Ключові слова
стрес
щелепно-лицеві хірурги
медична допомога
якість життя
Як цитувати
Анотація
Вступ. Існує значна кількість факторів, що можуть вплинути на розвиток синдрому професійного вигорання. Він включає середовище робочого навантаження, індивідуальні психологічні причини, соціальні та геополітичні особливості. Втім, категорія медичних працівників завжди була і лишається групою підвищеного ризику.
Мета. Основною метою дослідження було виявлення факторів впливу на розвиток професійного вигорання серед хірургів-стоматологів та щелепно-лицевих хірургів в Україні під час тривалої повномасштабної війни.
Матеріали та методи. Анонімне опитування проводилось в закладах охорони здоров’я (ЗОЗ) України та Фінляндії в період з березня по червень 2025 року. Анкета включала оцінку демографічного фону та професійної діяльності респондентів, шкалу професійного вигорання (за Маслач, Джексон), шкали оцінки якості життя (за О. Чабаном); HADS і CD-RISC-10.
Результати. Серед українських хірургів виявлено кореляційний зв’язок між наявністю понаднормової роботи та субшкалами показників вигорання. Щоденний робочий час був пов'язаний з підвищеним емоційним виснаженням (p < 0,01) і трохи меншим відчуттям особистих досягнень (p < 0, 01). У фінських учасників зв’язок з емоційним виснаженням був слабшим (p < 0,01). Більша кількість чергувань на місяць серед українських респондентів, пов’язана з вищим емоційним виснаженням та знеособленням (р < 0,01). Більший клінічний досвід був пов’язаний з меншою інтенсивністю вигорання в досліджуваній групі (емоційне виснаження та зниження особистих досягнень, p < 0,01). Оцінка якості життя показала статистично значущу різницю (р < 0,01) у фінській групі, середні значення становили 74,5 ± 14,6 балів (високий рівень за QoL). В українців загальні значення задоволеності становили 56,6 ± 19,9 балів, що відповідає низькому рівню за QoL.
Висновки. Найсуттєвішим фактором ризику вигорання було надмірне навантаження. Крім того, українські хірурги мали почуття професійної неефективності та цинічне ставлення до роботи та колег. Є необхідність розробки стратегій для збереження особистої працездатності хірургів і підтримки загальної компетентності робочих підрозділів.
Посилання
Adler, A. B., Adrian, A. L., Hemphill, M., Scaro, N. H., Sipos, M. L., & Thomas, J. L. (2017). Professional Stress and Burnout in U.S. Military Medical Personnel Deployed to Afghanistan. Military medicine, 182(3), e1669–e1676. https://doi.org/10.7205/MILMED-D-16-00154
Glass, D. J., Reiches, M., & Clarkin, P. (2024). Coming of age in war: Early life adversity, age at menarche, and mental health. Psychoneuroendocrinology, 169, 107153. https://doi.org/10.1016/j.psyneuen.2024.107153
Revilla-Pacheco, F., Rodriguez-Salgado, P., Manrique-Guzman, S., Herrada-Pineda, T., & Llaca-Garcia, E. (2020). Burnout syndrome in surgeons, surgery residents, and medical students: Prevalence and associated factors. Revista Medica del Hospital General de Mexico, 83(1). https://doi.org/10.24875/hgmx.19000026
Assonov, D. (2021). Emotional burnout of healthcare professionals: models, risk factors and protective factors. Psychosomatic Medicine and General Practice, 6(2), e0602295. https://doi.org/10.26766/pmgp.v6i2.295
Sargent, P., Millegan, J., Delaney, E., Roesch, S., Sanders, M., Mak, H., Mallahan, L., Raducha, S., & Webb-Murphy, J. (2016). Health Care Provider Burnout in a United States Military Medical Center During a Period of War. Military medicine, 181(2), 136–142. https://doi.org/10.7205/MILMED-D-14-00449
Shanafelt, T. D., Hasan, O., Dyrbye, L. N., Sinsky, C., Satele, D., Sloan, J., & West, C. P. (2015). Changes in Burnout and Satisfaction With Work-Life Balance in Physicians and the General US Working Population Between 2011 and 2014. Mayo Clinic proceedings, 90(12), 1600–1613. https://doi.org/10.1016/j.mayocp.2015.08.023
