Ключові слова
паліативний пацієнт
менеджмент паліативно-хоспісної допомоги
хоспіс
Як цитувати
Анотація
Вступ. Враховуючи темпи старіння населення, збільшення частки неінфекційних захворювань в структурі смертності, різноманітність «комбінацій» коморбідних станів жителі тої чи іншої країни потребують належно організованого менеджменту паліативно-хоспісної допомоги. Основу системи менеджменту паліативної допомоги складають три ключових елементи – інфраструктура, кадри, які її надають (медичні, соціальні, духовні та інші працівники) та пацієнти, які її потребують. Відповідно, щоб зрозуміти сильні та слабкі сторони даної системи потрібно вивчити та проаналізувати думку кожної зі сторін.
Мета. Визначити перешкоди у розвитку управлінсько-організаційних підходів до паліативно-хоспісної допомоги в Україні на думку медичної спільноти.
Матеріали та методи. Дослідження одномоментне (поперечне), у дослідженні використано методи системного підходу та аналізу, а також якісницька методологія – напівструктуровані інтерв’ю, які було проведено з 42 учасниками з 18 областей України.
Результати. Ми отримали наступні результати: основною перешкодою на шляху розвитку менеджменту паліативно-хоспісної допомоги представники Західного регіону України у кількості 15 осіб виокремили труднощі в інтеграції паліативної допомоги в загальну систему охорони здоров’я (відсутність чітких стандартів та нормативних документів) (33,3 %, n = 5); представники Північного регіону України, у кількості 8 осіб, представники Південного регіону, у кількості 9 осіб, представники Східного регіону України, у кількості 3 осіб та представники Центрального регіону, у кількості 7 осіб виокремили недостатнє фінансування сфери паліативної допомоги 37,5 % (n = 3), 44,4 % (n = 4), 66,6 % (n = 2) та 57,1 % (n = 4) відповідно.
Висновки. Основними перешкодами у вдосконаленні та розвитку менеджменту паліативно-хоспісної допомоги в Україні виокремлено недостатню обізнаність суспільства – медичної спільноти та населення загалом, щодо особливостей надання паліативної допомоги, її доцільності та механізмів забезпечення, особливості соціокультурного сприйняття «паліативу» та «смерті», недостатнє фінансування системи паліативної допомоги, дефіцит спеціалістів та труднощі в інтеграції паліативної допомоги в загальну систему охорони здоров’я.
Посилання
World Health Organization. (2020, August 5). Palliative care. www.who.int
Kelley, A. S., & Morrison, R. S. (2015). Palliative care for the seriously ill. New England Journal of Medicine, 373(8), 747–755.
Healthtalk.org. (2014). Living with dying: Where people want to die. University of Oxford. http://www.healthtalk.org/peoples-experiences/dying-bereavement/living-dying/where-people-want-die
Australian Health Ministers. (2010). National Palliative Care Strategy 2010: Supporting Australians to live well at the end of life. Commonwealth of Australia.
Ziehm, J., Farin, E., Schäfer, J., Woitha K, Becker G, Köberich S. (2016). Palliative care for patients with heart failure: Facilitators and barriers - a cross sectional survey of German health care professionals. BMC Health Services Research, 16, 361. https://doi.org/10.1186/s12913-016-1609-x
Siouta N, Clement P, Aertgeerts B, Van Beek K, Menten J. (2018). Professionals' perceptions and current practices of integrated palliative care in chronic heart failure and chronic obstructive pulmonary disease: A qualitative study in Belgium. BMC Palliative Care, 17(1), 103. https://doi.org/10.1186/s12904-018-0356-7
Kyc SJ, Bruno CJ, Shabanova V, Montgomery AM. (2020). Perceptions of neonatal palliative care: Similarities and differences between medical and nursing staff in a level IV neonatal intensive care unit. Journal of Palliative Medicine, 23(5), 662–669. https://doi.org/10.1089/jpm.2019.0523
McNeil MJ, Ehrlich BS, Wang H, et al. Physician Perceptions of Palliative Care for Children With Cancer in Latin America. JAMA Netw Open. 2022;5(3):e221245. Published 2022 Mar 1. https://doi.org/10.1001/jamanetworkopen.2022.1245
Gulini JEHMB, Nascimento ERPD, Moritz RD, Rosa LMD, Silveira NR, Vargas MAO. (2017). Intensive care unit team perception of palliative care: The discourse of the collective subject. Revista da Escola de Enfermagem da USP, 51, e03221.
Boaventura JR, Pessalacia JDR, Ribeiro AA, de Souza FB, da Silva Neto PK, Marinho MR. (2022). Palliative care in the pre-hospital service in Brazil: experiences of health professionals. BMC Palliative Care, 21(4). https://doi.org/10.1186/s12904-021-00890-4
Ehrlich BS, Movsisyan N, Batmunkh T, Kumirova E, Borisevich MV, Kirgizov K, Graetz DE, McNeil MJ, Yakimkova T, Vinitsky A, Ferrara G, Li C, Lu Z, Kaye EC, Baker JN, Agulnik A; ADAPT Research Group. (2020). A multicountry assessment in Eurasia: Alignment of physician perspectives on palliative care integration in pediatric oncology with World Health Organization guidelines. Cancer, 126(16), 3777–3787. https://doi.org/10.1002/cncr.33001
Tay J, Compton S, Phua G, Zhuang Q, Neo S, Lee G, Wijaya L, Chiam M, Woong N, Krishna L. (2021). Perceptions of healthcare professionals towards palliative care in internal medicine wards: A cross-sectional survey. BMC Palliative Care, 20(1), 101. https://doi.org/10.1186/s12904-021-00787-2
Monterosso L, Ross-Adjie GM, Rogers IR, Shearer FM, Rogers JR. (2016). How well do we understand health care professionals' perceptions and needs in the provision of palliative care? A mixed methods study. Journal of Palliative Medicine, 19(7), 720–727. https://doi.org/10.1089/jpm.2015.0421
Russ A, Mountain D, Rogers IR, Shearer F, Monterosso L, Ross-Adjie G, Rogers JR. (2015). Staff perceptions of palliative care in a public Australian, metropolitan emergency department. Emergency Medicine Australasia, 27(4), 287–294. https://doi.org/10.1111/1742-6723.12428
Ngwenya, N., Ambler, J., & Archary, M. (2019). Qualitative situational analysis of palliative care for adolescents with cancer and HIV in South Africa: Healthcare worker perceptions. BMJ Open, 9(3), e023225.
Doobay-Persaud A, Solchanyk D, Fleming O, Patel N, Drane D, Hauser J, Ogbenna A.. (2023). Palliative care challenges in Nigeria: A qualitative study of interprofessional perceptions. Journal of Pain and Symptom Management, 65(1), e1–e5. https://doi.org/10.1016/j.jpainsymman.2022.10.002
Ця робота ліцензується відповідно до Creative Commons Attribution-NonCommercial 4.0 International License.