Ключові слова
соматизація
якість життя
психічна травма
афективна дисрегуляція
первинна медична допомога
Як цитувати
Анотація
Мета. Визначити характер взаємозв’язку між наявністю комплексного посттравматичного стресового розладу (КПТСР) та вираженістю соматичних симптомів в амбулаторній вибірці, а також оцінити внесок окремих кластерів КПТСР у рівень соматизації та якість життя пацієнтів.
Матеріали та методи. Проведено одномоментне (поперечне) анкетне дослідження 200 пацієнтів амбулаторної психіатричної ланки (вік від 18 до 58 років; 75,5 % жінок). Для діагностики ПТСР та КПТСР за критеріями МКХ-11 використано Міжнародний опитувальник травми (ITQ), для оцінки соматизації – опитувальник соматичних симптомів PHQ-15, для оцінки суб’єктивної якості життя – шкалу Чабана (CQLS). Застосовано непараметричні методи статистичного аналізу (критерії Манна-Уїтні, Краскела-Уолліса, рангову кореляцію Спірмена), точний тест Фішера-Фрімена-Голтона та множинну лінійну регресію; критичний рівень значущості прийнято рівним 0,05.
Результати. Критеріям КПТСР відповідали 55 осіб (27,5 %), ПТСР - 23 (11,5 %), решта 122 особи склали групу без діагнозу. Рівень соматизації був достовірно вищим у групі КПТСР порівняно з рештою вибірки (15,49 проти 10,61 бала; p < 0,001; величина ефекту r = 0,51). Тяжкий рівень соматизації мали 58,2 % осіб із КПТСР проти 17,4 % при ПТСР та 21,3 % без діагнозу. Виявлено достовірні прямі кореляції PHQ-15 з показниками ITQ (rs = 0,38-0,43; p < 0,001). За результатами регресії, КПТСР був незалежним предиктором соматизації (β = 4,29; p < 0,001), тоді як ізольований ПТСР значущого впливу не чинив (p = 0,609). Якість життя була найнижчою у групі КПТСР і виявилася сильніше пов’язаною з кластером порушень самоорганізації (rs = -0,53), ніж із власне симптомами ПТСР (rs = -0,32).
Висновки. Комплексний ПТСР, на відміну від ізольованого ПТСР, асоційований із суттєво вищим рівнем соматизації та нижчою якістю життя. Провідну роль у цьому зв’язку відіграє кластер порушень самоорганізації, що обґрунтовує доцільність цілеспрямованого скринінгу соматичних симптомів у пацієнтів із комплексною психічною травмою.
Посилання
Altawil, M. A. S., El-Asam, A., & Khadaroo, A. (2023). The impact of chronic military trauma on the diagnosis of PTSD from 2006 to 2021: A longitudinal study in Palestine. Current Middle East Psychiatry, 30, 14. https://doi.org/10.1186/s43045-023-00286-5
World Health Organization. (2018). ICD-11: International Classification of Diseases (11th ed.). WHO.
