Ключові слова
захворюваність
фактори ризику
стрес
воєнний час
посттравматичний стресовий розлад
артеріальна гіпертензія
Як цитувати
Анотація
Вступ. Війна в Україні 2022–2025 рр. створила екстремальні умови, які можуть впливати на зростання захворюваності на інсульт через стрес, порушення медичної допомоги та міграцію населення.
Мета. Визначити особливості гострих порушень мозкового кровообігу (інсультів) під час війни в Україні, порівнявши епідеміологічні показники і клінічні характеристики інсультів з довоєнним періодом.
Матеріали та методи. Проведено аналіз статистичних звітів за 2019–2024 рр. Міністерства охорони здоров’я України та міжнародних організацій (ВООЗ) щодо частоти інсультів, структури (ішемічні/геморагічні), факторів ризику, смертності та доступності лікування в Україні до і після початку війни. Отримані відомості систематизовано за ключовими аспектами (захворюваність, структура інсультів, смертність, фактори ризику, доступність лікування) та здійснено порівняння між довоєнним (до 2022 р.) та воєнним періодами.
Результати. Під час війни загальна кількість інсультів зросла порівняно з попередніми роками. У 2022 р. спостерігалось тимчасове зниження показників (ймовірно через евакуацію населення та утруднення діагностики), але у 2023 р. захворюваність на інсульт зросла приблизно на 20–22 % проти довоєнного рівня. Відзначено зміни структури інсультів: частка ішемічних інсультів збільшилася (≈ 90 % у 2022–2023 рр. проти ~ 87 % довоєнного), натомість геморагічні інсульти траплялися рідше. Середній вік хворих знизився; зафіксовані поодинокі випадки інсульту у дітей. Частіше реєструвалися повторні інсульти, що вказує на проблеми вторинної профілактики. Основними чинниками вважаються інтенсивний психосоціальний стрес воєнного часу, погіршення контролю хронічних серцево-судинних захворювань та обмеження доступу до своєчасної допомоги в зонах бойових дій.
Висновки. Війна в Україні негативно вплинула на епідеміологію інсультів, спричинивши збільшення їх кількості та погіршення профілактики. Для зменшення цього впливу необхідні спеціальні заходи з підтримки системи охорони здоров’я та профілактики серцево-судинних захворювань під час конфліктів.
Посилання
Ministry of Health of Ukraine. (2021, May 20). Shchoroku ponad 130 tys. ukraintsiv perenosyat insult, do 40% pomirayut protyahom pershoho misyatsya. Glavkom. https://glavcom.ua/news/u-moz-rozpovili-vid-chogo-naychastishe-pomirayut-ukrajinci–757401.html
Prokopiv, M. M., Slabkiy, G. O., & Fartushna, O. Y. (2021). Prospective analysis of the epidemiology of cerebrovascular disease and stroke among the adult population of Kyiv city, Ukraine. Wiadomosci Lekarskie, 74(10), 2599–2604.
Jawad, M., Vamos, E. P., Najim, M., Roberts, B., & Millett, C. (2019). Impact of armed conflict on cardiovascular disease risk: A systematic review. Heart, 105(18), 1388–1394. https://doi.org/10.1136/heartjnl-2018-314459
Nanavati, H. D., Arevalo, A., Memon, A. A., & Lin, C. (2023). Associations between posttraumatic stress and stroke: A systematic review and meta-analysis. Journal of Traumatic Stress, 36(2), 259–271. https://doi.org/10.1002/jts.22925
Prokopiv, M., Okuneva, S.-M., Heletiuk, Y., Fartushna, O., & Symonenko, G. (2024). The influence of war events on epidemiology of cerebrovascular diseases. International Neurological Journal, 20(7), 394–399. https://doi.org/10.22141/2224-0713.20.7.2024.1119
Okuneva, S.-M. S., & Prokopiv, M. M. (2023). Analiz vplyvu voiennykh podii na insult. Ukrainian Neurological Journal, 1–4, 10–16. https://doi.org/10.30978/UNJ2023-1-4-10
World Health Organization. (2024, August 19). Grim milestone on World Humanitarian Day. https://www.who.int/ukraine/news/item/19-08-2024-grim-milestone-on-world-humanitarian-day–who-records-1940-attacks-on-health-care-in-ukraine-since-start-of-full-scale-war
Dimitrijević, J., Dzirlo, K., Bratić, M., et al. (2002). 10-year analysis of cerebrovascular accidents. Medical Archives, 56(3), 151–153.
