Ключові слова
професійна освіта лікарів
навчання пацієнтів
Як цитувати
Анотація
Мета: провести аналіз і узагальнення наукових публікацій з питання запровадження пацієнт-орієнтованого підходу в клінічну практику
Матеріали і методи. Проведено аналіз та узагальнення наукових досліджень і публікацій щодо розвитку пацієнт-орієнтованого підходу та його впровадження в клінічну практику. Використовувались методи: системний підхід, бібліосемантичний, аналітичний.
Результати та обговорення. Концепція пацієнт-орієнтованого підходу, запропонована у США на початку 1990-х років, в подальшому була використана ВООЗ при розробці програми розвитку системи охорони здоров’я в 21 столітті. Цей підхід зміщує фокус з традиційної біомедичної моделі, в якій лікарю надається пріоритетна роль у прийнятті рішень, на модель, яка встановлює партнерство між практикуючими лікарями, пацієнтами та їхніми родинами. В наукових публікаціях визначають вісім принципів пацієнт-орієнтованої медичної допомоги: повага до цінностей, уподобань та потреб пацієнта; надання необхідної інформації та навчання навичкам; емоційна підтримка для полегшення тривоги та страху; залучення близького оточення пацієнта до процесу лікування; фізичний комфорт, полегшення симптомів; наступність та взаємодія між закладами охорони здоров'я; координація медичної допомоги, доступність до медичної допомоги. Імплементація пацієнт-орієнтованого підходу у клінічну практику стикається з рядом труднощів, зокрема, щодо впливу соціальних, економічних, фінансових факторів, підготовки медичного персоналу та навчання пацієнтів. Ще один аспект – неоднорідність пацієнтів щодо спроможності прийняти партнерський підхід та залучитись до процесу прийняття рішення щодо медичних втручань. Необхідно подальше проведення клінічних досліджень, які зможуть надати доказову базу для практичного використання найбільш ефективних підходів організації пацієнт-орієнтованої медичної допомоги.
Висновки. Пацієнт-орієнтований підхід став ключовим елементом якості медичної допомоги і передбачає, що надана допомога повинна відповідати індивідуальним перевагам, потребам і цінностям пацієнтів і враховувати побажання пацієнта при прийнятті клінічних рішень. Запровадження пацієнт-орієнтованого підходу потребує відповідної підготовки лікарів щодо покращення комунікативних навичок та залучення пацієнтів до процесу лікування, як партнерів.
Посилання
Zharikova, Yu.V. (2021). II Medychnyi konhres z mizhnarodnoiu uchastiu «Patsiientooriientovanist. Obmin dosvidom» [II Medical Congress with international participation "Рatient-centered care. Exchange of experience"]. Ukrainian medical journal. https://www.umj.com.ua/article/206074/ii-medichnij-kongres-z-mizhnarodnoyu-uchastyu-patsiyentooriyentovanist-obmin-dosvidom
Lasytsia, T.S., Moroz, H.Z., Hidzynska, I.M. (2020). Medyko-sotsiolohichne obhruntuvannia optymizatsii bezperervnoi profesiinoi osvity likariv z pytan likuvannia khvorykh na ishemichnu khvorobu sertsia z komorbidnoiu patolohiieiu. [Medico-sociological substantiation of optimization of continuous professional education of doctors on treatment of patients with coronary heart disease with comorbid pathology]. Clinical and preventive medicine, 1(11), 10-17. https://doi.org/10.31612/2616-4868.1(11).2020.01
Moroz, H.Z., Hidzynska, I.M., Lasytsia, T.S. (2016). Profilaktychne konsultuvannia v praktychnii roboti likaria [Preventive counseling in the practical work of a doctor]. Therapia. Ukrainian Medical Bulletin, 2, 44-48.
