Ключові слова
імуногістохімічна експресія
біомаркери
Bcl-2
Ki-67
Як цитувати
Анотація
Вступ. Гіперплазія ендометрію (ГЕ) — це гіперпластична зміна або патологічний стан залоз ендометрію та структур строми, що вистилають порожнину матки, і найчастіше спричинена підвищенням рівня естрогену та зниженням рівня прогестерону. Слизова оболонка матки продовжує рости у відповідь на підвищення рівня естрогену. Клітини ендометрію накопичуються і можуть стати аномальними.
Мета. Вивчити потенційні зв’язки між певними факторами ризику та ГЕ (вік, полікістоз яєчників та аденоміоз).
Матеріали та методи. Біопсії були взяті з тканин жінок, хворих на гіперплазію ендометрію. Їхній вік коливався від 35 до 82 років. У цьому дослідженні ми проаналізували імуногістохімічну експресію наступних маркерів (Bcl-2 та Ki-67) у 60 відібраних випадках.
Результати. Результати показали, що експресія як Bcl-2, так і Ki-67 є позитивною при імуногістохімічному фарбуванні. У пацієнток з гіперплазією ендометрію оцінювали експресію маркерів Bcl-2 і Ki67 у тканинах. Результати включали показники цих імуногістохімічних параметрів у пацієнток з гіперплазією ендометрію, а також прогностичне значення експресії поверхневого антигена. Результати, пов’язані з впливом віку, показують, що вікова група до 50 років була найбільш ураженою гіперплазією ендометрію – 26 осіб (43,33%), за нею слідувала вікова група 50-60 років – 25 осіб (41,67%), потім вікова група старше 60 років – 9 осіб (15,00%). Вікові відмінності між групами були статистично значущими (P ≤ 0,01).
Висновки. Найбільш ймовірними факторами ризику розвитку гіперплазії ендометрію є похилий вік та інші захворювання/синдроми, що впливають на жіночий організм. Крім того, імуногістохімічне дослідження Bcl-2 та Ki-67 допомагає діагностувати просту ГЕ, а найбільш широко використовуваними імуногістохімічними маркерами для ГЕ є Bcl-2 та Ki-67. Найбільш поширеним імунофенотипом гіперплазії ендометрію є одночасна позитивна експресія Bcl-2 та Ki-67, що є відносно специфічним патерном для ГЕ.
Посилання
Ferlay, J., Soerjomataram, I., Dikshit, R., Eser, S., Mathers, C., Rebelo, M., Parkin, D. M., Forman, D., & Bray, F. (2015). Cancer incidence and mortality worldwide: Sources, methods and major patterns in GLOBOCAN 2012. International Journal of Cancer, 136(5), E359–E386. https://doi.org/10.1002/ijc.29210
Fujishita, A., Chavez, R. O., Nakane, P. K., Yamabe, T., Koji, T., Ishimaru, T., & Masuzaki, H. (1997). Expression of estrogen and progesterone receptors in endometrium and peritoneal endometriosis: An immunohistochemical and in situ hybridization study. Fertility and Sterility, 67(5), 856–864. https://doi.org/10.1016/S0015-0282(97)81397-0
Owings, R. A., & Quick, C. M. (2014). Endometrial intraepithelial neoplasia. Archives of Pathology & Laboratory Medicine, 138(4), 484–491. https://doi.org/10.5858/arpa.2012-0709-RA
Hardiman, P., Pillay, O. S., & Atiomo, W. (2003). Polycystic ovary syndrome and endometrial carcinoma. The Lancet, 361(9371), 1810–1812.
Hecht, J. L., Ince, T. A., Baak, J. P. A., Baker, H. E., Ogden, M. W., & Mutter, G. L. (2005). Prediction of endometrial carcinoma by subjective endometrial intraepithelial neoplasia diagnosis. Modern Pathology, 18(3), 324–330. https://doi.org/10.1038/modpathol.3800328
Allison, K. I., Reed, S. D., Voigt, L. F., et al. (2008). Diagnosing endometrial hyperplasia: Why is it so difficult to agree? The American Journal of Surgical Pathology, 32(5), 691–698.
