ПРЕДИКТОРИ ТЯЖКОСТІ БОЛЮ ТА ДЕПРЕСІЇ У ПАЦІЄНТІВ ІЗ ХРОНІЧНИМ БОЛЕМ У ПОПЕРЕКУ: ПІЛОТНЕ ДОСЛІДЖЕННЯ

Анотація

Вступ. Біль у попереку є однією з провідних причин інвалідності в усьому світі та значним навантаженням на системи охорони здоров’я. Незважаючи на численні дослідження, механізми взаємозв’язку між клінічними, структурними та психоемоційними факторами, що впливають на інтенсивність болю та депресивні симптоми, залишаються недостатньо вивченими.

Матеріали та методи. У дослідженні взяли участь 32 пацієнти (17 чоловіків, 15 жінок) віком від 22 до 72 років з болем тривалістю понад 3 місяці. Усі учасники пройшли клінічні обстеження, МРТ для оцінки міжхребцевої грижі та заповнили Візуальну аналогову шкалу болю (ВАШ) та опитувальник PHQ-9 для скринінгу депресії. Пацієнти були розділені на групи з (n = 18) та без (n = 14) корінцевого синдрому. Для визначення предикторів інтенсивності болю та рівня депресії було використано множинний лінійний регресійний аналіз.

Результати. Мультирегресійний аналіз показав, що рівень депресивних симптомів (β =-1,71; p = 0,009) та наявність корінцевого синдрому (β =-1,18; p = 0,036) були суттєво пов’язані з інтенсивністю болю. Наявність міжхребцевої грижі демонструвала тенденцію до посилення болю (β = 2,34; p = 0,055). Щодо депресії, наявність грижі була єдиним значущим фактором, пов’язаним зі збільшенням депресивних симптомів (β = 10,10,64; p = 0,007). Порівняння груп з корінцевим синдромом та без нього не виявило статистично значущих відмінностей у середньому рівні болю.

Висновки. На інтенсивність болю в попереку впливає складна взаємодія факторів, включаючи психоемоційний стан та наявність корінцевого синдрому, а не лише структурні зміни хребта. Ці результати підкреслюють важливість багатовимірного та індивідуалізованого підходу до лікування пацієнтів із хронічним болем у попереку, враховуючи як клінічні, так і психоемоційні аспекти.