Ключові слова
Як цитувати
Анотація
Вступ. Ішемічна хвороба серця, складність проведеної операції, запальна реакція на екстракорпоральний кровообіг та необхідність періопераційної антикоагулянтної терапії впливають на періопераційний стан гемодинаміки під час хірургічної реваскуляризації міокарда у хворих на ІХС.
Мета дослідження. Поліпшити результати лікування кардіохірургічних хворих із серцевою недостатністю, які перенесли операцію, а саме аортокоронарне шунтування з використанням екстракорпорального кровообігу, шляхом удосконалення методів діагностики серцевої недостатності.
Матеріали та методи. У ДНУ «Науково-практичний центр профілактичної та клінічної медицини» ДУС прооперовано 100 хворих на ішемічну хворобу серця. У всіх випадках аортокоронарне шунтування проводилося за допомогою штучного кровообігу. У пацієнтів 1 групи (40 хворих) у післяопераційному періоді корекцію гемодинамічних розладів проводили за стандартним протоколом. У 2 групі (60 пацієнтів) – застосовувався диференційований підхід до корекції гемодинамічних порушень.
Результати. Встановлено, що у групі 2 для стабілізації гемодинаміки, кисневого статусу та мікроциркуляції застосовували менші дози симпатоміметиків, фіксували меншу тривалість їх застосування, ніж у групі 1.
Висновки. Результати досліджень свідчать про можливість використання методу фазаграфії, зокрема аналізу симетрії зубця Т, як маркера ішемічних змін міокарда у кардіологічних хворих, яким було виконано аортокоронарне шунтування з використанням штучного кровообігу. Отримані дані свідчать, що розроблений алгоритм періопераційного ведення кардіохірургічних хворих із серцевою недостатністю дає змогу значно прискорити реабілітацію кардіохірургічних хворих, підвищити комфорт пацієнтів та скоротити тривалість їх госпіталізації. Досліджено можливість використання фазаграфії для моніторингу стану міокарда у пацієнтів, які перенесли аортокоронарне шунтування.
Посилання
Pfortmueller, C. A., Faeh, L., Müller, M., Eberle, B., Jenni, H., Zante, B., Prazak, J., Englberger, L., Takala, J., & Jakob, S. M. (2019). Fluid management in patients undergoing cardiac surgery: effects of an acetate- versus lactate-buffered balanced infusion solution on hemodynamic stability (HEMACETAT). Critical care (London, England), 23(1), 159. https://doi.org/10.1186/s13054-019-2423-8
Babaev, M A, Eremenko, A A, Minbolatova, N M, Dzemeshkevich, S L. (2013). Sindrom poliorgannoj nedostatochnosti u bolnyh posle operacij v uslovajah iskusstvennogo krovoobraschenia [The multiple organ failure syndrome after cardiac surgery with artificial blood circulation]. Khirurgiya, 2,119-123. https://doi.org/10.15360/1813-9779-2010-3-76
Loskutov, O.A., Druzhyna, O.M., Dzyuba, D.O., Pashchenko, S.V. (2019). Comparison of cardioprotective properties of artificial electrical fibrillation
of the heart and Bretschneider solution during coronary artery
bypass grafting. Emergency Medicine, 2 (97), 105-110. https://doi.org/10.22141/2224-0586.2.97.2019.161648
Riedel, B. J., Gal, J., Ellis, G., Marangos, P. J., Fox, A. W., & Royston, D. (2004). Myocardial protection using fructose-1,6-diphosphate during coronary artery bypass graft surgery: a randomized, placebo-controlled clinical trial. Anesthesia and analgesia, 98(1), 20–29. https://doi.org/10.1213/01.ANE.0000094336.97693.90
Oleynikov, D.A., Yashin, A.V. (2015). Energeticheskij obmen miokarda v norme i pri patologii [Normal and pathological energy metabolism of the myocardium]. RVZh – MDZh, 5, 38–41. http://cyberleninka.ru/article/n/energeticheskiy-obmen-miokarda-v-norme-i-pri-patologii
Dyachuk, D.D., Kravchenko, A.N., Feinzilberg, L.S., Stanislavskaya, S.S., Korchinskaya, Z.A, Orikhovskaya, K.B., Pasko, V.S., Mikhalev, K.A. (2016). Skrining ishemii miokarda metodom ocenki fazy repolarizacii [Screening of myocardial ischemia by the method of estimating the repolarization phase]. Ukrainskij kardiologichnyj zhurnal, 6, 82-89. http://nbuv.gov.ua/UJRN/Ukzh_2016_6_11
Ця робота ліцензується відповідно до Creative Commons Attribution-NonCommercial 4.0 International License.