predict bleeding in patients with acute coronary syndromes. J. Am. Coll. Cardiol., 55, 2556-2566.
8. Montalescot G, Salette G, Steg G. (2011). Development and validation of a bleeding risk model for patients undergoing elective percutaneous coronary intervention. Int J Cardiol., 15, 79-83.
9. Mrdovic I., Savic L., Krljanac G. (2013). Simple risk algorithm to predict serious bleeding in patients with ST-segment elevation myocardial infarction undergoing primary percutaneous coronary intervention: RISK-PCI bleeding score. Circ. J., 77, 1719-1727.
10. Nikolsky E., Mehran R., Dangas G. (2007). Development and validation of a prognostic risk score for major bleeding in patients undergoing percutaneous coronary intervention via the femoral approach. Eur. Heart. J., 28, 1936-1945.
11. Rao S.V., McCoy L.A., Spertus J.A. (2013). An updated bleeding model to predict the risk of post-procedure bleeding among patients undergoing percutaneous coronary intervention: a report using an expanded bleeding definition from the National Cardiovascular Data Registry CathPCI Registry. JACC Cardiovasc. Interv., 6, 897-904.
12. Subherwal S., Bach R.G., Chen A.Y. (2009). Baseline risk of major bleeding in non-ST-segment-elevation myocardial infarction: the CRUSADE (Can Rapid risk stratification of Unstable angina patients Suppress ADverse outcomes with Early implementation of the ACC/AHA Guidelines). Bleeding Score. Circulation, 119, 1873-1882.
13. Hamm C.W., Bassand J.P., Agewall S. (2011). ESC Guidelines for the management of acute coronary syndromes in patients presenting without persistent ST-segment elevation: The Task Force for the management of acute coronary syndromes (ACS) in patients presenting without persistent ST-segment elevation of the European Society of Cardiology (ESC). Eur Heart J., 32, 2999-3054.
14. de Andrade P. B., Tebet M. A., Maia da Silva F. S. (2011). Major Bleeding in Acute Coronary Syndromes J. Invasive Cardiol., 23 (11), 485–490.
Creative Commons License

Ця робота ліцензується відповідно до Creative Commons Attribution-NonCommercial 4.0 International License.