Diachuk D. D., Moroz H. Z., Hidzynska I. M., Kravchenko A. M., Lasytsia T. S., Dzizinska O. O. (2019). Profilaktyka sertsevo-sudynnykh zakhvoriuvan: teoretychni zasady ta praktychne vprovadzhennia [Prevention of cardiovascular disease: theoretical background and practical implementation]. Interservis. 175 s. https://doi.org/10.31612/9786176968719
Tsentry peredovoho dosvidu pervynnoi medychnoi dopomohy. Posibnyk (2020). Proekt USAID «Pidtrymka reformy okhorony zdorovia» [Centers of excellence in primary care. USAID Guide / Project “Supporting Health Care Reform]. Kyiv, 154 s. http://healthreform.in.ua/wp-content/uploads/2020/02/COEs-manual_for-PHC-web.pdf
Salisbury, C., Man, M-S, Chaplin, K., et. al. (2019). A patient-centred intervention to improve the management of multimorbidity in general practice: the 3D RCT. Health Serv Deliv Res, 7 (5). https://doi.org/10.3310/hsdr07050
Bouniols, N, Leclère, B, Moret, L. (2016). Evaluating the quality of shared decision making during the patient-carer encounter: a systematic review of tools. BMC Res Notes, 9, 382. https://bmcresnotes.biomedcentral.com/articles/10.1186/s13104-016-2164-6
Cramm J.M., Nieboer A.P. (2017) Validation of an instrument to assess the delivery of patient-centred care to people with intellectual disabilities as perceived by professionals. BMC Health Services Research, 17, 472 https://doi.org/10.1186/s12913-017-2424-8
Crossing the Quality Chasm: A New Health System for the 21st Century. Institute of Medicine (US) Washington (DC): National Academies Press (US) (2001). https://doi.org/10.17226/10027
Diachuk, D.D. Hidzynska, I.M., Moroz, G. Z., Tkachuk, I. M. (2020). Current approaches to medical care optimization for patients with multimorbidity. Medicni Perspektivi (Medical Perspectives), 25(4), 4–11. https://doi.org/10.26641/2307-0404.2020.4.221220
Dzau, V.J., Inouye, S.K, Rowe, J.W., Finkelman, E., Yamada, T. (2019). Enabling Healthful Aging for All — The National Academy of Medicine Grand Challenge in Healthy Longevity NEJM, 381(18), 1699-170. https://www.nejm.org/doi/10.1056/NEJMp1912298
Frampton S.B., Guastello1 S., Lepore1M. (2013) Compassion as the foundation of patient-centered care: the importance of compassion in action. J. Compar. Effect. Res., 2(5), 443–455. http://dx.doi.org/10.2217/cer.13.54
N'Goran, A. A., Blasé,r J. Deruaz-Luyet, A. (2016). From chronic conditions to relevance in multimorbidity: a four-step study in family medicine Fam Pract., 33(4), 439-44. https://doi.org/10.1093/fampra/cmw030
Helping measure person-centred care. A review of evidence about commonly used approaches and tools used to help measure person-centred care (2014). London: The Health Foundation. 80 р. https://www.health.org.uk/sites/default/files/HelpingMeasurePersonCentredCare.pdf
Hov, J., Alteren, J., Kvigne, K. (2021). Rehabilitation of the frail older adults in primary healthcare in rural areas: a scoping review protocol. BMJ Open, 11(6), e048820. http://dx.doi.org/10.1136/bmjopen-2021-048820
Hui Chin Mah, Leelavathi Muthupalaniappen and Wei Wen Chong (2016). Perceived involvement and preferences in shared decision-making among patients with hypertension. Family Practice, 33, 3, 296–301. https://doi.org/10.1093/fampra/cmw012
Kogan, A.C, Wilber, K, Mosqueda, L. (2016). Person-Centered Care for Older Adults with Chronic Conditions and Functional Impairment: A Systematic Literature Review. JAGS, 64, 1, е1-е7. https://doi.org/10.1111/jgs.13873
Kuipers, S.J., Cramm, J.M., Nieboer, A.P. (2019). The importance of patient-centered care and co-creation of care for satisfaction with care and physical and social well-being of patients with multi-morbidity in the primary care setting. BMC Health Serv Res.,19(1), 13. https://doi.org/10.1186/s12913-018-3818-y
Kuipers, S.J., Nieboer, A.P., Cramm, J. M. (2020). Views of patients with multi-morbidity on what is important for patient-centered care in the primary care setting. BMC Family Practice, 21, 71. https://bmcfampract.biomedcentral.com/track/pdf/10.1186/s12875-020-01144-7.pdf
Tzelepis, F. Sanson-Fisher, R., Zucca, A., Fradgley, E. (2015). Measuring the quality of patient-centered care: why patient-reported measures are critical to reliable assessment. Patient Prefer Adherence., 9, 831–835. https://doi.org/10.2147/PPA.S81975
