Ключові слова
ацетилхоліновий рецептор
антигенспецифічна імунна толерантність
імуносупресивна терапія
Як цитувати
Анотація
Вступ. Різноманітність клініко-патогенетичних варіантів міастенії робить завдання пошуку універсальної терапії даного захворювання складним і потребує персоніфікованого підходу.
Мета. Проаналізувати можливості імунотерапії у лікуванні генералізованої міастенії гравіс із джерел сучасної літератури для оптимізації лікування у цієї групи пацієнтів. Привести власний досвід впровадження пацієнт-орієнтованого підходу до імунотерапії міастенії гравіс.
Матеріали та методи. Бібліосемантичний метод, метод системного аналізу та клініко-неврологічне обстеження хворих на MG.
Результати. Біологічні препарати – моноклональні антитіла, що впливають на імунну систему. Терапія моноклональними антитілами для МГ стає все більш привабливою через її специфічність та ефективність. Лікування пацієнтів з МГ з використанням спрямованих на В-клітини моноклональних антитіл, фрагментів антитіл або селективних інгібіторів показало середню або високу ефективність у ранніх дослідженнях, і деякі з цих методів лікування здаються досить перспективними для подальшої розробки лікарських засобів.
Дискусія. Пацієнт-орієнтовний підхід до лікування та реабілітації МГ визначався етіопатогенезом та вираженістю неврологічного дефіциту відповідно до ступеня тяжкості симптомів та форми МГ.
Висновки. Комплексна терапія хворих з міастенією має чітку тенденцію до переходу від симптоматичного лікування до патогенетичного, формуються переважно етіопатогенетичні концепції терапії (імуносупресивна терапія). Ідеальна терапевтична стратегія буде орієнтована лише на аутореактивні компоненти імунної системи, не перешкоджаючи нормальним реакціям. Такий підхід буде зосереджений на регуляції імунної системи та сприяє відновленню толерантності до цільових епітопів, специфічних для антигена.
Посилання
Dresser, L., Wlodarski, R., Rezania, K., & Soliven, B. (2021). Myasthenia gravis: Epidemiology, pathophysiology and clinical manifestations. Journal of Clinical Medicine, 10(2235-6). https://doi.org/10.3390/jcm10112235
Ntoukaki, E., Baltatzidou, V., & Lazaridis, K. (2023). A promising antigen-specific immunotherapy for the treatment of myasthenia gravis. RRNMf Neuromuscular Journal, 4(3), 120–128. https://doi.org/10.17161/rrnmf.v4i3.19494
Bacci, E. D., Coyne, K. S., Poon, J.-L., et al. (2019). Understanding side effects of therapy for myasthenia gravis and their impact on daily life. BMC Neurology, 19(335), 2–13. https://doi.org/10.1186/s12883-019-1573-2
Ipe, T. S., Davis, A. R., & Raval, J. S. (2021). Therapeutic plasma exchange in myasthenia gravis: A systematic literature review and meta-analysis of comparative evidence. Frontiers in Neurology, 12, 662856. https://doi.org/10.3389/fneur.2021.662856
Brew, S. G., Frey, M., McCarthy, D. P., et al. (2024). Antigen-specific immune therapy (CNP-106) for treatment of generalised myasthenia gravis: Rationale and design of first-in-human randomised controlled trial. BMJ Neurology Open, 6, e000836. https://doi.org/10.1136/bmjno-2024-000836
Wolfe, G. I., Kaminski, H., Aban, I. B., et al. (2016). Randomized trial of thymectomy in myasthenia gravis. New England Journal of Medicine, 375(6), 511–522. https://doi.org/10.1056/NEJMoa1602489
Alhaidar, M. K., Abumurad, S., Soliven, B., & Rezania, K. (2022). Current treatment of myasthenia gravis. Journal of Clinical Medicine, 11, 1597. https://doi.org/10.3390/jcm11061597
Gable, K. L., & Guptill, J. T. (2020). Antagonism of the neonatal Fc receptor as an emerging treatment for myasthenia gravis. Frontiers in Immunology, 10, 3052. https://doi.org/10.3389/fimmu.2019.03052
Huda, R. (2020). New approaches to targeting B cells for myasthenia gravis therapy. Frontiers in Immunology, 11, 240. https://doi.org/10.3389/fimmu.2020.00240
Uzawa, A., & Utsugisawa, K. (2023). Biological therapies for myasthenia gravis. Expert Opinion on Biological Therapy, 23(3), 253–260. https://doi.org/10.1080/14712598.2023.2184257
Sahai, S. K., Maghzi, A. H., & Lewis, R. A. (2020). Rituximab in late-onset myasthenia gravis is safe and effective. Muscle & Nerve, 62(3), 377–380. https://doi.org/10.1002/mus.26876
Dos Santos, A., Noury, J. B., Genestet, S., et al. (2020). Efficacy and safety of rituximab in myasthenia gravis: A French multicentre real-life study. European Journal of Neurology, 27(12), 2277–2285. https://doi.org/10.1111/ene.14391
Monteleone, J. P. R., Gao, X., Kleijn, H. J., et al. (2021). Eculizumab pharmacokinetics and pharmacodynamics in patients with generalized myasthenia gravis. Frontiers in Neurology, 12, 696385. https://doi.org/10.3389/fneur.2021.696385
Howard, J. F., Karam, C., Yountz, M., et al. (2021). Long-term efficacy of eculizumab in refractory generalized myasthenia gravis: Responder analyses. Annals of Clinical and Translational Neurology, 8(7), 1398–1407. https://doi.org/10.1002/acn3.51376
Pyzik, M., Sand, K. M. K., Hubbard, J. J., et al. (2019). The neonatal Fc receptor (FcRn): A misnomer? Frontiers in Immunology, 10, 1540. https://doi.org/10.3389/fimmu.2019.01540
Lazaridis, K., & Tzartos, S. J. (2020). Myasthenia gravis: Autoantibody specificities and their role in MG management. Frontiers in Neurology, 11, 596981. https://doi.org/10.3389/fneur.2020.596981
Getts, D. R., Shea, L. D., Miller, S. D., et al. (2015). Harnessing nanoparticles for immune modulation. Trends in Immunology, 36(7), 419–427. https://doi.org/10.1016/j.it.2015.05.007
Kelly, C. P., Murray, J. A., Leffler, D. A., et al. (2021). TAK-101 nanoparticles induce gluten-specific tolerance in celiac disease: A randomized, double-blind, placebo-controlled study. Gastroenterology, 161(1), 66–80. https://doi.org/10.1053/j.gastro.2021.03.014
Howard, J. F. Jr., Bresch, S., Genge, A., et al. (2023). Safety and efficacy of zilucoplan in patients with generalised myasthenia gravis (RAISE): A randomised, double-blind, placebo-controlled, phase 3 study. The Lancet Neurology, 22(5), 395–406. https://doi.org/10.1016/S1474-4422(23)00080-7
Huda, R. (2020). New approaches to targeting B cells for myasthenia gravis therapy. Frontiers in Immunology, 11, 240. https://doi.org/10.3389/fimmu.2020.00240
Ця робота ліцензується відповідно до Creative Commons Attribution-NonCommercial 4.0 International License.