Ключові слова
COVID-19
електронейроміографія
Як цитувати
Анотація
З поширенням у світі кількості випадків коронавірусної інфекції, зростає і кількість згадувань про випадки виникнення синдрому Гієна-Барре (СГБ), асоційованого з Covid-19. Ми хочемо надати вашій увазі випадок ковід-асоційованого СГБ.
Синдром Гієна-Барре – це гостра автоімунна запальна полірадикулонейропатія. Клінічна картина СГБ включає в себе прогресуючі рухові та чутливі порушення в кінцівках та больовий синдром. Приблизно в третині випадків зустрічаються розлади ходьби. Через залучення в процес дихальних м’язів, кожний четвертий хворий потребує штучної вентиляції легень. [1, 6]
Метою нашої статті є висвітлення проблеми розвитку СГБ, після перенесеного COVID-19- інфекції. Завданнями нашого матеріалу є вивчення сучасних наукових даних щодо перебігу ковід- асоційованого СГБ та опис нашого спостереження випадку данного захворювання. Матеріали та методи
Основними методами дослідження, якими ми користувались – був науковий пошук та власне опис власного клінічного випадку. Для підтвердження діагнозу та проведення диференційної діагностики використовувались – лабораторні методи дослідження, магнітно-резонансна томографія, електронейроміографія.
Результати дослідження та їх обговорення.
СГБ переважно спорадична хвороба. ЇЇ частота в популяції Північної Америки та Європи коливається від 0.81 до 1.89 випадків на 100 тисяч населення в рік. Частота зростає з віком пацієнтів (від 0.62 випадки на 100 тис. населення у віці 0-9 років, до 2.66 випадків в категорії 80-89 років). Синдром дещо частіше зустрічається в чоловіків, ніж у жінок. Точної сезонності СГБ немає, проте є прив’язка до весняно-літнього періоду, коли частіше зустрічаються гастроінтерстинальні розлади, пов’язані з C. Jejuni. Починаючи з епідемії на SARS-CoV-2, відповідно до літературних даних, все більше уваги неврологів та лікарів інтерністів приділяється ковід-асоційованому СГБ. [1, 4, 5]
Посилання
Suponeva N.A. (2013). Klynycheskaia i dyahnostycheskaia rol autoantytel k hanhlyozydam peryferycheskykh nervov: obzor lyteraturi y sobstvennie dannie. [Clinical and diagnostic role of autoantibodies to gangliosides of peripheral nerves: literature review and personal data]. Neuromuscular diseases. M.,26-34.
Suponeva N.A., Pyradov M.A., Hryshyna D.A.,. Mochalova E.H. (2014) Effektyvnost patohenetycheskoi terapyy pry syndrome Hyiena – Barre. [The effectiveness of pathogenetic therapy in Guillain-Barré syndrome]. Effective pharmacotherapy. M. ,12-22.
Khrulev A.E., Shyianova N.A., Sorokoumova S.N., Kasatkyn D.S., Hryhoreva V.N., Beliakov K.M., Romanova E.S., Yankevych D.S. (2021) Ostrye y khronycheskye dyzymmunnye polynevropatyy v uslovyiakh pandemyy COVID-19: patohenez, osobennosty klynycheskoi kartyny, dyahnostyky y terapyy (obzor lyteratury). [Acute and chronic dysimmune polyneuropathies in the context of the COVID-19 pandemic: pathogenesis, features of the clinical picture, diagnosis and therapy (literature review). Neuromuscular diseases. M., 17-27.
Abu-Rumeileh, S., Abdelhak, A., Foschi, M., Tumani, H., & Otto, M. (2021). Guillain-Barré syndrome spectrum associated with COVID-19: an up-to-date systematic review of 73 cases. Journal of neurology, 268(4), 1133–1170. https://doi.org/10.1007/s00415-020-10124-x
Donofrio P. D. (2017). Guillain-Barré Syndrome. Continuum (Minneapolis, Minn.), 23(5, Peripheral Nerve and Motor Neuron Disorders), 1295–1309. https://doi.org/10.1212/CON.0000000000000513
Hughes, R., Cornblath, D. R., & Willison, H. J. (2016). Guillain-Barré syndrome in the 100 years since its description by Guillain, Barré and Strohl. Brain : a journal of neurology, 139(11), 3041–3047. https://doi.org/10.1093/brain/aww247
Liu, S., Dong, C., & Ubogu, E. E. (2018). Immunotherapy of Guillain-Barré syndrome. Human vaccines & immunotherapeutics, 14(11), 2568–2579. https://doi.org/10.1080/21645515.2018.1493415
Mier-y-Teran-Romero, L., Delorey, M.J., Sejvar, J.J. et al. Guillain–Barré syndrome risk among individuals infected with Zika virus: a multi-country assessment. BMC Med 16, 67 (2018). https://doi.org/10.1186/s12916-018-1052-4
Pritchard, J., Hughes, R. A., Hadden, R. D., & Brassington, R. (2016). Pharmacological treatment other than corticosteroids, intravenous immunoglobulin and plasma exchange for Guillain-Barré syndrome. The Cochrane database of systematic reviews, 11(11), CD008630. https://doi.org/10.1002/14651858.CD008630.pub4
Willison, H. J., Jacobs, B. C., & van Doorn, P. A. (2016). Guillain-Barré syndrome. Lancet (London, England), 388(10045), 717–727. https://doi.org/10.1016/S0140-6736(16)00339-1
Ця робота ліцензується відповідно до Creative Commons Attribution-NonCommercial 4.0 International License.