World Health Organization. (2020). WHO classification of tumours (5th ed., Vol. 4): Female genital tumours. WHO.
Ordi, J., Bergeron, C., Hardisson, D., McCluggage, W. G., Hollema, H., Felix, A., et al. (2014). Reproducibility of current classifications of endometrial endometrioid glandular proliferations: Further evidence supporting a simplified classification. Histopathology, 64(2), 284–292. https://doi.org/10.1111/his.12249
Wilson, P. C., Buza, N., & Hu, P. (2015). Progression of endometrial hyperplasia: A revisit under the 2014 WHO classifications. International Journal of Clinical and Experimental Pathology, 9(2), 1617–1625.
Kurman, R. J., Kaminski, P. F., & Norris, H. J. (1985). The behavior of endometrial hyperplasia: A long-term study of untreated hyperplasia in 170 patients. Cancer, 56(2), 403–412. https://doi.org/10.1002/1097-0142(19850715)56:2<403::AID-CNCR2820560233>3.0.CO;2-X
Mutter, G. L., Baak, J. P., Crum, C. P., Richart, R. M., Ferenczy, A., & Faquin, W. C. (2000). Endometrial precancer diagnosis by histopathology, clonal analysis, and computerized morphometry. The Journal of Pathology, 190(4), 462–469. https://doi.org/10.1002/(SICI)1096-9896(200003)190:4<462::AID-PATH590>3.0.CO;2-D
Rabban, J. T., & Zaloudek, C. J. (2007). Minimal uterine serous carcinoma: Current concepts in diagnosis and prognosis. Pathology, 39(1), 125–133. https://doi.org/10.1080/00313020601146814
Lacey, J. V., Jr., Chia, V. M., Rush, B. B., Carreon, J. D., Richesson, D. A., Ioffe, O. B., et al. (2012). Incidence rates of endometrial hyperplasia, endometrial cancer and hysterectomy from 1980 to 2003 within a large prepaid health plan. International Journal of Cancer, 131(8), 1921–1929. https://doi.org/10.1002/ijc.27457
Trimble, C. L., Kauderer, J., Zaino, R., Silverberg, S., Lim, P. C., Burke, J. J., et al. (2006). Concurrent endometrial carcinoma in women with a biopsy diagnosis of atypical endometrial hyperplasia: A Gynecologic Oncology Group study. Cancer, 106(4), 812–819. https://doi.org/10.1002/cncr.21650
Armstrong, A. J., Hurd, W. W., Elguero, S., Barker, N. M., & Zanotti, K. M. (2012). Diagnosis and management of endometrial hyperplasia. Journal of Minimally Invasive Gynecology, 19(5), 562–571. https://doi.org/10.1016/j.jmig.2012.05.009
Amant, F., Moerman, P., Neven, P., Timmerman, D., Van Limbergen, E., & Vergote, I. (2005). Endometrial cancer. The Lancet, 366(9484), 491–505.
Duraiyan, J., Govindarajan, R., Kaliyappan, K., & Palanisamy, M. (2012). Applications of immunohistochemistry. Journal of Pharmacy and Bioallied Sciences, 4(Suppl 2), S307–S309.
Upson, K., Reed, S. D., et al. (2012). Biomarkers of progestin therapy resistance and endometrial hyperplasia progression. American Journal of Obstetrics and Gynecology, 207(1), 36.e1–36.e8.
Planner, M. (2002). Tumor markers. American Cancer Society, Inc.
Meany, D. L., Sokoll, L. J., & Chan, D. W. (2009). Early detection of cancer: Immunoassays for plasma tumor markers. Expert Opinion on Medical Diagnostics, 3(5), 597–605. https://doi.org/10.1517/17530050903266830
Biomarkers Definitions Working Group. (2001). Biomarkers and surrogate endpoints: Preferred definitions and conceptual framework. Clinical Pharmacology & Therapeutics, 69(2), 89–95. https://doi.org/10.1067/mcp.2001.113989
Bancroft, J. D., & Stevens, A. (1975). Histopathological stains and their diagnostic uses. Churchill Livingstone.
