ОСОБЛИВОСТІ РОЗРОБКИ ПЕДАГОГІЧНОГО МАНУСКРИПТУ КУРСУ «ОКИСНИКИ В ФАРМАЦІЇ: ВІД ХІМІЧНОГО АНАЛІЗУ ДО КЛІНІЧНОГО ЗАСТОСУВАННЯ» ДЛЯ МАЙБУТНІХ ФАРМАЦЕВТІВ ТА БІОТЕХНОЛОГІВ У МЕЖАХ ПРОЄКТУ ERASMUS+ UKRAINEDIGITRANS

Анотація

Вступ. Для вирішення проблеми дефіциту матеріалів, що інтегрують хімічну теорію, клінічну практику та цифрові інструменти, це дослідження вивчає розробку манускрипту для курсу «Окисники в фармації» та його потенціал щодо підвищення компетентностей студентів спеціальностей фармації та біотехнології за допомогою ШІ та симуляційних технологій.

Мета. Дослідити організаційні, методологічні та цифрові особливості розробки цього навчального манускрипту та оцінити його вплив на формування професійних компетентностей, аналітичних навичок і клінічного мислення.

Матеріали та методи. Манускрипт розроблено на основі систематичного аналізу наукової літератури (2020–2026 рр.), узгодження з вимогами Державної Фармакопеї України (ДФУ) та перегляду чинних навчальних програм з фармації. Модульна, компетентнісно-орієнтована структура містить 5 чітких результатів навчання, що відповідають рівням таксономії Блума. Курс (обсягом 1 кредит ЄКТС, 30 годин, гібридний формат) розрахований на студентів 2-го та 3-го курсів бакалаврату/магістратури, які навчаються за спеціальностями «Фармація, промислова фармація» та «Біотехнології та біоінженерія». Цифрові інструменти були інтегровані в архітектуру курсу, а збір зворотного зв'язку здійснювався за допомогою опитувань та LMS. Обробка даних включає дескриптивний аналіз відповідності змісту.

Результати. Розроблений манускрипт інтегрує фізико-хімічні властивості та механізми дії окисників (пероксиди, галогени, солі марганцю), методи оксидиметричного аналізу (перманганатометрія, йодометрія, цериметрія), аналіз фармацевтичної сумісності та клінічні аспекти. Особливий акцент зроблено на цифрових симуляціях і віртуальних лабораторіях для безпечного навчання титруванню, штучному інтелекті (ШІ) для прогностичного моделювання несумісностей і розробці самими студентами навчальних продуктів, таких як «Цифрові кейси з вивчення окисників» (Digital Oxidizer Case Studies). Архітектура курсу охоплює теоретичні модулі, кейс-методи та фінальний капстоун-проєкт (який становить 70% від підсумкової оцінки). Для підтримки практико-орієнтованого навчання використовуються такі платформи, як Canva, Padlet, Moodle, генеративний ШІ та симулятори титрування.

Висновки. Сучасний навчальний манускрипт ефективно модернізує фармацевтичну освіту, забезпечуючи плавний перехід від базового хімічного аналізу до клінічної та фармацевтичної практики. Інтеграція гібридного формату навчання, симуляційних технологій та штучного інтелекту (ШІ) сприяє розвитку критичного мислення, професійної етики, хімічної безпеки, а також готовності до виконання завдань з контролю якості ліків та виготовлення екстемпоральних лікарських форм. Рекомендовано постійне вдосконалення навчальної програми на основі даних про успішність студентів та з урахуванням поточного технологічного прогресу.