МІЖВІЗИТНА ВАРІАБЕЛЬНІСТЬ АРТЕРІАЛЬНОГО ТИСКУ У СІЛЬСЬКИХ ЧОЛОВІКІВ З АРТЕРІАЛЬНОЮ ГІПЕРТЕНЗІЄЮ: МОЖЛИВОСТІ МОДИФІКУВАННЯ В УМОВАХ РЕАЛЬНОЇ КЛІНІЧНОЇ ПРАКТИКИ
№ 3 (2020), Дослідження
№ 3 (2020)

МІЖВІЗИТНА ВАРІАБЕЛЬНІСТЬ АРТЕРІАЛЬНОГО ТИСКУ У СІЛЬСЬКИХ ЧОЛОВІКІВ З АРТЕРІАЛЬНОЮ ГІПЕРТЕНЗІЄЮ: МОЖЛИВОСТІ МОДИФІКУВАННЯ В УМОВАХ РЕАЛЬНОЇ КЛІНІЧНОЇ ПРАКТИКИ

Дослідження
https://doi.org/10.31612/2616-4868.3(13).2020.08
Опубліковано листопад 16, 2020
Т.І. Німцович
КНП «Хмельницький обласний серцево-судинний центр» Хмельницької обласної ради, м. Хмельницький, Україна
К.О. Міхалєв
Державна наукова установа «Науково-практичний центр профілактичної та клінічної медицини» Державного управління справами, м. Київ, Україна
А.М. Кравченко
Державна наукова установа «Науково-практичний центр профілактичної та клінічної медицини» Державного управління справами, м. Київ, Україна
В.Г. Гур’янов
Національний медичний університет ім. О.О. Богомольця, м. Київ, Україна
Т.Я. Чурсіна
Буковинський державний медичний університет, м. Чернівці, Україна
О.Ю. Міщенюк
Державна наукова установа «Науково-практичний центр профілактичної та клінічної медицини» Державного управління справами, м. Київ, Україна
С.С. Станіславська
Державна наукова установа «Науково-практичний центр профілактичної та клінічної медицини» Державного управління справами, м. Київ, Україна
ARTICLE PDF
SUPPLEMENTARY MATERIALS

Ключові слова

артеріальний тиск, міжвізитна варіабельність, артеріальна гіпертензія.

Як цитувати

Німцович, Т., Міхалєв, К., Кравченко, А., Гур’янов, В., Чурсіна, Т., Міщенюк, О., & Станіславська, С. (2020). МІЖВІЗИТНА ВАРІАБЕЛЬНІСТЬ АРТЕРІАЛЬНОГО ТИСКУ У СІЛЬСЬКИХ ЧОЛОВІКІВ З АРТЕРІАЛЬНОЮ ГІПЕРТЕНЗІЄЮ: МОЖЛИВОСТІ МОДИФІКУВАННЯ В УМОВАХ РЕАЛЬНОЇ КЛІНІЧНОЇ ПРАКТИКИ. Клінічна та профілактична медицина, (3), 62-76. https://doi.org/10.31612/2616-4868.3(13).2020.08
ACM ACS APA ABNT Chicago Harvard IEEE MLA Turabian Vancouver

Завантажити посилання

Endnote/Zotero/Mendeley (RIS) BibTeX

Анотація

Мета: встановити можливості модифікування міжвізитної варіабельності артеріального тиску (МВАТ) у сільських чоловіків з артеріальною гіпертензією (АГ) шляхом застосування антигіпертензивної терапії (АГТ), з урахуванням корекції дисліпідемії та окремих аспектів стилю життя, а також змін прихильності до фармакотерапії (ПФ).