Kumar, G. L., & Rudbeck, L. (2009). Education guide: Immunohistochemical staining methods (5th ed., pp. 56–60). Dako North America.
Massjeed, N. M. A., Khandeparkar, S. G. S., Joshi, A. R., Kulkarni, M. M., & Pandya, N. (2017). Immunohistochemical study of ER, PR, Ki-67 and p53 in endometrial hyperplasia and endometrial carcinoma. Journal of Clinical and Diagnostic Research, 11(2), EC31. https://doi.org/10.7860/JCDR/2017/28750.10475
Henriksen, R., Wilander, E., & Oberg, K. (1995). Expression and prognostic significance of BCL-2 in ovarian tumors. British Journal of Cancer, 72(6), 1324–1329.
IBM Corp. (2019). IBM SPSS statistics for Windows (Version 26.0) [Software manual].
Ghoubara, A., Price, M. J., Fahmy, M. S. E. D., Ait-Allah, A. S., & Ewies, A. (2019). Prevalence of hyperplasia and cancer in endometrial polyps in women with postmenopausal bleeding: A systematic review and meta-analysis. Post Reproductive Health, 25(2), 86–94. https://doi.org/10.1177/2053369119833583
Cuylen, S., Blaukopf, C., Politi, A. Z., Müller-Reichert, T., Neumann, B., Poser, I., et al. (2016). Ki-67 acts as a biological surfactant to disperse mitotic chromosomes. Nature, 535(7611), 308–312. https://doi.org/10.1038/nature18610
Yerushalmi, R., Woods, R., Ravdin, P. M., Hayes, M. M., & Gelmon, K. A. (2010). Ki67 in breast cancer: Prognostic and predictive potential. The Lancet Oncology, 11(2), 174–183.
Shevra, C., Ghosh, A., & Kumar, M. (2015). Cyclin D1 and Ki-67 expression in normal, hyperplastic and neoplastic endometrium. Journal of Postgraduate Medicine, 61(1), 15.
Mourtzikou, A., Kosmas, K., Marouga, A., Stamouli, M., Pouliakis, A., & Karakitsos, P. (2012). The use of an immunocytochemical double-labelling staining can display the distribution of Bcl-2/Ki-67 cells in endometrial adenocarcinoma as well as in normal endometrium. Clinical Laboratory, 58(1–2), 133–144.
Otsuki, Y., Misaki, O., Sugimoto, O., Ito, Y., Tsujimoto, Y., & Akao, Y. (1994). Cyclic bcl-2 gene expression in human uterine endometrium during menstrual cycle. The Lancet, 344(8914), 28–29. https://doi.org/10.1016/S0140-6736(94)91051-0
Koh, E. A., Illingworth, P. J., Duncan, W. C., & Critchley, H. O. D. (1995). Immunolocalization of bcl-2 protein in human endometrium in the menstrual cycle and simulated early pregnancy. Human Reproduction, 10(6), 1557–1562. https://doi.org/10.1093/humrep/10.6.1557
Oakes, S. R., Vaillant, F., Lima, E., Lee, L., Breslin, K., Feleppa, F., et al. (2012). Sensitization of BCL-2–expressing breast tumors to chemotherapy by the BH3 mimetic ABT-737. Proceedings of the National Academy of Sciences, 109(8), 2766–2771. https://doi.org/10.1073/pnas.1104778108
Erkanli, S., Eren, F., Pekin, S., & Bagis, T. (2004). BCL-2 and p53 expression in endometrial carcinoma. Journal of Experimental & Clinical Cancer Research, 23(1), 97–103.
Marone, M., Ferrandina, G., Macchia, G., Mozzetti, S., de Pasqua, A., Benedetti-Panici, P., et al. (2000). Bcl-2, Bax, Bcl-x(L) and Bcl-x(s) expression in neoplastic and normal endometrium. Oncology, 58(2), 161–168. https://doi.org/10.1159/000012094
Ця робота ліцензується відповідно до Creative Commons Attribution-NonCommercial 4.0 International License.