Ключові слова
посттравматичний стресовий розлад
медична освіта
травмо-інформована допомога
вторинний травматичний стрес
професійна готовність
Як цитувати
Анотація
Вступ. Зростання поширеності посттравматичного стресового розладу (ПТСР) в умовах збройних конфліктів та масових надзвичайних ситуацій ставить нові вимоги перед системою охорони здоров'я та підготовкою медичних фахівців. Серед компетентностей, необхідних для ефективної клінічної роботи з пацієнтами, які пережили травму, особливе місце посідає емоційний інтелект (ЕІ) попри його недостатню інтеграцію до сучасних програм медичної освіти.
Мета. Дослідити роль ЕІ у професійній підготовці медичних фахівців до клінічної роботи з пацієнтами із діагнозом ПТСР та розробити науково обґрунтовані рекомендації щодо інтеграції ЕІ-орієнтованого навчання до навчальних програм медичної освіти.
Матеріали та методи. Змішане дослідження за участю 124 медичних працівників клінічних установ і закладів вищої медичної освіти України. Для оцінки рівня ЕІ використовувався опитувальник SSEIT, для оцінки готовності до роботи з ПТСР – авторська шкала професійної готовності (PRS-PTSD), для оцінки вигорання та вторинного травматичного стресу – шкала ProQOL-5. Кількісні дані оброблялися за допомогою IBM SPSS Statistics v.26.0; якісні дані аналізувалися методом рефлексивного тематичного аналізу. Підгрупа з 42 учасників пройшла чотиритижневу програму розвитку ЕІ.
Результати. Виявлено статистично значущі позитивні кореляції між показниками SSEIT і всіма трьома субшкалами PRS-PTSD (р < 0,05). Учасники з вищим рівнем ЕІ демонстрували вищий рівень задоволення від роботи та нижчий рівень вторинного травматичного стресу. Після навчальної програми спостерігалося значне покращення показників ЕІ та професійної готовності.
Висновки. ЕІ є такою, що піддається розвитку, і вимірюваною професійною компетентністю, безпосередньо пов’язаною з готовністю до роботи з ПТСР. Рекомендовано систематичну інтеграцію розвитку ЕІ до навчальних програм додипломної та післядипломної медичної освіти шляхом мультимодального, поздовжнього підходу.
Посилання
American Psychiatric Association. (2022). Diagnostic and statistical manual of mental disorders (5th ed., text rev.). American Psychiatric Publishing.
Hojat, M., Vergare, M., Isenberg, G., Cohen, M., & Spandorfer, J. (2015). Underlying construct of empathy, optimism, and burnout in medical students. International Journal of Medical Education, 6, 12-16. https://doi.org/10.5116/ijme.54c3.60c6
Salovey, P., & Mayer, J. D. (1990). Emotional intelligence. Imagination, Cognition and Personality, 9(3), 185-211. https://doi.org/10.2190/DUGG-P24E-52WK-6CDG
Goleman, D. (1995). Emotional intelligence: Why it can matter more than IQ. Bantam Books.
Bar-On, R. (1997). The Emotional Intelligence Inventory (EQ-i): A test of emotional intelligence. Multi-Health Systems.
Maity, S., De Filippis, S. M., Aldanese, A., McCulloch, M. A., Sandor, A. P., Perez Cajigas, J. E., & Nauhria, S. (2025). Enhancing emotional intelligence in medical education: A systematic review of interventions. Frontiers in Medicine, 12, 1587090. https://doi.org/10.3389/fmed.2025.1587090
Brown, T., Berman, S., McDaniel, K., Radford, C., Mehta, P., Potter, J., & Sciolla, A. F. (2021). Trauma-informed medical education (TIME): Advancing curricular content and educational context. Academic Medicine, 96(5), 661-667. https://doi.org/10.1097/ACM.0000000000003587
Lymar, L., Kuchyn, I., Bielka, K., & Puljak, L. (2025). Academic misconduct and artificial intelligence use by medical students, interns and PhD students in Ukraine: a cross-sectional study. BMC Medical Education, 25(1), 1496. https://doi.org/10.1186/s12909-025-08100-y
Greenwald, A., Kelly, A., & Thomas, L. (2023). Trauma-informed care in the emergency department: Concepts and recommendations for integrating practices into emergency medicine. Medical Education Online, 28(1), 2178366. https://doi.org/10.1080/10872981.2023.2178366
Zeidner, M., Hadar, D., Matthews, G., & Roberts, R. D. (2013). Personal factors related to compassion fatigue in health professionals. Anxiety, Stress, & Coping, 26(6), 595-609. https://doi.org/10.1080/10615806.2013.773462
Schutte, N. S., Malouff, J. M., Hall, L. E., Haggerty, D. J., Cooper, J. T., Golden, C. J., & Dornheim, L. (1998). Development and validation of a measure of emotional intelligence. Personality and Individual Differences, 25(2), 167-177. https://doi.org/10.1016/S0191-8869(98)00001-4
Stamm, B. H. (2010). The concise ProQOL manual (2nd ed.). ProQOL.org.
Braun, V., & Clarke, V. (2006). Using thematic analysis in psychology. Qualitative Research in Psychology, 3(2), 77-101. https://doi.org/10.1191/1478088706qp063oa
Weng, H. C., Hung, C. M., Liu, Y. T., Cheng, Y. J., Yen, C. Y., Chang, C. C., & Huang, C. K. (2011). Associations between emotional intelligence and doctor burnout, job satisfaction and patient satisfaction. Medical Education, 45(8), 835-842. https://doi.org/10.1111/j.1365-2923.2011.03985.x
Mayer, J. D., Salovey, P., & Caruso, D. R. (2004). Emotional intelligence: Theory, findings, and implications. Psychological Inquiry, 15(3), 197-215. https://doi.org/10.1207/s15327965pli1503_02
Krasner, M. S., Epstein, R. M., Beckman, H., Suchman, A. L., Chapman, B., Mooney, C. J., & Quill, T. E. (2009). Association of an educational program in mindful communication with burnout, empathy, and attitudes among primary care physicians. JAMA, 302(12), 1284-1293. https://doi.org/10.1001/jama.2009.1384
Shapiro, J., Rucker, L., Boker, J., & Lie, D. (2006). Point-of-view writing: A method for increasing medical students’ empathy, identification and expression of emotion, and insight. Education for Health, 19(1), 96-105. https://doi.org/10.1080/13576280500534341
Ця робота ліцензується відповідно до Creative Commons Attribution-NonCommercial 4.0 International License.