Матеріал і методи. У проспективному дослідженні включили 160 сільських чоловіків з неускладненою есенційною АГ (середній вік 50 ± 6 років). Надлишкова маса тіла була у 73 (45,6 %) пацієнтів. Активно курили 85 (53,1 %) осіб. Вживання алкоголю ≥1 разу на тиждень констатували 77 (48,1 %) чоловіків. МВАТ (систолічного (САТ) і діастолічного артеріального тиску (ДАТ)) оцінювали за показником стандартного відхилення (SD) і коефіцієнтом варіації (КВ). Призначали фіксовану комбінацію периндоприлу й амлодипіну (П/А), з додаванням індапаміду (ІНД) за потреби. Для корекції дисліпідемії призначали аторвастатин (10-40 мг/добу). Оптимальна ПФ (за даними опитувальника MGLS) була у 37 (23,1 %) пацієнтів.

Результати. У динаміці 1-річного спостереження (1РС) досягнення цільових показників САТ/ДАТ (<140/90 мм рт. ст.) відбулось в усіх пацієнтів, а «підсилених» рівнів (<130/80 мм рт. ст.) – у 159 (99,4 %) випадках. Більше ніж 90 % пацієнтів досягнули умовних «порогових» рівнів МВАТ: SD (CАТ) <4,8 мм рт. ст.; КВ (CАТ) <3,9 %; SD (ДАТ) <3,7 мм рт. ст.; КВ (ДАТ) <5,1 %. Для прогнозування зниження SD (САТ) >9,7 мм рт. ст. при 1РС побудували шестифакторну модель логістичної регресії: 1) поліпшення й утримання оптимальної ПФ за MGLS (β = 1,27; р<0,001); 2) зниження індексу маси тіла >1,3 кг/м2 (β = 0,57; p=0,035); 3) модифікування статусу вживання алкоголю (β = 0,72; p=0,007); 4) оптимальна прихильність до терапії аторвастатином у дозі 30-40 мг/добу (β = 1,25; p<0,001); 5) модифікування статусу куріння (β = 0,43; р=0,097); 6) зниження САТ >46,7 мм рт. ст. (β = 0,47; р=0,098). Ймовірність зниження SD (САТ) >9,7 мм рт. ст. при 1РС зростала у міру збільшення суми β-коефіцієнтів факторних ознак.

Висновки. У сільських чоловіків з АГ, при 1РС, застосування АГТ (П/А, з додаванням ІНД за потреби) дозволило суттєво знизити МВАТ у переважній більшості випадків. Установлено адитивний вплив модифікування окремих клінічних факторів, а також досягнення й утримання оптимальної ПФ, на зниження МВАТ (САТ) при 1РС.

https://doi.org/10.31612/2616-4868.3(13).2020.08
ARTICLE PDF
SUPPLEMENTARY MATERIALS

Посилання

Unger, T., Borghi, C., Charchar, F., Khan, N., Poulter, N., & Prabhakaran, D. et al. (2020). 2020 International Society of Hypertension Global Hypertension Practice Guidelines. Hypertension, 75(6), 1334-1357. https://doi.org/10.1161/hypertensionaha.120.15026.

Williams, B., Mancia, G., Spiering, W., Agabiti Rosei, E., Azizi, M., & Burnier, M. et al. (2018). 2018 ESC/ESH Guidelines for the management of arterial hypertension. European Heart Journal, 39(33), 3021-3104. https://doi.org/10.1093/eurheartj/ehy339.

Svishchenko, I., Bagrii, A., Iena, L., Kovalenko, V., Koval, S., & Mellina, I. et al. (2008) Rekomendatsii Ukrainskoi Asotsiatsii kardiolohiv z profilaktyky ta likuvannia arterialnoii hipertenzii [Guidelines of Ukrainian Society of Cardiology on prevention and treatment of arterial hypertension]. Kyiv: PP VMB, 80 [In Ukrainian].

Harrington, R., Califf, R., Balamurugan, A., Brown, N., Benjamin, R., & Braund, W. et al. (2020). Call to Action: Rural Health: A Presidential Advisory From the American Heart Association and American Stroke Association. Circulation, 141(10). doi: 10.1161/cir.0000000000000753.

