Ключові слова
вульва
аутоімунний тіреоїдит
щитовидна залоза
Як цитувати
Анотація
Склерозуючий ліхен (СЛ) зовнішніх статевих органів - хронічне повільно прогресуюче захворювання з вираженою вогнищевою атрофією шкірних покривів проміжності і видимих слизових оболонок вульви і має два основні піки клінічних маніфестацій: дитинство та перименопаузальний вік. Його пов’язують з підвищеним ризиком розвитку раку вульви, навіть незважаючи на те, що він сам по собі не є злоякісним станом. Справжнім попередником раку, пов'язаним з СЛ, є внутрішньоепітеліальна неоплазія вульви (VIN). Діагноз, як правило, клінічний, але в деяких випадках може бути проведена біопсія, особливо для виключення VIN або раку. У даному дослідженні було обстежено 180 пацієнтів зі СЛ вульви на основі двох клінічних баз (Національний Інститут раку, МЦ «Верум»). Після обстеження пацієнтів вдалося встановити діагноз на основі огляду, скарг, розширеного біохімічного аналізу крові, розгорнутого аналізу крові, гормонального обстеження та ультразвукового дослідження. У більшості випадків діагноз СЛ вульви клінічний. В результаті проведення ряду обстежень пацієнтів репродуктивного віку хворих на СЛ вульви, вдалося встановити, що СЛ вульви є наслідком захворювань ЩЗ (82,2%) різного типу у порівнянні з пацієнтами контрольної групи (32,7%). Діагноз СЛ вульви був встановлений у молодих пацієнток в основному із АІТ (48,6%) та з АІТ, що супроводжувався гіпотиреозом або вузловими захворюваннями ЩЗ (27%). При порівнянні діагностичних встановлень захворювань ЩЗ у хворих на СЛ вульви та контрольної групи особливих відмінностей не було встановлено. Тому, своєчасне виявлення прихованих форм АІТ, гіпотиреозу, вузлового зобу, адекватне лікування дисфункції ЩЗ дасть змогу вчасно нормалізувати зміни з боку репродуктивної системи та запобігти формуванню патологічних уражень репродуктивних органів жінок.
Посилання
Dzhangishieva, A.K., Uvarova, E.V., Batyrova, Z.K. (2018). Lichen sclerosus: modern view on clinical manifestations, diagnosis and treatment methods (analytical review). Pediatric and Adolescent Reproductive Health, 14(3), 34-50.
Fistarol, S.K., Itin P.H. (2013). Diagnosis and treatment of lichen sclerosus. Am. J. Clin. Dermatol., 14(1), 27-47.
Madu, P.N., Williams, V.L., Noe, M.H., Omech, B.G., Kovarik, C.L., Wanat, K.A. (2019). Autoimmune skin disease among dermatology outpatients in Botswana: a retrospective review. International Journal of Dermatology, 58, 50-3.
Fruchter R., Melnick, L., Pomeranz, M.K. (2017). Lichenoid vulvar disease: A review. International Journal of Women's Dermatology, 2017, 3, 58–64. http://dx.doi.org/10.1016/j.ijwd.2017.02.017
Pérez-López, F.R., Vieira-Baptista, P. (2017). Lichen sclerosus in women: a review. Climacteric, 20(4), 339-347. DOI: 10.1080/13697137.2017.1343295.
Fergus, K.B., Lee, A.W., Baradaran, N., Cohen, A.J., Stohr, B.A., Erickson, B.A., Mmonu, N.A., Breyer, B.N. (2019). Pathophysiology, Clinical Manifestations, and Treatment of Lichen Sclerosus: a systematic review. Urology, 135, 11-19. DOI:https://doi.org/10.1016/j.urology.2019.09.034.
Zarochentseva, NV, Dzhidzhihiya LK (2018). Scleroatrophic vulvar lichen: a modern view of the problem. Russian bulletin of obstetrician-gynecologist, 6, 41-50. https://doi.org/10.17116/rosakush20181806141.Monsalvez, V., Rivera, R., Vanaclocha, F. (2010). Lichen sclerosus. Actas Dermosifiliogr, 101(1), 31–8.
Schlosser, B.J., Mirowski, G.W. (2015). Lichen sclerosus and lichen planus in women and girls. Clin Obstet Gynecol., 58(1), 125–142.
Powell, J., Wojnarowska, F. (2001). Childhood vulvar lichen sclerosus: an increasingly common problem. J Am Acad Dermatol., 44, 803–6.
Smith, S.D, Fischer, G. (2009). Childhood onset vulvar lichen sclerosus does not resolve at puberty: a prospective case series. Pediatr Dermatol., 26, 725–9.
Fistarol, S.K, Itin, P.H. (2013). Diagnosis and Treatment of Lichen Sclerosus. American Journal of Clinical Dermatology, 14, 27-47.
