Ключові слова
фагоцитоз
S. aureus
Як цитувати
Анотація
Мета. Оцінити фагоцитарну активність нейтрофілів та моноцитів крові у хворих на рецесивний дистрофічний бульозний епідермоліз (РДБЕ) при хронічній контамінації ран S. aureus.
Матеріали та методи. Проведено одномоментне поперечне дослідження. У 1 групу (без контамінації) включено 31 пацієнта; у 2 групу (хронічна контамінація S. aureus) — 44 пацієнти. Критерії включення: вік 18–60 років, клінічно підтверджений РДБЕ, хронічні рани > 3 міс., отримання інформованої згоди. Виключали пацієнтів із декомпенсованим цукровим діабетом, гострими системними інфекціями та ранами тривалістю менше 3 місяців.
Результати. У пацієнтів із хронічною контамінацією встановлено достовірне зниження рівня CD14⁺+ моноцитів — 6,5 ± 0,2 % (Q25–Q75: 4,65–9,35 %) порівняно з 1 групою (p < 0,001, Манн–Уітні) та донорами (p < 0,002, Манн–Уітні). Спонтанна активність нейтрофілів знижувалася до 87 ± 1,2 Од (Q25–Q75: 63–99 Од; p < 0,002). Індукована активність у НСТ-тесті становила 208 ± 2,6 Од (Q25–Q75: 158–265,5 Од) та була достовірно нижчою за показники 1 групи (p < 0,001) і донорів (p < 0,003). Фагоцитарний індекс (ФІ) при хронічній контамінації знижувався до 1,5 ± 0,1 (Q25–Q75: 0,7–2,15), що достовірно менше як донорських значень (2,6±0,1; Q25–Q75: 2,25–2,9; p<0,001), так і показників 1 групи (2,7 ± 0,1; Q25–Q75: 2,4–3,4; p < 0,001). Дискримінантний аналіз продемонстрував, що найбільшу міжгрупову роздільну здатність має ФІ (F = 35,5; p < 0,001), далі — індукована активність нейтрофілів (F = 32,3; p < 0,001); менший, але значущий внесок мають спонтанна активність (p < 0,01) та рівень CD14⁺ (F = 22,8; p < 0,01).
Висновки. 1. У хворих на РДБЕ без контамінації виявлено підвищення CD14⁺ моноцитів (10,8 ± 0,2 % проти 9,1 ± 0,1 %; p < 0,003), спонтанної (107 ± 1,2 Од; p < 0,045) та індукованої активності нейтрофілів (280 ± 1,9 Од; p < 0,001), що відображає реактивну активацію фагоцитарної ланки. При хронічній контамінації S. aureus встановлено зниження CD14⁺ (6,5 ± 0,2 %; p < 0,002), спонтанної (87 ± 1,2 Од; p < 0,033) та індукованої активності (208 ± 2,6 Од; p < 0,003), що свідчить про функціональне виснаження нейтрофілів. Найвищу дискримінантну здатність мають ФІ (F = 35,5; p < 0,001) та індукована активність (F = 32,3; p < 0,001). Хронічна контамінація асоціюється зі зниженням резерву та ефективності фагоцитозу.
Посилання
Nyström, A., Bornert, O., Kühl, T., Gretzmeier, C., Thriene, K., Dengjel, J., Pfister-Wartha, A., Kiritsi, D., & Bruckner-Tuderman, L. (2018). Impaired lymphoid extracellular matrix impedes antibacterial immunity in epidermolysis bullosa. Proc Natl Acad Sci U S A, 115(4), E705–E714. https://doi.org/10.1073/pnas.1709111115
Anderson-Crannage, M., Ascensión, A. M., Ibáñez-Solé, O., Zhu, H., Schaefer, E., Ottomanelli, D., Hochberg, B., Pan, J., Luo, W., Tian, M., Chu, Y., Cairo, M. S., Izeta, A., & Liao, Y. (2023). Inflammation-mediated fibroblast activation and immune dysregulation in collagen VII-deficient skin. Front Immunol, 14, 1211505. https://doi.org/10.3389/fimmu.2023.1211505
De Gregorio, C., Catalán, E., Garrido, G., Riquelme, I., Pavez, L., Moreno, R., & Palisson, F. (2023). Maintenance of chronicity signatures in fibroblasts isolated from recessive dystrophic epidermolysis bullosa chronic wound dressings under culture conditions. Biol Res, 56(1), 23. https://doi.org/10.1186/s40659-023-00437-2
Alexeev, V., Huitema, L., Phillips, T., Patel, P., Salas Garza, M. S., Ringpfeil, F., Salas-Alanis, J. C., & Igoucheva, O. (2025). Cross-sectional analysis of wound-associated soluble factors in early established and chronic wounds of recessive dystrophic epidermolysis bullosa patients. Arch Dermatol Res, 317, 796. https://doi.org/10.1007/s00403-025-04293-w
Bar, J., Levy, R., Ollech, A., Yosipovitch, G., & Zlotogorski, A. (2021). Evidence for cutaneous dysbiosis in dystrophic epidermolysis bullosa. Clin Exp Dermatol, 46(7), 1223–1229. https://doi.org/10.1111/ced.14592
Reimer-Taschenbrecker, A., Künstner, A., Hirose, M., Hübner, S., Gewert, S., Ibrahim, S., Busch, H., & Has, C. (2022). Predominance of Staphylococcus correlates with wound burden and disease activity in dystrophic epidermolysis bullosa: a prospective case-control study. J Invest Dermatol, 142(8), 2117–2127.e8. https://doi.org/10.1016/j.jid.2022.01.020