West, C. P., Dyrbye, L. N., & Shanafelt, T. D. (2018). Physician burnout: contributors, consequences and solutions. Journal of internal medicine, 283(6), 516–529. https://doi.org/10.1111/joim.12752
Sinsky, C., Colligan, L., Li, L., Prgomet, M., Reynolds, S., Goeders, L., Westbrook, J., Tutty, M., & Blike, G. (2016). Allocation of Physician Time in Ambulatory Practice: A Time and Motion Study in 4 Specialties. Annals of internal medicine, 165(11), 753–760. https://doi.org/10.7326/M16-0961
Sibeoni, J., Bellon-Champel, L., Mousty, A., Manolios, E., Verneuil, L., & Revah-Levy, A. (2019). Physicians' Perspectives About Burnout: a Systematic Review and Metasynthesis. Journal of general internal medicine, 34(8), 1578–1590. https://doi.org/10.1007/s11606-019-05062-y
Torrente, M., Sousa, P. A., Sánchez-Ramos, A., Pimentao, J., Royuela, A., Franco, F., Collazo-Lorduy, A., Menasalvas, E., & Provencio, M. (2021). To burn-out or not to burn-out: a cross-sectional study in healthcare professionals in Spain during COVID-19 pandemic. BMJ open, 11(2), e044945. https://doi.org/10.1136/bmjopen-2020-044945
Hung, D., & Chen, P. H. (2017). Ready for Change? The Role of Physician and Staff Engagement, Burnout, and Workplace Attributes. The Journal of ambulatory care management, 40(2), 150–157. https://doi.org/10.1097/JAC.0000000000000159
Bokovets, O. І., & Bannikova, S. O. (2024). Formation of the “syndrome of delayed life” in the context of war. Psychology and Social Work, (2), 7–19. https://doi.org/10.32782/2707-0409.2024.2.1
Murtomaa, H., Haavio-Mannila, E., & Kandolin, I. (1990). Burnout and its causes in Finnish dentists. Community Dentistry and Oral Epidemiology, 18(4), 208–212. https://doi.org/10.1111/j.1600-0528.1990.tb00059.x
Hakanen J, Sauni R, Kausto J, Vuorento M, Salminen S, Mäkikangas A. (2024). How to manage burnout – practices from us and elsewhere. [policy brief], 21:1-9.
Polityku psykhosotsialnoi pidtrymky pratsivnykiv na robochomu mistsi v NMU imeni O.O. Bohomoltsia. https://drive.google.com/file/d/12dxasX7lOaHLZJenl-KTMPwCldsZRAJM/view
EU-OSHA – European Agency for Safety and Health at Work, Managing psychosocial risks in European micro and small enterprises: Qualitative evidence from the Third European Survey of Enterprises on New and Emerging Risks (ESENER 2019), 2022b. Available at: https://osha.europa.eu/sites/default/files/2022-03/Managing_psychosocial_risks_European_MSEs_Qualitative_evidence_ESENER_2019.pdf
Dmytryshyn, S. (2024). Resilience of personality: essence of the phenomenon and methods of developmen. Lviv University Herald. Series: Psychological sciences, (20), 67–74. https://doi.org/10.30970/ps.2024.20.10
1923-, S. R. S. (Ред.). (1992). Overcoming the odds: High risk children from birth to adulthood. Cornell University Press.
De Beer, L. T., van der Vaart, L., Escaffi-Schwarz, M., De Witte, H., & Schaufeli, W. B. (2024). Maslach Burnout Inventory – General Survey. European Journal of Psychological Assessment. https://doi.org/10.1027/1015-5759/a000797
Chaban О., & Burdeinyi А. (2024). Recommended Requirements for the Validation and Application of Scales and Methods in the Field of Diagnostics and Provision of Medical and Psychological Assistance. Psychosomatic Medicine and General Practice, 9(3). https://doi.org/10.26766/pmgp.v9i3.534
Beekman, E., & Verhagen, A. (2018). Clinimetrics: Hospital Anxiety and Depression Scale. Journal of Physiotherapy, 64(3), 198. https://doi.org/10.1016/j.jphys.2018.04.003
Aloba, O., Olabisi, O., & Aloba, T. (2016). The 10-Item Connor–Davidson Resilience Scale. Journal of the American Psychiatric Nurses Association, 22(1), 43–51. https://doi.org/10.1177/1078390316629971
Shanafelt, T. D., Balch, C. M., Bechamps, G., Russell, T., Dyrbye, L., Satele, D., Collicott, P., Novotny, P. J., Sloan, J., & Freischlag, J. (2010). Burnout and medical errors among American surgeons. Annals of surgery, 251(6), 995–1000. https://doi.org/10.1097/SLA.0b013e3181bfdab3 .