Parati, G., Ochoa, J., Lombardi, C., & Bilo, G. (2013). Assessment and management of blood-pressure variability. Nature Reviews Cardiology, 10(3), 143-155. https://doi.org/10.1038/nrcardio.2013.1.

Nardin, C., Rattazzi, M., & Pauletto, P. (2019). Blood Pressure Variability and Therapeutic Implications in Hypertension and Cardiovascular Diseases. High Blood Pressure & Cardiovascular Prevention, 26(5), 353-359. https://doi.org/10.1007/s40292-019-00339-z.

Diaz, K., Tanner, R., Falzon, L., Levitan, E., Reynolds, K., Shimbo, D., & Muntner, P. (2014). Visit-to-Visit Variability of Blood Pressure and Cardiovascular Disease and All-Cause Mortality. Hypertension, 64(5), 965-982. doi: 10.1161/hypertensionaha.114.03903.

Webb, A., Fischer, U., Mehta, Z., & Rothwell, P. (2010). Effects of antihypertensive-drug class on interindividual variation in blood pressure and risk of stroke: a systematic review and meta-analysis. The Lancet, 375(9718), 906-915. https://doi.org/10.1016/s0140-6736(10)60235-8.

Webb, A., & Rothwell, P. (2011). Effect of Dose and Combination of Antihypertensives on Interindividual Blood Pressure Variability. Stroke, 42(10), 2860-2865. https://doi.org/10.1161/strokeaha.110.611566.

Rothwell, P., Howard, S., Dolan, E., O'Brien, E., Dobson, J., & Dahlöf, B. et al. (2010). Effects of β blockers and calcium-channel blockers on within-individual variability in blood pressure and risk of stroke. The Lancet Neurology, 9(5), 469-480. https://doi.org/10.1016/s1474-4422(10)70066-1.

Mancia, G., Fagard, R., Narkiewicz, K., Redón, J., Zanchetti, A., & Böhm, M. et al. (2013). 2013 ESH/ESC Guidelines for the management of arterial hypertension. Journal Of Hypertension, 31(7), 1281-1357. https://doi.org/10.1097/01.hjh.0000431740.32696.cc.

Shirley, M., & McCormack, P. (2015). Perindopril/Amlodipine (Prestalia®): A Review in Hypertension. American Journal Of Cardiovascular Drugs, 15(5), 363-370. https://doi.org/10.1007/s40256-015-0144-1.

Mazza, A., Lenti, S., Schiavon, L., Sacco, A. P., Dell’Avvocata, F., Rigatelli, G., & Ramazzina, E. (2017). Fixed-Dose Triple Combination of Antihypertensive Drugs Improves Blood Pressure Control: From Clinical Trials to Clinical Practice. Advances in Therapy, 34(4), 975–985. https://doi.org/10.1007/s12325-017-0511-1.

Catapano, A., Graham, I., De Backer, G., Wiklund, O., Chapman, M., & Drexel, H. et al. (2016). 2016 ESC/EAS Guidelines for the Management of Dyslipidaemias. European Heart Journal, 37(39), 2999-3058. https://doi.org/10.1093/eurheartj/ehw272.

Diaz, K., Muntner, P., Levitan, E., Brown, M., Babbitt, D., & Shimbo, D. (2014). The effects of weight loss and salt reduction on visit-to-visit blood pressure variability. Journal Of Hypertension, 32(4), 840-848. https://doi.org/10.1097/hjh.0000000000000080.

Ishida, T., Miura, S., Fujimi, K., Ueda, T., Ueda, Y., & Matsuda, T. et al. (2016). Visit-to-Visit Variability and Reduction in Blood Pressure After a 3-Month Cardiac Rehabilitation Program in Patients With Cardiovascular Disease. International Heart Journal, 57(5), 607-614. https://doi.org/10.1536/ihj.16-026.

