Ключові слова
цифрова медицина
штучний інтелект
автономія пацієнта
людська гідність
інтегральність
справедливість
алгоритмічна дискримінація
ethics by design
Як цитувати
Анотація
Вступ. Технологічні трансформації в охороні здоров'я – цифровізація, системи штучного інтелекту (ШІ), телемедицина, генетичне редагування – відкривають нові клінічні можливості та водночас формують простір новітніх біоетичних ризиків. Питання про те, де проходить межа між технологічною доцільністю та людськими правами, залишається відкритим у світовому дискурсі.
Мета. Проаналізувати вплив сучасних технологічних трансформацій на дотримання фундаментальних принципів автономії, людської гідності, інтегральності та справедливості в клінічній медицині; обґрунтувати необхідність впровадження людиноцентричної моделі та підходу ethics by design у процесі розробки та імплементації медичних інновацій.
Матеріали та методи. Виконано наративний огляд: проведено всебічний пошук у міжнародних наукометричних базах даних Scopus, PubMed, Web of Science за ключовими термінами за період 2014-2024 рр. До аналізу було додатково залучено чинні нормативні та декларативні документи ВООЗ, ЮНЕСКО, Ради Європи та Європейської Комісії. Використано методи системного, біоетичного, компаративного, деконструктивного аналізу та порівняльно-правового аналізу.
Результати. Встановлено, що феномен алгоритмічного патерналізму та непрозорість систем ШІ («чорні скриньки») формалізують процедуру отримання інформованої згоди, підриваючи автономію пацієнта. Деперсоналізація через «датафікацію» особи й редукцію людини до цифрового профілю або датасету створює прямі загрози людській гідності, перетворюючи клінічні дані на комерційні активи. Генетичні (CRISPR-Cas9) та нейротехнології актуалізують принцип інтегральності – особливо в контексті розмивання меж між терапією та антропологічним покращенням (human enhancement). Цифровий розрив та структурна алгоритмічна упередженість (algorithmic bias) підривають принцип справедливості, обмежуючи доступ до високотехнологічної допомоги вразливим групам.
Висновки. Подальший розвиток клінічної медицини потребує обов'язкової імплементації концепції ethics by design - інтеграції біоетичних принципів у весь девелоперський та технологічний цикл інновацій. Це має супроводжуватися жорсткими правовими механізмами забезпечення прозорості алгоритмів, збереженням принципу людського контролю (human-in-the-loop) та адаптацією національного законодавства до міжнародних етичних стандартів.
Посилання
World Health Organization. (2021). Ethics and governance of artificial intelligence for health. WHO.
European Commission. (2019). Ethics Guidelines for Trustworthy AI.
UNESCO. (2021). Recommendation on the Ethics of Artificial Intelligence. UNESCO.
Beauchamp, T. L., & Childress, J. F. (2019). Principles of Biomedical Ethics (8th ed.). Oxford University Press.
Vayena, E., Haeusermann, T., Adjekum, A., & Blasimme, A. (2018). Digital health: meeting the ethical and policy challenges. Swiss Medical Weekly, 148, w14571. https://doi.org/10.4414/smw.2018.14571
Morley, J., Machado, C. C. V., Burr, C., Cowls, J., Joshi, I., Taddeo, M., & Floridi, L. (2020). The ethics of AI in health care: a mapping review. Social Science & Medicine, 260, 113172. https://doi.org/10.1016/j.socscimed.2020.113172
Topol, E. J. (2019). High-performance medicine: the convergence of human and artificial intelligence. Nature Medicine, 25(1), 44–56. https://doi.org/10.1038/s41591-018-0300-7
Keesara, S., Jonas, A., & Schulman, K. (2020). Covid-19 and health care's digital revolution. New England Journal of Medicine, 382, e82. https://doi.org/10.1056/NEJMp2005835
Shore, J. H., Schneck, C. D., & Mishkind, M. C. (2020). Telepsychiatry and the therapeutic alliance. Current Psychiatry Reports, 22(11), 63. https://doi.org/10.1007/s11920-020-01171-8
World Medical Association. (2024). WMA Statement on the Ethics of Telemedicine.
