Ключові слова
архітектоніка носа
глотка
верхні дихальні шляхи
м’яке піднебіння
носова порожнина
Як цитувати
Анотація
Вступ. Обструктивне апное сну (СОАС) є поширеним розладом дихання під час сну, що характеризується повторюваним колапсом верхніх дихальних шляхів, фрагментацією сну, нічними пробудженнями та десатурацією кисню. Захворювання асоціюється з підвищеним ризиком серцево-судинних подій, метаболічних порушень, нейрокогнітивного дефіциту та зниження якості життя.
Мета. Систематизувати сучасні дані про внесок змін архітектоніки порожнини носа та глотки в патогенез СОАС, а також виокремити клінічне значення цих анатомічних змін для діагностики, прогнозу та вибору тактики лікування.
Матеріали та методи. Проведено огляд літератури в базах PubMed, Scopus та Google Scholar за останні 10 років (переважно 2015–2025 рр.). Відібрано публікації про дорослих пацієнтів (> 18 років) з ключовими термінами: «obstructive sleep apnea», «nasal anatomy», «pharyngeal collapsibility», «Pcrit», «upper airway obstruction».
Результати. Ізольована назальна хірургія знижує ІАГ на 4–12 подій/год, покращує толерантність до CPAP. У глотці ключовими є подовження м’якого піднебіння (>15 мм у 55–70 %), макроглосія, ретрогнатія та парафарингеальний жир (особливо при ІМТ >30 кг/м²). За DISE — концентричний колапс (45–60 %), передньо-задній (30–40 %), латеральний (20–35 %); мультилевельна обструкція — 83 %. Pcrit у хворих на СОАС > –2 см вод. ст. (часто від +0,3 до +2,5), у контролі – від–5 до –10 см вод. ст. Комбінована хірургія знижує ІАГ на 15–25 подій/год у селектованих пацієнтів.
Висновки. Колапс, зумовлений анатомією носа та глотки, є ключовою, але не єдиною причиною СОАС, синергічно взаємодіючи з неанатомічними фенотипами (модель PALM). Обов’язкова оцінка (риноскопія, риноманометрія, DISE) дозволяє персоналізувати діагностику та лікування. Корекція анатомії порожнини носа покращує суб’єктивні показники та відповідь на CPAP-терапію. Зміни архітектоніки верхніх дихальних шляхів виступають як модифікатори тяжкості захворювання і визначають ефективність як хірургічних, так і консервативних підходів до терапії. Перспективи персоналізованої медицини пов’язані з інтеграцією даних про архітектоніку носа та глотки з фенотипуванням неанатомічних факторів, що дозволить оптимізувати вибір лікування, зменшити кардіометаболічні ризики та суттєво покращити якість життя пацієнтів із СОАС.
Посилання
Achmad, H., Inayah, N. H. H., & Ramadhany, Y. (2020). A systematic review of oral myofunctional therapy for future treatment in obstructive sleep apnea (OSA). Systematic Reviews in Pharmacy, 11(4), 522–528.
Mohammadieh, A., Sutherland, K., & Cistulli, P. A. (2017). Sleep disordered breathing: Management update. Internal Medicine Journal, 47(11), 1241–1247. https://doi.org/10.1111/imj.13606
Kapur, V. K., Auckley, D. H., Chowdhuri, S., Kuhlmann, D. C., Mehra, R., Ramar, K., & Harrod, C. G. (2017). Clinical practice guideline for diagnostic testing for adult obstructive sleep apnea: An American Academy of Sleep Medicine clinical practice guideline. Journal of Clinical Sleep Medicine, 13(3), 479–504. https://doi.org/10.5664/jcsm.6506
Henning, R. J., & Anderson, W. M. (2025). Sleep apnea is a common and dangerous cardiovascular risk factor. Current Problems in Cardiology, 50(1), Article 102838. https://doi.org/10.1016/j.cpcardiol.2024.102838
Fudim, M., Shahid, I., Emani, S., Klein, L., Dupuy-McCauley, K. L., Zieroth, S., & Mentz, R. J. (2022). Evaluation and treatment of central sleep apnea in patients with heart failure. Current Problems in Cardiology, 47(12), Article 101364. https://doi.org/10.1016/j.cpcardiol.2022.101364
Veena, K. M., Sharuff, A. M. M., Shenoy, P., Chatra, L., Prabhu, R. V., & Shetty, P. (2025). Relationship between nasal septum deviation and size of inferior turbinate in obstructive sleep apnea: A systematic review. Journal of Indian Academy of Oral Medicine and Radiology, 37(2), 149–155. https://doi.org/10.4103/jiaomr.jiaomr_16_25
Alghamdi, F. S., Albogami, D., Alsurayhi, A. S., Alshibely, A. Y., Alkaabi, T. H., Alqurashi, L. M., Alahdal, A. A., Saber, A. A., & Almansouri, O. S. (2022). Nasal septal deviation: A comprehensive narrative review. Cureus, 14(11), Article e31317. https://doi.org/10.7759/cureus.31317
Cao, Y., Wu, S., Zhang, L., Yang, Y., Cao, S., & Li, N. (2018). Association of allergic rhinitis with obstructive sleep apnea: A meta-analysis. Medicine, 97(51), Article e13783. https://doi.org/10.1097/MD.0000000000013783
