Ключові слова
фактори ризику серцево-судинних захворювань
самоконтроль
Як цитувати
Анотація
Мета. Узагальнити дані наукової літератури та визначити ставлення лікарів Державної наукової установи «Центр інноваційних технологій охорони здоров’я» Державного управління справами (ДНУ «ЦІТОЗ» ДУС) щодо самоконтролю факторів ризику серцево-судинних захворювань.
Матеріали та методи. На першому етапі дослідження проведено аналіз та узагальнення наукових публікацій щодо поширеності факторів ризику серцево-судинних захворювань серед медичних працівників, зокрема, лікарів. На другому етапі, з використанням спеціально розробленої анкети, проведено опитування 23 лікарів терапевтичного профілю ДНУ «ЦІТОЗ» ДУС. Вік опитаних лікарів – 36-69 років (середній 53,5 ± 9,1 років). Група порівняння – результати опитування 59 лікарів, проведеного в установі в 2014 році. Вік опитаних лікарів 31-65 років (середній 49,4 ± 10,1 років). Використані методи: системного аналізу, бібліосемантичний, анкетного опитування, статистичний.
Результати. Проведений аналіз наукових публікацій засвідчив, що значна частина лікарів в різних країнах світу не виконує рекомендацій щодо моніторингу та корекції факторів ризику серцево-судинних захворювань, що має вплив на стан їх здоров’я та проведення профілактичних заходів серед пацієнтів. За результатами анкетного опитування лікарів терапевтичного профілю ДНУ «ЦІТОЗ» ДУС, проведеного в 2025 році було визначено, що 95,7 % з них знають свій рівень загального холестерину, що достовірно вище в порівнянні з результатами опитування 2014 року – 53,8 % (р < 0,05). Рівень загального холестерину < 5 ммоль/л серед опитаних лікарів був у 47,8 %, а в 2014 році – у 12,5 % (р < 0,05). У всіх лікарів рівень артеріального тиску був < 140/90 мм рт. ст. та ніхто з них не мав звичку тютюнокуріння, проте рекомендований діапазон індексу маси тіла мали тільки 34,9 %, ожиріння – 17,4 %, надлишкову масу тіла – 47,8 %.
Висновки. Проблема самоконтролю факторів ризику серцево-судинних захворювань є актуальною для лікарів у всьому світі. Визначено позитивну динаміку самоконтролю більшості факторів ризику лікарями терапевтичного профілю ДНУ «ЦІТОЗ» ДУС в 2025 році в порівнянні з 2014 роком. Потребує уваги питання самоконтролю маси тіла та цільового рівня холестерину у лікарів.
Посилання
WHO Discussion Paper on the development of an implementation roadmap 2023-2030 for the WHO Global Action Plan for the Prevention and Control of NCDs 2023-2030. https://www.who.int/publications/m/item/implementation-roadmap-2023-2030-for-the-who-global-action-plan-for-the-prevention-and-control-of-ncds-2023-2030
2021 ESC Guidelines on cardiovascular disease prevention in clinical practice (2021). Eur Heart J, 42(34), 3227-3337. https://doi: 10.1093/eurheartj/ehab484.
Teo, K.К., & Rafiq, T. (2021). Cardiovascular Risk Factors and Prevention: A Perspective From Developing Countries. Can J Cardiol, 37(5), 733-743. https://doi: 10.1016/j.cjca.2021.02.009
Diachuk, D.D., Moroz, G.Z., Hidzynska, I.M, Kravchenko, A.M., & Dzizinska, O.O. (2024). Profilaktyka sertsevo-sudynnykh zakhvoriuvan: teoretychni zasady ta praktychne vprovadzhennia. 2-e vyd., onovl. ta dop. Kyiv, 382. https://doi: 10.31612/9786178463137
Khaltaev, N., & Axelrod, S. (2022). Countrywide cardiovascular disease prevention and control in 49 countries with different socio‐economic status. Chronic Dis Transl Med, 8(4), 296–304. https://doi: 10.1002/cdt3.34
2023 ESH Guidelines for the management of arterial hypertension The Task Force for the management of arterial hypertension of the European Society of Hypertension Endorsed by the European Renal Association (ERA) and the International Society of Hypertension (ISH) (2023). Journal of Hypertension, 41(12), 1874-2071. https://doi: 10.1097/HJH.0000000000003480.
Hyman, D.J., Maibach, E.W., Flora, J.A., &Fortmann, S P. (1992). Cholesterol treatment practices of primary care physicians. Public Health Rep, 107(4), 441-448. https://pmc.ncbi.nlm.nih.gov/articles/PMC1403675/
Znyk, M., & Kaleta, D. (2023). Healthy lifestyle counseling, and barriers perceived by general practitioners in Poland. Frontiers in public health, 11, 1256505. https://doi: 10.3389/fpubh.2023.1256505.