Mittelstadt, B. D., & Floridi, L. (2016). The ethics of big data: current and foreseeable issues in biomedical contexts. Science and Engineering Ethics, 22(2), 303–341. https://doi.org/10.1007/s11948-015-9652-2
Sharon, T. (2017). Self-tracking for health and the quantified self. Philosophy & Technology, 30(1), 93–121. https://doi.org/10.1007/s13347-016-0215-5
Hololobova, K. O., Pletenetska, A. O., Halich, Viktoriya-Svitlana M., Demchenko, I. S., Kuzmenko Liudmyla A. (2026). Legal and bioethical aspects of euthanasia: A comparative analysis of international practice and the Ukrainian experience Polski Merkuriusz Lekarski, 54(3), 286-292 doi: 10.36740/Merkur202603107
Meske, C., Amojo, I., Poncette, A. S., & Balzer, F. (2022). The potential role of digital nudging in healthcare. Frontiers in Public Health, 10, 810589. https://doi.org/10.3389/fpubh.2022.810589
Ploug, T., & Holm, S. (2015). The challenge of informed consent in personalized medicine. Personalized Medicine, 12(2), 105–112. https://doi.org/10.2217/pme.14.66
London, A. J. (2019). Artificial intelligence and black-box medical decisions: accuracy versus explainability. Hastings Center Report, 49(1), 15–21. https://doi.org/10.1002/hast.973
Nebeker, C., Bartlett Ellis, R. J., & Torous, J. (2020). Development of a decision-making checklist tool to support technology selection in digital health research. Translational Behavioral Medicine, 10(4), 1004–1015. https://doi.org/10.1093/tbm/ibz074
Andorno, R. (2009). Human dignity and human rights as a common ground for a global bioethics. Journal of Medicine and Philosophy, 34(3), 223–240. https://doi.org/10.1093/jmp/jhp023
United Nations. (1948). Universal Declaration of Human Rights.
Council of Europe. (1997). Convention on Human Rights and Biomedicine (Oviedo Convention).
UNESCO. (2005). Universal Declaration on Bioethics and Human Rights.
Ruckenstein, M., & Schüll, N. D. (2017). The datafication of health. Annual Review of Anthropology, 46, 261–278. https://doi.org/10.1146/annurev-anthro-102116-041244
Zuboff, S. (2019). The Age of Surveillance Capitalism. Public Affairs.
Vayena, E., & Blasimme, A. (2017). Biomedical big data: new models of control over access, use and governance. Journal of Bioethical Inquiry, 14(4), 501–513. https://doi.org/10.1007/s11673-017-9809-6
Wachter, R. M. (2015). The Digital Doctor: Hope, Hype, and Harm at the Dawn of Medicine's Computer Age. McGraw-Hill Education. https://books.google.com/books?id=lMsyCgAAQBAJ
Halpern, J. (2014). From Detached Concern to Empathy: Humanizing Medical Practice. Oxford University Press.
Sgreccia, E. (2012). Manual of Bioethics. National Catholic Bioethics Center.
Doudna, J. A., & Charpentier, E. (2014). The new frontier of genome engineering with CRISPR-Cas9. Science, 346(6213), 1258096. https://doi.org/10.1126/science.1258096
National Academies of Sciences, Engineering, and Medicine. (2017). Human Genome Editing: Science, Ethics, and Governance. National Academies Press. https://doi.org/10.17226/24623.
Cyranoski, D. (2018). CRISPR-baby scientist fails to satisfy critics. Nature, 564(7734), 13–14. https://doi.org/10.1038/d41586-018-07573-9
Clausen, J. (2010). Ethical brain stimulation: neuroethics of deep brain stimulation in research and clinical practice. European Journal of Neuroscience, 32(7), 1152–1162. https://doi.org/10.1111/j.1460-9568.2010.07421.x
Ienca, M., Haselager, P., & Emanuel, E. J. (2018). Brain leaks and consumer neurotechnology. Nature Biotechnology, 36(9), 805–810. https://doi.org/10.1038/nbt.4240
Sandel, M. J. (2007). The Case Against Perfection: Ethics in the Age of Genetic Engineering. Harvard University Press.
Habermas, J. (2003). The Future of Human Nature. Polity Press.
WHO Expert Advisory Committee. (2021). Human Genome Editing: Recommendations. WHO. https://www.who.int/publications/i/item/9789240030381
UNESCO. (2015). Report of the International Bioethics Committee on Updating Its Reflection on the Human Genome and Human Rights. UNESCO. https://unesdoc.unesco.org/ark:/48223/pf0000233258
Nouri, S., Khoong, E. C., Lyles, C. R., & Karliner, L. (2020). Addressing equity in telemedicine for chronic disease management during COVID-19. NEJM Catalyst. https://doi.org/10.1056/CAT.20.0123
Seifert, A., Batsis, J. A., & Smith, A. C. (2020). Telemedicine in long-term care facilities during and beyond COVID-19: challenges caused by the digital divide. Frontiers in Public Health, 8, 601595. https://doi.org/10.3389/fpubh.2020.601595
Obermeyer, Z., Powers, B., Vogeli, C., & Mullainathan, S. (2019). Dissecting racial bias in an algorithm used to manage the health of populations. Science, 366(6464), 447–453. https://doi.org/10.1126/science.aax2342
Mittelstadt, B. D., Allo, P., Taddeo, M., Wachter, S., & Floridi, L. (2016). The ethics of algorithms: mapping the debate. Big Data & Society, 3(2), 1–21. https://doi.org/10.1177/2053951716679679
Ця робота ліцензується відповідно до Creative Commons Attribution-NonCommercial 4.0 International License.