Multimorbidity care model: Recommendations from the consensus meeting of the Joint Action on Chronic Diseases and Promoting Healthy Ageing across the Life Cycle (JA-CHRODIS) (2018). HealthPolicy, 122(1), 4-11. https://doi.org/10.1016/j.healthpol.2017.09.006
Ong, K.Y., Lee, P.S.S., Lee, E.S. (2020). Patient-centred and not disease-focused: a review of guidelines and multimorbidity. Singapore Med J., 61(11), 584-590. https://doi.org/10.11622/smedj.2019109
van Riel PLCM, Zuidema, R.M., Vogel, C., Rongen-van, Dartel, S.A.A. (2019). Patient Self-Management and Tracking: A European Experience Rheum Dis Clin North Am., 45(2), 187-195. https://doi.org/10.1016/j.rdc.2019.01.008
Chen, J., Mullins, C. D., Novak, P., & Thomas, S. B. (2016). Personalized strategies to activate and empower patients in health care and reduce health disparities. Health Education & Behavior, 43(1), 25- 34. https://doi.org/10.1177/1090198115579415
Person-Centered Care: A Definition and Essential Elements (2016). J Am Geriatr Soc., 64(1), 15-18. https://doi.org/10.1111/jgs.13866
Priorities for health systems strengthening in the WHO European Region 2015–2020: walking the talk on people centredness (2015). https://www.euro.who.int/__data/assets/pdf_file/0003/282963/65wd13e_HealthSystemsStrengthening_150494.pdf
Rathert, C., Wyrwich, M.D., Boren, S.A. (2013). Patient-centered care and outcomes: a systematic review of the literature. Med Care Res Rev., 70(4), 351–79. https://doi.org/10.1177/1077558712465774
Rubashkin, N., Warnock, R., Diamond-Smith, N. (2018) A systematic review of person-centered care interventions to improve quality of facility-based delivery. Reprod Health., 10, 15(1), 169. https://doi.org/10.1177/0002764213487341
Zavrnik, C., Danhieux, K., Hurtado Monarres M., et al. (2021). Scaling-up an integrated care for patients witg non-communicable diseases: an anlysis of healthcare barriers and facilitators in Slovenia and Belgium. Zdravstveno Varstvo, 60(3), 158-166. https://doi.org/10.2478/sjph-2021-0023
Scott, D. Halpern. (2019). Goal-Concordant Care — Searching for the Holy Grail. NEJM. 381, 1603-1606. https://www.nejm.org/doi/full/10.1056/NEJMp1908153
Sillner, A.Y., Madrigal, C., Behrens, L. (2021). Person-Centered Gerontological Nursing: An Overview Across Care Settings Journal of Gerontological Nursing., 47(2), 7–12. https://doi.org/10.3928/00989134-20210107-02
Strengthening people-centred health systems in the WHO European Region: framework for action on integrated health services delivery (2016). https://www.euro.who.int/__data/assets/pdf_file/0004/315787/66wd15e_FFA_IHSD_160535.pdf
Roberts, B.W., Puri, N. K., Trzeciak, C.J., Mazzarelli, A.J., Trzeciak, S. (2021). Socioeconomic, racial and ethnic differences in patient experience of clinician empathy: Results of a systematic review and meta-analysis. PLoS One, 16(3), e0247259. https://doi.org/10.1371/journal.pone.0247259
Muth, C., van den Akker, M., Blom, J. W. et al. (2014). The Ariadne principles: how to handle multimorbidity in primary care consultations. BMC Medicine, 12(1), 223. https://bmcmedicine.biomedcentral.com/articles/10.1186/s12916-014-0223-1
Liang, H., Zhu, J, Kong, X. et al. (2017). The Patient-Centered Care and Receipt of Preventive Services Among Older Adults With Chronic Diseases: A Nationwide Cross-sectional Study. Inquir., 54, 1-11. https://doi.org/10.1177/0046958017724003
Gerteis, M., Edgman-Levitan, S., Daley, J., Delbanco, T.L. (2002). Through the patient's eyes: understanding and promoting patient-centered care. 360 p.
Unroe, K.T., Hickman, S.E., Torke, A.M. (2016). Care consistency with documented care preferences: methodologic considerations for implementing the “measuring what matters” quality indicator. J Pain Symptom Manage, 52, 453-458. http://doi.org/10.1016/j.jpainsymman.2016.04.015.
Doherr, H., Christalle, E., Kriston, L., Härter, M., Scholl, I. (2017). Use of the 9-item Shared Decision Making Questionnaire (SDM-Q-9 and SDM-Q-Doc) in intervention studies—A systematic review. PLoS ONE, 12(3), e0173904. https://doi.org/10.1371/journal.pone.0173904
Dzau, V. J., McClellan, M. B., McGinnis, et al. (2017). Vital directions for health and health care priorities from a national academy of medicine initiative. JAMA, 317(14), 1461-1470. https://doi.org/10.1001/jama.2017.1964
Ця робота ліцензується відповідно до Creative Commons Attribution-NonCommercial 4.0 International License.