Eisendle, K., Grabner, T., Kutzner, H., Zelger, B. (2008). Possible role of Borrelia burgdorferi sensu lato infection in lichen sclerosus. Arch. Dermatol., 144(5), 591–598. doi: 10.1001/archderm.144.5.591.
Singh, N., Ghatage, P. (2020). Etiology, Clinical Features, and Diagnosis of Vulvar Lichen Sclerosus: A Scoping Review. Obstetrics and Gynecology International, 2020, 8. https://doi.org/10.1155/2020/7480754.
Tong, L.X., Sun, G.S., Teng, J.M. (2015). Pediatric lichen sclerosus: a review of the epidemiology and treatment options. Pediatr Dermatol., 32, 593–9.
Aidе, S., Lattario, F.R., Almeida, G. et al. (2010). Epstein Barr virus and human papillomavirus infection in vulvar lichen sclerosus. J. Low Genit. Tract. Dis., 14(4), 319–322.
Tran, D.A., Tan, X., Macri, C.J., Goldstein, A.T., Fu, S.W. (2019). Lichen Sclerosus: An autoimmunopathogenic and genomic enigma with emerging genetic and immune targets. Int J Biol Sci.,15(7), 1431-1432.
Terlou, A., Santegoets, L.A.M., van der Meijden, W.I., Heijmans-Antonissen, C., Swagemakers, S.M.A., van der Spek, P.J., Ewing, P.C., van Beurden, M., Helmerhorst, T.J.M., Blok, L.J. (2012). An Autoimmune Phenotype in Vulvar Lichen Sclerosus and Lichen Planus: A Th1 Response and High Levels of Micro RNA-155. J Investig Dermatol., 132(3), 658–66.
Zhou, T., Li, D., Chen, Q., Hua, H., Li, C. (2018). Correlation Between Oral Lichen Planus and Thyroid Disease in China: A Case–Control Study. Front. Endocrinol, 9, 330. doi: 10.3389/fendo.2018.00330.
Kantere, D., Alvergren, G., Gillstedt, M., Pujol-Calderon, F., Tunbäck, P. (2017). Clinical Features, Complications and Autoimmunity in Male Lichen Sclerosus. Acta Dermato Venereologica, 97, 365-9.
Kreuter, A., Kryvosheyeva, Y., Terras, S., Moritz, R., Mollenhoff, K., Altmeyer, P., et al. (2013). Association of Autoimmune Diseases with Lichen Sclerosus in 532 Male and Female Patients. Acta Dermato-Venereologica, 93, 238-41.
Kirtschig, G., Becker, K., Günthert, A., Jasaitiene, D., Cooper, S., Chi, C.C., et al. (2015). Evidence-based (S3) Guideline on (anogenital) Lichen sclerosus. Journal of the European Academy of Dermatology and Venereology, 29, e1-e43.
Arduino, P.G., Karimi, D., Tirone, F., Sciannameo, V., Ricceri, F., Cabras, M., Gambino, A., Conrotto, D., Salzano, S., Carbone, M., Broccoletti, R. (2017). Evidence of earlier thyroid dysfunction in newly diagnosed oral lichen planus patients: a hint for endocrinologists. Endocr Connect, 6(8), 726-730. doi: 10.1530/EC-17-0262.
Birenbaum, D.L., Young R.C. (2007). High prevalence of thyroid disease in patients with lichen sclerosus. J Reprod Med, 52(1), 28-30.
Cooper, S.M., Ali, I., Baldo, M., Wojnarowska, F. (2008). The Association of Lichen Sclerosus and Erosive Lichen Planus of the Vulva With Autoimmune Disease: A Case-Control Study. Arch Dermatol, 144, 1432-5.
Meyrick Thomas, R.H., Ridley, C.M., McGibbon, D.H., Black, M.M. (1988). Lichen sclerosus et atrophicus and autoimmunity - a study of 350 women. Br J Dermatol, 118(1), 41-6. doi: 10.1111/j.1365-2133.1988.tb01748.x.
Tran, D.A., Tan, X., Macri, C.J., Goldstein, A.T., Fu, S.W. (2019). Lichen Sclerosus: An autoimmunopathogenic and genomic enigma with emerging genetic and immune targets. Int J Biol Sci, 15(7), 1429–1439. doi: 10.7150/ijbs.34613.
Gambichler, T., Kammann, S., Tigges, C., Kobus, S., Skrygan, M., Meier, J.J., Kohler, C.U., Scola, N., Stucker, M., Bechara, F.G., et al. (2011). Cell cycle regulation and proliferation in lichen sclerosus. Regul Pept, 167(2–3), 209–14.
Gambichler, T., Terras, S., Kreuter, A., Skrygan, M. (2014). Altered global methylation and hydroxymethylation status in vulvar lichen sclerosus: further support for epigenetic mechanisms. Br J Dermatol,170(3), 687–93.
Murphy R. (2010). Lichen Sclerosus. Dermatol Clin, 28(4), 707–15.
Ця робота ліцензується відповідно до Creative Commons Attribution-NonCommercial 4.0 International License.