Huynh, P. A., Kindred, R., Perrins, K., de Boer, K., Miles, S., Bates, G., & Nedeljkovic, M. (2025). Prevalence of complex post-traumatic stress disorder (CPTSD): A systematic review and meta-analysis. Psychiatry Research, 351, 116586. https://doi.org/10.1016/j.psychres.2025.116586
Guzman Torres, E., & Krause-Utz, A. (2023). Complex PTSD comorbidity with depression, anxiety, psychosomatic and personality disorders. Borderline Personality Disorder and Emotion Dysregulation, 10(1), 1. https://doi.org/10.1186/s40479-022-00208-7
Pacella, M. L., Hruska, B., & Delahanty, D. L. (2013). The physical health consequences of PTSD and PTSD symptoms: A meta-analytic review. Journal of Anxiety Disorders, 27(1), 33–46. https://doi.org/10.1016/j.janxdis.2012.08.004
Glaus, J., Moser, D. A., Rusconi Serpa, S., Jouabli, S., Turri, F., Plessen, K. J., & Schechter, D. S. (2022). Families with violence exposure and the intergenerational transmission of somatization. Frontiers in Psychiatry, 13, 820652. https://doi.org/10.3389/fpsyt.2022.820652
Speer, K. E., Dunlop, B. W., Wong, A., Aiello, A. E., & Koenen, K. C. (2024). Post-traumatic stress disorder associated hypothalamic-pituitary-adrenal axis dysregulation and physical illness. Brain, Behavior, & Immunity – Health, 41, 100849. https://doi.org/10.1016/j.bbih.2024.100849
Schumacher, S., Niemeyer, H., Engel, S., Cwik, J. C., Laufer, A., Klusmann, H., & Knaevelsrud, C. (2023). Acute stress responses of autonomous nervous system, HPA axis, and inflammatory system in posttraumatic stress disorder. Translational Psychiatry, 13, 51. https://doi.org/10.1038/s41398-023-02331-7
van der Kolk, B. A. (1994). The body keeps the score: Memory and the evolving psychobiology of posttraumatic stress. Harvard Review of Psychiatry, 1(5), 253–265. https://doi.org/10.3109/10673229409017088
Nijenhuis, E. R. S., & Van der Hart, O. (2004). Somatoform dissociation: Phenomena, measurement, and theoretical issues. Norton.
Williamson, M. L. C., Stickley, M. M., Armstrong, T. W., Jutras, M., & Cole, J. (2021). High prevalence of somatisation in ICD-11 complex PTSD: A cross-sectional cohort study. Journal of Psychosomatic Research, 148, 110550. https://doi.org/10.1016/j.jpsychores.2021.110550
Lay, C. M., Yuan, G. F., Wang, E. K. S., Şar, V., Lam, S. K. K., Reyes, M. E. S., … Fung, H. W. (2025). Somatic symptom burden, PTSD, and dissociation: Cross-sectional findings from 995 international female mental health service users. Journal of Psychosomatic Research, 195, 112181. https://doi.org/10.1016/j.jpsychores.2025.112181
World Health Organization Regional Office for Europe. (2022). Ukraine: Mental health situation analysis. World Health Organization Regional Office for Europe. https://iris.who.int/handle/10665/353382
National Institute for Health and Care Excellence. (2018). Post-traumatic stress disorder (NICE Guideline No. NG116). National Institute for Health and Care Excellence. https://www.nice.org.uk/guidance/ng116
Williams, T., Phillips, N. J., Stein, D. J., & Ipser, J. C. (2023). Post-traumatic stress disorder: Evaluation and treatment. American Family Physician, 107(3), 273–281. https://www.aafp.org/pubs/afp/issues/2023/0300/post-traumatic-stress-disorder.html
Cloitre, M., Shevlin, M., Brewin, C. R., Bisson, J. I., Roberts, N. P., Maercker, A., … Hyland, P. (2018). The International Trauma Questionnaire: Development of a self-report measure of ICD-11 PTSD and complex PTSD. Acta Psychiatrica Scandinavica, 138(6), 536–546. https://doi.org/10.1111/acps.12956
Kroenke, K., Spitzer, R. L., & Williams, J. B. (2002). The PHQ-15: Validity of a new measure for evaluating the severity of somatic symptoms. Psychosomatic Medicine, 64(2), 258–266. https://doi.org/10.1097/00006842-200203000-00008
Chaban, O., Khaustova, O., Bezsheyko, V., & Moskalenko, O. (2017). Validation of the Quality of Life Assessment Scale. Ukrainian Bulletin of Psychoneurology, 25(1), 159–160. https://nbuv.gov.ua/UJRN/Uvp_2017_25_1_179
Sherin, J. E., & Nemeroff, C. B. (2011). Post-traumatic stress disorder: The neurobiological impact of psychological trauma. Dialogues in Clinical Neuroscience, 13(3), 263–278.
Barsky, A. J., & Wyshak, G. (1990). Hypochondriasis and somatosensory amplification. British Journal of Psychiatry, 157, 404–409. https://doi.org/10.1192/bjp.157.3.404
Ця робота ліцензується відповідно до Creative Commons Attribution-NonCommercial 4.0 International License.