Lunardi, G., Giombi, F., Pace, G. M., Cerasuolo, M., Spriano, G., & Malvezzi, L. (2025). Measuring nasal airway resistance to personalize surgery for nasal obstruction in OSA patients. Journal of Personalized Medicine, 15(12), 608. https://doi.org/10.3390/jpm15120608
Wilhelm, C. P., et al. (2015). The nose, upper airway, and obstructive sleep apnea. Annals of Allergy, Asthma & Immunology, 115(2), 96–102. https://doi.org/10.1016/j.anai.2015.06.004
Schoustra, E., van Maanen, P., den Haan, C., Ravesloot, M. J. L., & de Vries, N. (2022). The role of isolated nasal surgery in obstructive sleep apnea therapy - A systematic review. Brain Sciences, 12(11), Article 1446. https://doi.org/10.3390/brainsci12111446
Sher, A. E., Schechtman, K. B., & Piccirillo, J. F. (1996). The efficacy of surgical modifications of the upper airway in adults with obstructive sleep apnea syndrome. Sleep, 19(2), 156–177. https://doi.org/10.1093/sleep/19.2.156
Mehra, R., Auckley, D., Johnson, K., et al. (2025). Evaluation and management of obstructive sleep apnea in adults hospitalized for medical care: An American Academy of Sleep Medicine clinical practice guideline. Journal of Clinical Sleep Medicine, 21(12), 2193–2203. https://doi.org/10.5664/jcsm.11864
Shigeta, Y., Ogawa, T., Tomoko, I., Clark, G. T., & Enciso, R. (2010). Soft palate length and upper airway relationship in OSA and non-OSA subjects. Sleep & Breathing, 14(4), 353–358. https://doi.org/10.1007/s11325-009-0318-7
De Vito, A., Olszewska, E., Kotecha, B., Thuler, E., Casale, M., Cammaroto, G., Vicini, C., & Vanderveken, O. M. (2023). A critical analysis of pharyngeal patterns of collapse in obstructive sleep apnea: Beyond the endoscopic classification systems. Journal of Clinical Medicine, 13(1), Article 165. https://doi.org/10.3390/jcm13010165
Kazemeini, E., Van de Perck, E., Dieltjens, M., Willemen, M., Verbraecken, J., Op de Beeck, S., & Vanderveken, O. M. (2022). Critical to know Pcrit: A review on pharyngeal critical closing pressure in obstructive sleep apnea. Frontiers in Neurology, 13, Article 775709. https://doi.org/10.3389/fneur.2022.775709
Drager, L. F., Assis, M., Bacelar, A. F. R., Poyares, D. L. R., Conway, S. G., Pires, G. N., de Azevedo, A. P., Carissimi, A., Eckeli, A. L., Pentagna, Á., Almeida, C. M. O., Franco, C. M. R., Sobreira, E. S. T., Stelzer, F. G., Mendes, G. M., Minhoto, G. R., Linares, I. M. P., Sousa, K. M. M., Gitaí, L. L. G., Sukys-Claudino, L., … Martinez, S. C. G. (2023). 2023 guidelines on the diagnosis and treatment of insomnia in adults - Brazilian Sleep Association. Sleep Science, 16(Suppl. 2), 507–549. https://doi.org/10.1055/s-0043-1776281
Ebrahim, M. A. K., AlSanea, O., & Al-Terki, A. E. (2018). Combined surgical approach for obstructive sleep apnea patient. Case Reports in Otolaryngology, 2018, Article 4798024. https://doi.org/10.1155/2018/4798024
Lv, R., Liu, X., Zhang, Y., et al. (2023). Pathophysiological mechanisms and therapeutic approaches in obstructive sleep apnea syndrome. Signal Transduction and Targeted Therapy, 8, Article 218. https://doi.org/10.1038/s41392-023-01496-3
Eckert, D. J., White, D. P., Jordan, A. S., Malhotra, A., & Wellman, A. (2013). Defining phenotypic causes of obstructive sleep apnea. Identification of novel therapeutic targets. American Journal of Respiratory and Critical Care Medicine, 188(8), 996–1004. https://doi.org/10.1164/rccm.201303-0448OC
Eckert, D. J. (2018). Phenotypic approaches to obstructive sleep apnoea – New pathways for targeted therapy. Sleep Medicine Reviews, 37, 45–59. https://doi.org/10.1016/j.smrv.2016.12.003
Hartfield, P. J., Janczy, J., Sharma, A., Newsome, H. A., Sparapani, R. A., Rhee, J. S., Woodson, B. T., & Garcia, G. J. M. (2023). Anatomical determinants of upper airway collapsibility in obstructive sleep apnea: A systematic review and meta-analysis. Sleep Medicine Reviews, 68, Article 101741. https://doi.org/10.1016/j.smrv.2022.101741
Wei, Z., Zhao, T., Li, Y., Ngan, P., Wang, Z., Hua, F., & He, H. (2025). The dentofacial and upper airway morphology of adults with obstructive sleep apnea: A systematic review and meta-analysis. Sleep Medicine Reviews, 80, Article 102065. https://doi.org/10.1016/j.smrv.2025.102065
Ця робота ліцензується відповідно до Creative Commons Attribution-NonCommercial 4.0 International License.