Okuneva, S.-M. S., & Prokopiv, M. M. (2023). Analiz vplyvu voiennykh podii na mozkovi insult. Ukrainskyi medychnyi chasopys. https://doi.org/10.30978/UNJ2023-1-4-10
Adhikary, D., Barman, S., Ranjan, R., & Stone, H. (2022). A systematic review of cardiovascular risk factors. Cureus, 14(10), e30119. https://doi.org/10.7759/cureus.30119
Alkahtani, R. (2022). Molecular mechanisms underlying stroke risk factors. Heliyon, 8(8), e10218. https://doi.org/10.1016/j.heliyon.2022.e10218
Bronze, L. (2022). War, hypertension and PTSD. Blood Pressure, 31(1), 225–227. https://doi.org/10.1080/08037051.2022.2118661
Carey, R. M., Moran, A. E., & Whelton, P. K. (2022). Treatment of hypertension. JAMA, 328(18), 1849–1861. https://doi.org/10.1001/jama.2022.19590
Daddah, D., Glèlè Ahanhanzo, Y., Kpozehouen, A., et al. (2022). PTSD prevalence study. Journal of Multidisciplinary Healthcare, 15, 719–731. https://doi.org/10.2147/JMDH.S358395
Giunta, G., Aguiló Iztueta, M. F., Cutine, P., Helman, L., Pirola, D., Kraselnik, A., Antokoletz Huerta, D., Rodriguez Acuña, M. I., & Brandani, L. (2022). Evaluación del perfil metabólico y prevalencia de enfermedad cardiovascular en los ex combatientes de la guerra de Malvinas [Evaluation of the metabolic profile and prevalence of cardiovascular disease in former combatants of the Malvinas war]. Medicina, 82(5), 746–751.
Howard, J. T., Stewart, I. J., Kolaja, C. A., et al. (2020). Hypertension in military veterans. Journal of Hypertension, 38(7), 1293–1301. https://doi.org/10.1097/HJH.0000000000002364
Kloska, A., Malinowska, M., Gabig-Cimińska, M., & Jakóbkiewicz-Banecka, J. (2020). Lipids and ischemic stroke. International Journal of Molecular Sciences, 21(10), 3618. https://doi.org/10.3390/ijms21103618
Korinek, K., Young, Y., Teerawichitchainan, B., et al. (2020). Wartime stress and cardiovascular conditions. Social Science & Medicine, 265, 113380. https://doi.org/10.1016/j.socscimed.2020.113380
Mink, J., Boutron-Ruault, M. C., Charles, M. A., et al. (2020). Early-life deprivation and hypertension. Scientific Reports, 10, 5741. https://doi.org/10.1038/s41598-020-62576-w
Penlioglou, T., Stoian, A. P., & Papanas, N. (2021). Diabetes and stroke. Journal of Clinical Medicine, 10(19), 4620. https://doi.org/10.3390/jcm10194620
Perkins, J. D., Akhtar, N., Singh, R., et al. (2022). Risk factors for embolic stroke. International Journal of Stroke, 17(4), 407–414. https://doi.org/10.1177/17474930211009847
Roer, G. E., Solbakken, H. H., Abebe, D. S., et al. (2021). Traumatic stress and eating behavior. Journal of Eating Disorders, 9(1), 119. https://doi.org/10.1186/s40337-021-00480-y
Yu, S., Alper, H. E., Nguyen, A. M., et al. (2021). Stroke and PTSD. American Journal of Industrial Medicine, 64(10), 827–836. https://doi.org/10.1002/ajim.23271
Okuneva, S.-M. S., & Prokopiv, M. M. (2025). Vplyv voiennykh podii na faktory ryzyku insultu. Ukrainskyi medychnyi chasopys. https://www.umj.com.ua/uk/publikatsia-260598-vpliv-voyennih-podij-na-faktori-riziku-rozvitku-mozkovogo-insultu-sered-zhiteliv-mista-kiyiv
Ця робота ліцензується відповідно до Creative Commons Attribution-NonCommercial 4.0 International License.