Maseli, A., Aeschbacher, S., Schoen, T., Fischer, A., Jung, M., & Risch, M. et al. (2017). Healthy Lifestyle and Blood Pressure Variability in Young Adults. American Journal Of Hypertension, 30(7), 690-699. https://doi.org/10.1093/ajh/hpx034.

Nimtsovych, T., Kravchenko, A., Mishcheniuk, O., Mikhaliev, К., & Chursina, T. (2020). Mizhvizytna variabelnist arterialnoho tysku u cholovikiv z arterialnoiu hipertenziieiu, shcho prozhyvaiut u silskii mistsevosti: zviazok z fibryliatsiieiu peredserd neklapannoho genezu [Visit-To-Visit Blood Pressure Variability In Rural Males With Arterial Hypertension: Association With Non-Valvular Atrial Fibrillation]. Clinical and Preventive Medicine, 2(12), 90–109. https://doi.org/10.31612/2616-4868.2(12).2020.06. [In Ukrainian].

Pasyechko, N., Radetska, L., Yarema, N., Bob, A., Smatchylo, I., & Homitska, A. (2019). Komplaiens do likuvannia khvorykh z arterialnoiu hipertenziieiu ta ishemichnoiu khvoroboiu sertsia v ambulatornykh umovakh [Compliance for the treatment of patients with arterial hypertension and coronary heart disease in outpatient care]. Achievements of Clinical and Experimental Medicine, (1), 112-116. https://doi.org/10.11603/1811-2471.2019.v0.i1.10059.

Rogoza, A., Agaltsov, M., Sergeeva, M. (2005). Sutochnoe monitorirovanie arterialnogo davleniya: variantyi vrachebnyih zaklyucheniy i kommentarii [24-Hour blood pressure monitoring: medical opinions and comments]. Nizhniy Novgorod: DEKOM, 63 [In Russian].

Mitchenko, O. (2019). Novi rekomendatsii z diahnostyky ta likuvannia dyslipidemii (ESC/EAS, 2019) ta yikh implementatsiia v Ukraini [New guidelines for the management of dyslipidaemias (ESC/EAS, 2019) and their implementation in Ukraine]. Retrieved 12 July 2020, from http://www.athero.org.ua/JQuery-Slider%20UAS/indexpict.html. [In Ukrainian].

Parati, G., Ochoa, J., Lombardi, C., & Bilo, G. (2015). Blood Pressure Variability: Assessment, Predictive Value, and Potential as a Therapeutic Target. Current Hypertension Reports, 17(4). https://doi.org/10.1007/s11906-015-0537-1.

Kollias, A., Stergiou, G., Kyriakoulis, K., Bilo, G., & Parati, G. (2017). Treating Visit-to-Visit Blood Pressure Variability to Improve Prognosis. Hypertension, 70(5), 862-866. https://doi.org/10.1161/hypertensionaha.117.10087.

Gupta, A., Mackay, J., Whitehouse, A., Godec, T., Collier, T., & Pocock, S. et al. (2018). Long-term mortality after blood pressure-lowering and lipid-lowering treatment in patients with hypertension in the Anglo-Scandinavian Cardiac Outcomes Trial (ASCOT) Legacy study: 16-year follow-up results of a randomised factorial trial. The Lancet, 392(10153), 1127-1137. https://doi.org/10.1016/s0140-6736(18)31776-8.

Elliott, W., & Bistrika, E. (2017). Perindopril arginine and amlodipine besylate for hypertension: a safety evaluation. Expert Opinion On Drug Safety, 17(2), 207-216. https://doi.org/10.1080/14740338.2018.1397129.

Newman, C., Preiss, D., Tobert, J., Jacobson, T., Page, R., & Goldstein, L. et al. (2019). Statin Safety and Associated Adverse Events: A Scientific Statement From the American Heart Association. Arteriosclerosis, Thrombosis, And Vascular Biology, 39(2). https://doi.org/10.1161/atv.0000000000000073.

Creative Commons License

Ця робота ліцензується відповідно до Creative Commons Attribution-NonCommercial 4.0 International License.