Haber, Y., Palgi, Y., Hamama-Raz, Y., Shrira, A., & Ben-Ezra, M. (2013). Predictors of professional quality of life among physicians in a conflict setting: the role of risk and protective factors. The Israel journal of psychiatry and related sciences, 50(3), 174–180.
Freedman, S. A., & Tuval Mashiach, R. (2018). Shared trauma reality in war: Mental health therapists' experience. PloS one, 13(2), e0191949. https://doi.org/10.1371/journal.pone.0191949.
Mayer, Y., Atzmon Shavit, M., Gabay, E., Asbi, T., Giladi, H. Z., & Bilder, L. (2025). Professional Quality of Life Among Civilian Dentists During Military Conflicts: A Survey Study. Healthcare (Basel, Switzerland), 13(17), 2155. https://doi.org/10.3390/healthcare13172155
IJzerman, L., & Halsema, A. (2025). Burnout as breakdown of one's existence in the world. Medicine, health care, and philosophy, 28(3), 595–606. https://doi.org/10.1007/s11019-025-10281-8
Wurm, W., Vogel, K., Holl, A., Ebner, C., Bayer, D., Mörkl, S., Szilagyi, I. S., Hotter, E., Kapfhammer, H. P., & Hofmann, P. (2016). Depression-Burnout Overlap in Physicians. PloS one, 11(3), e0149913. https://doi.org/10.1371/journal.pone.0149913
Streu, R., Hansen, J., Abrahamse, P., & Alderman, A. K. (2014). Professional burnout among US plastic surgeons: results of a national survey. Annals of plastic surgery, 72(3), 346–350. https://doi.org/10.1097/SAP.0000000000000056
Santos, P. J. F., & Evans, G. R. D. (2020). Practical Strategies for Identifying and Managing Burnout in Plastic Surgeons. Plastic and reconstructive surgery, 146(4), 464e–473e. https://doi.org/10.1097/PRS.0000000000007186
Nugent, R. E., Gaston, T. E., Markowitz, M. P., Cheesman, Q. T., Herbst, K. A., Radack, T. M., Parekh, S. G., & Daniel, J. N. (2022). Burnout Rates Among General Orthopedic Surgeons and Subspecialists: A Pilot Study. Orthopedics, 45(6), 333–339. https://doi.org/10.3928/01477447-20220907-06
Bielka, K., Kuchyn, I., Semenko, N., Kashchii, U., & Pliuta, I. (2022). Patient safety during anesthesia in Ukraine: national audit results. BMC anesthesiology, 22(1), 164. https://doi.org/10.1186/s12871-022-01704-7
Gómez-Polo, C., Casado, A. M. M., & Montero, J. (2022). Burnout syndrome in dentists: Work-related factors. Journal of dentistry, 121, 104143. https://doi.org/10.1016/j.jdent.2022.104143
Piko B. F. (2006). Burnout, role conflict, job satisfaction and psychosocial health among Hungarian health care staff: a questionnaire survey. International journal of nursing studies, 43(3), 311–318. https://doi.org/10.1016/j.ijnurstu.2005.05.003
Aljawarneh, Y., Al-Bashaireh, A., Albikawi, Z., Alkouri, O., Alrida, N. A., Abuadas, M., Alobaidly, A., Alyileili, M., Alyileili, S., Alyileili, W., Alhefetti, F., Alhefeiti, A., Alshehri, A., Alharbi, A., & Qaladi, O. (2025). The influence of occupational stress and job satisfaction on burnout among healthcare workers in the UAE: A cross-sectional study. PloS one, 20(10), e0335430. https://doi.org/10.1371/journal.pone.0335430
Gluschkoff, K., Hakanen, J. J., Elovainio, M., Vänskä, J., & Heponiemi, T. (2022). The relative importance of work-related psychosocial factors in physician burnout. Occupational medicine (Oxford, England), 72(1), 28–33. https://doi.org/10.1093/occmed/kqab147
Uccheddu, G., Lim, R., Dai, S. C., Romann, V., Bosio, S., Heymann, E. P., & Petrino, R. (2025). Burnout and resilience in emergency medicine health professionals. Internal and emergency medicine, 10.1007/s11739-025-04142-8. Advance online publication. https://doi.org/10.1007/s11739-025-04142-8
Ця робота ліцензується відповідно до Creative Commons Attribution-NonCommercial 4.0 International License.