Ключові слова
герніопластика
закриття пахвинного кільця
поверхневе пахвинне кільце
рецидив грижі
Як цитувати
Анотація
Мета. Обґрунтування анатомо-біофізичних передумов формування косих пахвинних гриж шляхом детального патологоанатомічного аналізу пахвинної ділянки у чоловіків та оцінка ролі внутрішнього пахвинного кільця як ключової зони біомеханічної неспроможності.
Матеріали та методи. Проведено одномоментне описово-аналітичне патологоанатомічне дослідження 30 пахвинних ділянок, отриманих від 15 нефіксованих трупів чоловіків без клінічних ознак пахвинних гриж за життя. Виконано пошарову дисекцію пахвинної ділянки з морфометричною оцінкою пахвинного каналу, внутрішнього пахвинного кільця, м’язово-апоневротичного каркаса, стану поперечної фасції та товщини передочеревинної клітковини. Застосовано морфометричні методи та кореляційний аналіз.
Результати. Виявлено значну ширину незахищеної зони задньої стінки пахвинного каналу, обмежене м’язове прикриття внутрішнього пахвинного кільця та високу частоту дегенеративних змін поперечної фасції. Внутрішнє пахвинне кільце характеризувалося збільшеною площею та овальною формою, що поєднувалося з мінімальною товщиною передочеревинної клітковини на цьому рівні. Встановлено сильні обернені кореляційні зв’язки між якістю поперечної фасції, площею внутрішнього пахвинного кільця та товщиною передочеревинного простору (p < 0,001). Асиметрія пупкових складок зумовлювала латералізацію вектора внутрішньочеревного тиску з концентрацією навантаження в ділянці внутрішнього пахвинного кільця.
Висновки. Внутрішнє пахвинне кільце є анатомічно та біофізично найбільш уразливою зоною пахвинної ділянки, де поєднуються мінімальний активний і пасивний захист та максимальне гідродинамічне навантаження. Збереження внутрішнього пахвинного кільця після стандартної герніопластики створює передумови для формування і рецидивування косих пахвинних гриж, що обґрунтовує доцільність його ліквідації як патогенетично обґрунтованого хірургічного принципу.
Посилання
Ariaya, A., Yohannes, B., Gebisa, D., Mohamed, A., & Knfe, G. (2024). When an inguinal hernia is more than just a hernia with ovary and fallopian tube involvement: a case report. Journal of medical case reports, 18(1), 436. https://doi.org/10.1186/s13256-024-04763-1
Abebe, M. S., Tareke, A. A., Alem, A., Debebe, W., & Beyene, A. (2022). Worldwide magnitude of inguinal hernia: Systematic review and meta-analysis of population-based studies. SAGE open medicine, 10, 20503121221139150. https://doi.org/10.1177/20503121221139150
Shaprynskyi, V. O., Khimich, V. I., Gorovy, S. D., Kostyuk, O. G., Formanchuk, A. M., & Verba, M. A. (2024). Inguinal hernias: modern principles of classification. Kharkiv Surgical School, (4), 117-122. https://doi.org/10.37699/2308-7005.4.2024.19
Tigora, A., Radu, P. A., Garofil, D. N., Bratucu, M. N., Zurzu, M., Paic, V., Ioan, R. G., Surlin, V., Margaritescu, D., Badoiu, S. C., Popa, F., Strambu, V., & Ramboiu, S. (2025). Modern Perspectives on Inguinal Hernia Repair: A Narrative Review on Surgical Techniques, Mesh Selection and Fixation Strategies. Journal of Clinical Medicine, 14(14), 4875. https://doi.org/10.3390/jcm14144875
Messias, B. A., Nicastro, R. G., Mocchetti, E. R., Waisberg, J., Roll, S., & Junior, M. A. F. R. (2024). Lichtenstein technique for inguinal hernia repair: ten recommendations to optimize surgical outcomes. Hernia : the journal of hernias and abdominal wall surgery, 28(4), 1467-1476. https://doi.org/10.1007/s10029-024-03094-w