Fuentes, I., Yubero, M. J., Morandé, P., Varela, C., Oróstica, K., Acevedo, F., Rebolledo-Jaramillo, B., Arancibia, E., Porte, L., & Palisson, F. (2023). Longitudinal study of wound healing status and bacterial colonisation of Staphylococcus aureus and Corynebacterium diphtheriae in epidermolysis bullosa patients. Int Wound J, 20(3), 774–783. https://doi.org/10.1111/iwj.13922
Horev, A., Brandwein, M., Vaknin, A., Motro, Y., & Moran-Gilad, J. (2023). Temporal changes in the skin microbiome of epidermolysis bullosa patients following the application of wound dressings. J Clin Med, 12(20), 6435. https://doi.org/10.3390/jcm12206435
Santin, J. T., Mariath, L. M., Rossato, A. M., Schuler-Faccini, L., & Kiszewski, A. E. (2021). Prevalence and antimicrobial resistance profile of Staphylococcus aureus in inherited epidermolysis bullosa: a cross-sectional multicenter study in Brazil. Int J Dermatol, 60(9), 1126–1130. https://doi.org/10.1111/ijd.15634
Jayawardena, N. S., El Hachem, M., Diociaiuti, A., Ruggiero, A., Castiglia, D., & Zambruno, G. (2024). The spectrum of antimicrobial resistance in bacteria isolated from wounds of patients with epidermolysis bullosa. J Dermatolog Treat, 35(1), 2370424. https://doi.org/10.1080/09546634.2024.2370424
Phillips, T., Alexeev, V., Huitema, L., Campanelli, C., & Igoucheva, O. (2020). Aberrant recruitment of leukocytes defines poor wound healing in patients with recessive dystrophic epidermolysis bullosa. J Dermatol Sci, 100(3), 209–216. https://doi.org/10.1016/j.jdermsci.2020.10.009
Fuentes, I., Guttmann-Gruber, C., Tockner, B., Laimer, M., Hintner, H., & Bauer, J. W. (2020). Cells from discarded dressings differentiate chronic from acute wounds in patients with epidermolysis bullosa. Sci Rep, 10(1), 15064. https://doi.org/10.1038/s41598-020-71794-1
Huitema, L., Phillips, T., Alexeev, V., & Igoucheva, O. (2021). Immunological mechanisms underlying progression of chronic wounds in recessive dystrophic epidermolysis bullosa. Exp Dermatol, 30(12), 1724–1733. https://doi.org/10.1111/exd.14411
Alexeev, V., Huitema, L., Phillips, T., Chen, Y., Campanelli, C., & Igoucheva, O. (2022). T-cell activation and bacterial infection in skin wounds of recessive dystrophic epidermolysis bullosa patients. Exp Dermatol, 31(9), 1431–1442. https://doi.org/10.1111/exd.14615
Jamet, A., Fu, X., Dietrich, C., Sutter, D. E., Tawk, C., Wilson, G., Mathey, F., Riffaud, C., Veluti, S., Bessou, P., Jourdain, C., Pirnay, J. P., Coste, A., Ponthus, N., Olexa, C., Barlegue, D., Badiou, C., Chafey, P., Simon, M., Collette, K., Perrodeau, E., Dupont, S., Recker, T., Richer, Q., Qiuc, Namasivayam, P., Prévost, G., Vandenesch, F., & Rasigade, J. P. (2025). Immune response and clinical severity are shaped by skin-adapted Staphylococcus aureus in chronically infected patients. Sci Transl Med, 17(813), eadq7985. https://doi.org/10.1126/scitranslmed.adq7985
Levin, L. E., Shayegan, L. H., Lucky, A. W., Hook, K. P., Bruckner, A. L., Feinstein, J. A., Whittier, S., Lauren, C. T., Pope, E., Lara-Corrales, I., Wiss, K., McCuaig, C. C., Powell, J., Eichenfield, L. F., Levy, M. L., Diaz, L., Glick, S. A., Paller, A. S., Price, H. N., Browning, J. C., & Morel, K. D. (2021). Characterization of wound microbes in epidermolysis bullosa: results from the epidermolysis bullosa clinical characterization and outcomes database. Pediatr Dermatol, 38(1), 119–124. https://doi.org/10.1111/pde.14444
Yan, A., Kus, J. V., & Sant, N. (2025). The Staphylococcus aureus complex: implications for the clinical microbiology laboratory. J Clin Microbiol, 63(7), e01276-24. https://doi.org/10.1128/jcm.01276-24
McClure, J. A., Conly, J. M., Obasuyi, O., Ward, L., Ugarte-Torres, A., Louie, T., & Zhang, K. (2020). A novel assay for detection of methicillin-resistant Staphylococcus aureus directly from clinical samples. Front Microbiol, 11, 1295. https://doi.org/10.3389/fmicb.2020.01295
Blasi-Brugué, C., López-Serrano, S., Rodríguez-Franco, F., Pérez-Sancho, M., Domínguez, L., & Álvarez, J. (2023). Nitroblue Tetrazolium test and IFN-γ. Vet Sci, 10(9), 572. https://doi.org/10.3390/vetsci10090572
Lee, J. K., Guevara, V., Akanbi, O. D., Hoff, J. D., Kupor, D., Brannon, E. R., & Eniola-Adefeso, O. (2025). Deciphering neutrophil dynamics: enhanced phagocytosis of elastic particles and impact on vascular-targeted carrier performance. Sci Adv, 11(1), eadp1461. https://doi.org/10.1126/sciadv.adp1461
Ця робота ліцензується відповідно до Creative Commons Attribution-NonCommercial 4.0 International License.