Ключові слова
стареча астенія
саркопенія
геріатричні синдроми
ендопротезування суглобів нижніх кінцівок
Як цитувати
Анотація
Мета дослідження: оцінити ефективність впливу розробленої програми фізичної терапії на параметри геріатричного статусу пацієнтів похилого віку з руховими наслідками тотального ендопротезування колінного суглоба у віддаленому періоді після операції.
Матеріали і методи. Обстежено 80 осіб похилого віку. Контрольну групу склали 24 особи без ендопротезів суглобів, з відсутністю ознак геріатричних синдромів. Групу порівняння склали особи з ендопротезом колінного суглоба та саркопенією, з низьким реабілітаційним комплаєнсом щодо реабілітаційного втручання. Представники основної групи з ендопротезом колінного суглоба та саркопенією займались за програмою фізичної терапії із застосуванням функціонального тренування на платформі «Prosedos», терапевтичних вправ, масажу, кінезіологічного тейпування, корекції харчування, навчання пацієнта. Ефективність програми оцінювали за динамікою Senior Fitness Test, Tinetti-test (Performance-Oriented Mobility Assessment), Geriatric Depression Scale, Tampa Kinesiophobia Scale.
Результати. Геріатричний статус обстежених пацієнтів характеризувався м’язовою слабкістю (статистично значуще відставання параметрів фізичного статусу – координації, статичної та динамічної рівноваги, сили, гнучкості, витривалості, спритності від своїх однолітків за Senior Fitness Test, Tinetti-test), високим ризиком падіння, кінезіофобією та психоемоційним пригніченням, що підвищує ризик несприятливих наслідків для здоров’я, втрати автономності та смерті. Розроблена програма фізичної терапії виявила покращення стану пацієнтів основної групи через вплив на ланки патогенезу геріатричних синдромів за рахунок покращення рівноваги та параметрів ходи, зниження ризику падіння та страху рухів, покращення психоемоційного статусу у порівнянні із вихідними показниками за усіма досліджуваними параметрами (р<0,05). Низька реабілітаційна комплаєнтність пацієнтів групи порівняння, незважаючи на інформованість щодо ризиків поліморбідності, асоціювалась з відсутністю покращення стану через аналогічний період спостереження.
Висновки. Пацієнти похилого віку із наслідками тотального ендопротезування колінного суглоба та ознаками геріатричних синдромів потребують розробки програм фізичної терапії з урахуванням та корекцією специфіки кожного стану, що підвищить загальну ефективність відновних заходів.
Посилання
United Nations, Department of Economic and Social Affairs, Population Division. World Population Ageing 2019: Highlights. United Nations; New York, NY, USA: 2019.
Fernandes, L. V., Paiva, A. E. G., Silva, A. C. B., de Castro, I. C., Santiago, A. F., de Oliveira, E. P., & Porto, L. C. J. (2022). Prevalence of sarcopenia according to EWGSOP1 and EWGSOP2 in older adults and their associations with unfavorable health outcomes: a systematic review. Aging clinical and experimental research, 34(3), 505–514. https://doi.org/10.1007/s40520-021-01951-7
Katz, J. N., Arant, K. R., & Loeser, R. F. (2021). Diagnosis and Treatment of Hip and Knee Osteoarthritis: A Review. JAMA, 325(6), 568–578. https://doi.org/10.1001/jama.2020.22171
Biggs, P. R., Whatling, G. M., Wilson, C., Metcalfe, A. J., & Holt, C. A. (2019). Which osteoarthritic gait features recover following total knee replacement surgery?. PloS one, 14(1), e0203417. https://doi.org/10.1371/journal.pone.0203417
Canovas, F., & Dagneaux, L. (2018). Quality of life after total knee arthroplasty. Orthopaedics & traumatology, surgery & research : OTSR, 104(1S), S41–S46. https://doi.org/10.1016/j.otsr.2017.04.017
Cai, L., Liu, Y., Xu, H., Xu, Q., Wang, Y., & Lyu, P. (2018). Incidence and Risk Factors of Kinesiophobia After Total Knee Arthroplasty in Zhengzhou, China: A Cross-Sectional Study. The Journal of arthroplasty, 33(9), 2858–2862. https://doi.org/10.1016/j.arth.2018.04.028
Didokha, I.V., Aravitska, M.G, Yatsiv, Ya.M, Hrecheskyi O.V. (2023). Effect of a physical therapeutic intervention on locomotive syndrome in the elderly patients with Parkinson’s disease and sarcopenia. Health, sport, rehabilitation. 9 (1), 55-68. DOI: https://doi.org/10.34142/HSR.2023.09.01.05
Byrchak, V., Duma, Z., Aravitska, M. (2019). Effectiveness of the active physical therapy in restoring wrist and hand functional ability in patients with immobility-induced contracture of the wrist joint complicated by median nerve entrapment owing to distal forearm fracture. J Phys Educ Sport, 20 (6), 3599 – 3606. DOI:10.7752/jpes.2020.06485
Kuravska, Yu, Aravitska, M,, Churpiy, I., Fedorivska, L., Yaniv, O. (2022). Efficacy of correction of pelvic floor muscle dysfunction using physical therapy in women who underwent Caesarean section. J Phys Educ Sport, 22(3), 715 – 723. doi:10.7752/jpes.2022.03090
American College of Sports Medicine. ACSM's guidelines for exercise testing and prescription (10th ed.). Philadelhia, PA: Lippincott Williams & Wilkins. 2018.
WHO. Healthy diet [web source]. Available from: https://www.who.int/news-room/fact-sheets/detail/healthy-diet
PROSEDOS. Powered by Gray’s Institute [web source]. Available from: https://procedos.com/
Miller, R.P., Kori, S., Todd, D. (1991). The Tampa Scale: a measure of kinesiophobia. Clin J Pain, 7(1), 51–52.
Rikli, R. E., & Jones, C. J. Senior Fitness Test Manual. Champaign, IL: Human Kinetics, 2013.
Tinetti M. E. (1986). Performance-oriented assessment of mobility problems in elderly patients. Journal of the American Geriatrics Society, 34(2), 119–126. https://doi.org/10.1111/j.1532-5415.1986.tb05480.x
Sheikh, J. I., Yesavage, J. A. (1986). Geriatric Depression Scale (GDS): Recent evidence and development of a shorter version. Clinical Gerontologist, 5, 165-173.
Ця робота ліцензується відповідно до Creative Commons Attribution-NonCommercial 4.0 International License.