Fominienė, VB, Fominaitė, M, & Sipavičienė, S. (2024). Physical Activity Knowledge and Personal Habits with Recommendations for Patients: Self-Assessment by Primary Care Physicians. Healthcare (Basel), 12(11), 1131. https://doi:10.3390/healthcare12111131.PMID: 38891205
Ko, D. T., Chu, A., Austin, P.C., Johnston, S, Nallamothu, B.K., Roifman, I., Tusevljak, N., Udell, J.A., & Frank, (2029). E. Comparison of Cardiovascular Risk Factors and Outcomes Among Practicing Physicians vs the General Population in Ontario, Canada. AMA Netw Open, 2(11), e1915983. https://doi:10.1001/jamanetworkopen.2019.15983
Tangjitgamol, S., Udayachalerm, W., Panyarachun, S., Wanishsawad, C., Kaewwanna, W., & Manusirivithaya, S. (2024). The 10-year cardiovascular risk of physicians estimated by the Thai CV risk score and its association with current coronary artery disease: A retrospective study. Health Science Reports, 7 e2009. https://doi.org/10.1002/hsr2.2009
Younis, J., Wang, L., Zhang, K., Jebril, M, Jiang, H., Fan, Y., Li, Z., Ma, M., Ma, L, Hui Z, Ma, M., & Zhang. W. (2024). Prevalence of hypertension and its associated factors among healthcare workers in the Gaza Strip, Palestine: a cross-sectional study. BMJ Open, 14(12), e076577. https://doi: 10.1136/bmjopen-2023-076577
Horbas, I. M., Barna, O. M., Sakalosh, V. Yu., & Bakumenko, M. A. (2010). Otsinka poshyrenosti ta kontroliu faktoriv ryzyku sertsevo-sudynnykh zakhvoriuvan sered naselennia ta likariv. Liky Ukrainy, № 1, 4–9.
Hegde, SK, Vijayakrishnan, G, Sasankh, AK, Venkateswaran, S, & Parasuraman, G. (2016). Lifestyle-associated risk for cardiovascular diseases among doctors and nurses working in a medical college hospital in Tamil Nadu, India. J Family Med Prim Care, 5(2), 281-285. https://doi: 10.4103/2249-4863.192355
Kachrimanidis, I, Apostolos, A, Vlachakis, P K, Mantzouranis, E, Iliakis, P, Drogkaris, S, Katsaros, O, Ktenopoulos, N, Oikonomou, G, Kalafatis,, E, Drakopoulou M, Toutouzas, K, Kyriazis, I, & Tsioufis, C. (2024). Cardiovascular disease risk factors among physicians, nurses, and administrative staff: data analysis from a tertiary trauma center hospital, European Journal of Preventive Cardiology, 31(1), 1498-99. https://doi.org/10.1093/eurjpc/zwae175.333
Alexander, D.C. , Lessing, L., Botes, H., Conradie, F., Jansen van Rensburg, LZ, Nel, K, Pienaar, E, Prinsloo, M, Sinclair, L, & Van Rooyen, C. (2024). The lifestyle factors of medical doctors in academic hospitals, Bloemfontein, Free State. S Afr Fam Pract, 66(1), 5979. https://doi: 10.4102/safp.v66i1.5979
Nilan, K., McKeever, T. M., McNeill, A., Raw, M., & Murray, R. L. (2019). Prevalence of tobacco use in healthcare workers: A systematic review and meta-analysis. PloS One, 14(7), e0220168. https://doi.org/10.1371/journal.pone.0220168).
Radchenko, H.D., Martsovenko, I.M., & Syrenko, Yu.M. (2011) Profilaktyka sertsevo-sudynnykh zakhvoriuvan – pochny z sebe. Rezultaty anonimnoho opytuvannia likariv, yaki likuiut patsiientiv z arterialnoiu hipertenziieiu. Ukrainskyi kardiolohichnyi zhurnal, 4, 54-58.
Lashkul, Z. V., & Kurochka, V. L. (2014) Sotsialno-hihiienichne doslidzhennia faktoriv ryzyku sertsevo-sudynnykh zakhvoriuvan sered likariv riznykh fakhovykh hrup, ziasuvannia stavlennia likariv do problem profilaktyky. Zaporizkyi medychnyi zhurnal, 3 (84), 23–25.
Alnasiri, A. S. A., & Alruwaili, N. M. (2021). Influence of physicians' BMI on counseling practice for obesity in primary health care clinics in Aljouf region, Saudi Arabia. A cross-sectional study. Journal of family medicine and primary care, 10(11), 4143–4146. https://doi.org/10.4103/jfmpc.jfmpc_700_21).
Znyk, M., Polańska, K., Wojtysiak, P., Szulc, M., Bąk-Romaniszyn, L., Makowiec-Dąbrowska, T., Zajdel-Całkowska, J., & Kaleta, D. (2019). Predictors of Counselling Related to a Healthy Lifestyle Carried Out by a General Practitioner. International journal of environmental research and public health, 16(22), 4475. https://doi.org/10.3390/ijerph16224475).
2019 ESC/EAS Guidelines for the management of dyslipidaemias: lipid modification to reduce cardiovascular risk The Task Force for the management of dyslipidaemias of the European Society of Cardiology (ESC) and European Atherosclerosis Society (EAS) (2020). European Heart Journal, 41, 111-188. https://doi:10.1093/eurheartj/ehz455
Ця робота ліцензується відповідно до Creative Commons Attribution-NonCommercial 4.0 International License.