Shakil, A., Aparicio, K., Barta, E., & Munez, K. (2020). Inguinal Hernias: Diagnosis and Management. American family physician, 102(8), 487-492. https://pubmed.ncbi.nlm.nih.gov/33064426/
Gonchar, M., Shkvarkovskyi, I., & Moskaliuk, O. (2024). Etiopathogenesis of oblique inguinal hernia, new concept of its surgical treatment, postoperative complications and their correction. The Ukrainian Journal of Clinical Surgery, 91(4), 41-46. https://doi.org/10.26779/2786-832X.2024.4.41
Matolinets, N., Ushnevych, Z., & Khomyak, V. (2022). Current approaches to perioperative management of patients with inguinal hernias (Literature review). Pain, anaesthesia & intensive care, (1(98), 55-60. https://doi.org/10.25284/2519-2078.1(98).2022.256105
García-García, C., Carrascal-Morillo, M. T., Castell Gómez, J. T., Bernal Guerrero, C., & García Prada, J. C. (2022). An approach to evaluating and benchmarking the mechanical behavior of a surgical mesh prototype designed for the repair of abdominal wall defects. Journal of the mechanical behavior of biomedical materials, 125, 104909. https://doi.org/10.1016/j.jmbbm.2021.104909
Xiao, Y., Zhou, Z., Yan, L., & Tong, C. (2024). Anatomical observations on 30 cadavers: new insights into the relationship between the posterior wall of the inguinal canal and the cremaster. BMC surgery, 24(1), 231. https://doi.org/10.1186/s12893-024-02511-2
Karrech, A., Ahmad, H., & Hamdorf, J. M. (2023). Biomechanical stability of hernia-damaged abdominal walls. Scientific Reports, 13(1), 4936. Article 4936. https://doi.org/10.1038/s41598-023-31674-w
Prasanna, S., Sekaran, P. G., Sivakumar, A., & Govindan, V. K. (2023). Role of Collagen in the Etiology of Inguinal Hernia Patients: A Case-Control Study. Cureus, 15(8), e43479. https://doi.org/10.7759/cureus.43479
2022 Scientific Session of the Society of American Gastrointestinal and Endoscopic Surgeons (SAGES), Denver, Colorado, 16-19 March 2022: Posters. (2022). Surgical Endoscopy, 36(Suppl 1), 70-218. https://doi.org/10.1007/s00464-022-09220-y
Spadoni, S., Todros, S., & Pavan, P. G. (2024). Numerical modeling of the abdominal wall biomechanics and experimental analysis for model validation. Frontiers in bioengineering and biotechnology, 12, 1472509. https://doi.org/10.3389/fbioe.2024.1472509
Joppin, V., Jourdan, A., Bendahan, D., Soucasse, A., Guye, M., Masson, C., & Bège, T. (2024). Towards a better understanding of abdominal wall biomechanics: In vivo relationship between dynamic intra-abdominal pressure and magnetic resonance imaging measurements. Clinical Biomechanics, 121, 106396. https://doi.org/10.1016/j.clinbiomech.2024.106396
Pillet, B. (2022). Mechanical characterization of abdominal walls repaired by the application of a reinforcing mesh (Doctoral dissertation, Mines Saint-Étienne; Université Jean Monnet). HAL. https://hal.science/tel-04338616v1
Messias, B. A., Nicastro, R. G., Mocchetti, E. R., Waisberg, J., Roll, S., & Junior, M. A. F. R. (2024). Lichtenstein technique for inguinal hernia repair: ten recommendations to optimize surgical outcomes. Hernia : the journal of hernias and abdominal wall surgery, 28(4), 1467-1476. https://doi.org/10.1007/s10029-024-03094-w
Ця робота ліцензується відповідно до Creative Commons Attribution-NonCommercial 4.0 International License.