Ключові слова
ішемічний інсульт
фізична терапія
реабілітація
цифрові технології
тренажер «Основа»
якість життя
Як цитувати
Анотація
Вступ. За останні десятиліття інсульт залишається провідною причиною тривалої інвалідності, що вимагає комплексного і індивідуалізованого підходу до реабілітації.
Мета. Дослідити ефективність використання біологічного зворотного зв’язку під час дистанційної реабілітації при використанні тренажеру «Основа» пацієнтів, які перенесли гостре порушення мозкового кровообігу.
Матеріали та методи. В дослідженні брали участь пацієнти чоловічої статі, віком 45-60 років з порушеними локомоторними функціями внаслідок перенесеного ГПМК головного та спинного мозку. Враховуючи особливість захворювання та віковий діапазон, у дослідженні брала участь лише одна група у складі 10 осіб. На амбулаторному та дистанційному етапі, на початку запровадження програми та кожних 5 занять проводилися тест на рівновагу Берге та тест «Встань та йди». Під час проведення занять отримувалися показники життєдіяльності пацієнта: артеріальний тиск (АТ); частота серцевих скорочень (ЧСС); а також рівень стресу, оцінюваний за допомогою електронних пристроїв (смартвоч Garmin) через вимірювання варіабельності серцевого ритму (HRV).
Результати. У межах чотиритижневої програми реабілітації пацієнтів після інсульту проводився моніторинг основних показників життєдіяльності під час виконання вправ у вертикальному та горизонтальному положенні. Отримані дані (коефіцієнт варіації) показують, що учасники є однорідними. Протягом першого тижня ЧСС коливалася від 77±1,09 до 86±3,26 уд/хв з тенденцією до підвищення, що свідчить про початкову адаптацію серцево-судинної системи. На другому тижні ЧСС знизилася до 73±1,68–76±1,45 уд/хв на початку, але до п’ятого заняття знову зросла до 84 уд/хв через збільшення інтенсивності вправ. Третій і четвертий тижні показали стабільно високі значення ЧСС – до 95±2,00 уд/хв, що свідчить про адаптацію та підвищення витривалості. Систолічний та діастолічний тиск знизилися з початкових 128±3,35–137±2,75 мм рт.ст. та 86±3,13–93±2,17 мм рт.ст. до стабільних нормальних показників 121±0,98–129±3,74 та 76±4,29–90±1,67 мм рт.ст., підтверджуючи безпечність реабілітації на тренажері «Основа». Загальна тенденція демонструє поступове і систематичне зниження рівня стресу протягом реабілітаційного періоду.
Висновки. Результати дослідження показали достовірне покращення функціонального стану серцево-судинної системи та адаптацію організму до фізичних навантажень у різних положеннях тіла при використанні тренажеру «Основа».
Посилання
Mishchenko, T. S., Bokatuieva, V. V., & Mishchenko, V. M. (2020). Features of cognitive disorders in patients with cardioembolic stroke. Ukrains'kyi visnyk psykhonevrolohii. The Scientific and Practical Journal of Medicine, 2(103), 16-21. https://doi.org/10.36927/2079-0325-V28-is2-2020-3
Vinychuk, S., & Fartushna, O. (2022). Epidemiology of transient ischemic attacks in the structure of acute cerebrovascular disorders in Ukraine and in other countries. International neurological journal, 5(91), 105-111. https://doi.org/10.22141/2224-0713.5.91.2017.110863
Virani, S. S., Alonso, A., Aparicio, H. J., Benjamin, E. J., Bittencourt, M. S., Callaway, C. W. … Tsao, C. W. (2021). American Heart Association Council on Epidemiology and Prevention Statistics Committee and Stroke Statistics Subcommittee. Heart Disease and Stroke Statistics-2021 Update: A Report From the American Heart Association. Circulation. 143(8), 254-743. https://doi.org/10.1161/CIR.0000000000000950
Moldavska, Kh & Oprya, Ye & Yermuraki, P. (2025). Neurorehabilitation in the face of modern challenges: global practices and development prospects in Ukraine. The Odessa Medical Journal. 63-68. https://doi.org/10.32782/2226-2008-2025-1-12
Gordiy, V. A. (2023). Application of mirror therapy in rehabilitation practice. Nursing, 4, 50-52. Retrieved from: https://ojs.tdmu.edu.ua/index.php/nursing/article/view/13777
Chen, Z. J., He, Ch., Xu, J., Zheng, Ch. J., Wu, J., Xia, N., … Huang, X. L. (2023). Exoskeleton-Assisted Anthropomorphic Movement Training for the Upper Limb After Stroke. The EAMT Randomized Trial. Stroke, 54(6), 1464-1473. https://doi.org/10.1161/STROKEAHA.122.041480
Ruban, L. A., & MisіuraV. B. (2021). Physical therapy of post-stroke patients in the residual period. Scientific Journal of the Dragomanov Ukrainian State University, 3(133), 112-116. https://doi.org/10.31392/NPU-nc.series15.2021.3(133).22
Bird, M. L., Peel, F., Schmidt, M., Fini, N. A., Ramage, E., Sakakibara, B. M. … English C. (2022). Mobility-Focused Physical Outcome Measures Over Telecommunication Technology (Zoom): Intra and Interrater Reliability Trial. JMIR Rehabil Assist Technol, 9(3). https://doi.org/10.2196/38101
Yao, K., Wong, K. K., Yu, X., Volpi, J., & Wong, S. T. (2021). An intelligent augmented lifelike avatar app for virtual physical examination of suspected strokes. Annu Int Conf IEEE Eng Med Biol Soc, 1727-1730. https://doi.org/10.1109/EMBC46164.2021.9629720
Khan, A., Imam, Y.Z., Muneer, M., Jerdi, Al.S., & Gill, S. K. (2024). Virtual reality in stroke recovery: a meta-review of systematic reviews. Bioelectron Med, 10 (1), 23. https://doi.org/10.1186/s42234-024-00150-9
Mekbib, D.B., Han, J., Zhang, L., Fang, S., Jiang, H., Zhu, J., … Xu, D. (2020). Virtual reality therapy for upper limb rehabilitation in patients with stroke: a meta-analysis of randomized clinical trials. Brain Inj. 34(4), 456-465. https://doi.org/10.1080/02699052.2020.1725126
Bonura, A., Motolese, F., Capone, F., Iaccarino, G., Alessiani, M., Ferrante, M. … Pilato, F. (2022). Smartphone App in Stroke Management: A Narrative Updated Review. Journal of Stroke, 24(3), 323-334. https://doi.org/10.5853/jos.2022.01410
Buckingham, S. A., Sein, K., Anil, K., Demain, S., Gunn, H., Jones, R. B. … Freeman J. (2022). Telerehabilitation for physical disabilities and movement impairment: A service evaluation in South West England. J Eval Clin Pract, 28(6), 1084-1095. https://doi.org/10.1111/jep.13689
Edwards, D., Kumar, S., Brinkman, L., Ferreira, I. C., Esquenazi, A., Nguyen, T., … Cramer, S. C. (2023). Telerehabilitation Initiated Early in Post Stroke Recovery: A Feasibility Study. Neurorehabilitation and Neural Repair, 37(2-3), 131–141. https://doi.org/10.1177/15459683231159
Kryvyakin, O. (2022). Patent of Ukraine 151168. Kyiv State Patent Office of Ukraine.
Ando, H., Ashcroft-Kelso, H., Halhead, R., Chakrabarti, B., Young, C. A., Cousins, R, … Angus, R. M.(2021). Experience of telehealth in people with motor neurone disease using noninvasive ventilation. Disabil Rehabil Assist Technol, 16(5), 490-496. https://doi.org/10.1080/17483107.2019.1659864
Hu, J., Zou, J., Wan, Y., Yao, Q., Dong P., Li, G. … Huang, G. (2022). Rehabilitation of motor function after stroke: A bibliometric analysis of global research from 2004 to 2022. Front Aging Neurosci, 14:1024163. https://doi.org/10.3389/fnagi.2022.1024163
Vos, G., Trinh, K., Sarnyai, Z., & Rahimi, A. M. (2023). Generalizable machine learning for stress monitoring from wearable devices: A systematic literature review. Int J Med Inform,173. https://doi.org/10.1016/j.ijmedinf.2023.105026.
Cinnera, A. M., Bonnì, S., D'Acunto, A., Maiella, M., Ferraresi, M., Casula, E. P., … Koch G. (2023). Cortico-cortical stimulation and robot-assisted therapy (CCS and RAT) for upper limb recovery after stroke: study protocol for a randomised controlled trial. Trials, 24(1), 823. https://doi.org/10.1186/s13063-023-07849-1
Ця робота ліцензується відповідно до Creative Commons Attribution-NonCommercial 4.0 International License.